Чи обов’язково на зовнішньоекономічному договорі повинна стояти печатка нерезидента та чи може договір бути оформлений в електронному вигляді? Консультує ДФСУ
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У підкатегорії 114.09 ресурсу "ЗІР" податківці роз'яснили, що на сьогодні законодавство України передбачає:
- укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом;
- обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін або у разі експорту послуг (крім транспортних) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Держмитслужба повідомила про тимчасові технічні труднощі під час обміну електронними повідомленнями в NCTS з митними адміністраціями інших країн. Це може спричиняти затримки транзитних операцій
Україна готує новий Митний кодекс на основі правил ЄС, який має наблизити українську митну систему до європейських стандартів. Законопроєкт уже ухвалено Верховною Радою у першому читанні
Українська зернова асоціація підтримала законопроєкт №15522-1, який передбачає обнулення 10% експортного мита на сою та ріпак з дня набрання законом чинності
НБУ забороняє проводити розрахунки за зовнішньоекономічними договорами в готівковій формі, крім визначеного випадку. Виняток стосується експлуатаційних витрат на транспорт під час виконання експортного договору за кордоном
З 17 вересня НБУ збільшив граничні строки розрахунків на імпорт товарів за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8455, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463 (стани прокатні, металообробні верстати, преси та машини для оброблення металів і металокераміки)
Працівницю звільнено в серпні 2026 року. Через лічильну помилку виплачено зарплату за 13 днів замість 3. Направлено повідомлення про повернення зайво отриманих 5 тис. грн (нетто). Нарахування за 08/2026 проведено за 3 дні. Чи потрібно донарахувати/доплатити податки з цієї суми?
Підприємство безоплатно передає частину товарів у межах рекламної акції. Чи виникає обов’язок одночасно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за мінімальною базою оподаткування та компенсуючі зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ? Який алгоритм документального оформлення і відображення операції в обліку на субрахунках 641 та 6435?
Наш склад було пошкоджено внаслідок ракетного удару, товар знищено повністю. Ми зібрали акт про пожежу від ДСНС та витяг з ЄРДР, проте податківці наполягають, що без індивідуального сертифіката Торгово-промислової палати про форс-мажор ми зобов'язані нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Чи законна така вимога і чи варто нам витрачати час та кошти на отримання сертифіката ТПП?
Підприємство у 2025 році придбало у фізособи – підприємця товари, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість. У 2026 році планувалося погасити борг, однак контрагент припинив підприємницьку діяльність (закрив ФОПа). Чи має право підприємство списати таку заборгованість до складу доходів на субрахунок 717?