Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Наше підприємство -- платник податку на загальних підставах та ПДВ -- отримало запчастини для ОС від нерезидента за гарантією. Запчастини були розмитнені, підприємство сплатило мито, ПДВ та інші витрати, пов’язані з розмитненням. Чи має підприємство право на включення ПДВ за ВМД до податкового кредиту та на понесені витрати в межах 10% ліміту витрат, пов’язаних з ремонтом?
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі -- ПКУ), у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Згідно з п. 198.2 ст. 198 р. V ПКУ датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з імпорту товарів вважається дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 р. V ПКУ, а саме дата подання митної декларації для митного оформлення.
При цьому сума ПДВ, сплачена за імпортними запчастинами, комплектуючими під час проведення митних процедур, що підтверджено вантажною митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку, який за дорученням нерезидента виконує роботи з гарантійного обслуговування, за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 р. V ПКУ.
Враховуючи викладене, формування податкового кредиту, сплачений при імпорті товарів ПДВ на підставі належним чином оформленої ВМД включається до складу податкового кредиту за умови використання імпортованих товарів в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені.
Враховуючи викладене, з метою визначення суми податку на прибуток платник податку веде узагальнюючий облік витрат і відповідно має право включити до складу витрат витрати, пов’язані з ремонтом та поліпшенням основних засобів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості груп всіх основних засобів підприємства на початок року, визначеної у податковій декларації з податку на прибуток підприємства.
