Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Верховний суд України на спільному засіданні судових палат у господарських та цивільних справах 5 вересня 2012 р. розглянув справу №3-32 гс 12, предметом якої був спір про стягнення суми, виплаченої Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — фонд) застрахованій особі, з особи, винної у ДТП, внаслідок якої відбувся страховий випадок.
При розгляді цієї справи ВСУ зробив правовий висновок, згідно з яким перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяну шкоду (суброгація — ст. 993 ЦК України) допускається тільки у майновому страхуванні і таке право не може бути застосоване в особистому страхуванні життя та здоров'я.
Отже, при особистому страхуванні життя та здоров'я потерпілий має право отримати і страхову виплату від фонду, і в повному обсязі відшкодування шкоди від її заподіювача.
ВСУ вважає, що оскільки право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду здоров'ю, за своїм характером є нерозривно пов'язаним з особою самого потерпіло, то згідно зі ст. 515 ЦК України воно не може переходити до інших осіб, у т. ч. до фонду. Здійснення фондом страхових виплат застрахованому за договором обов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання збитком для фонду не є, бо винна у порушенні прав застрахованого особа жодних прав фонду не порушила.
У зв'язку з цим у разі виплати фондом страхових сум застрахованому фонд не має і права регресної вимоги до винної у настанні страхового випадку особи.