З 07.02.2019 року запрацював Закон №2473, відповідно до ч. 4 ст. 14 якого ДФС має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Звичайно ж, завдяки слову «до» всім було незрозуміло, за якими критеріям працівник ДФС буде застосовувати максимальний штраф, а за якими менший.
Нагадаємо! Факт дотримання валютного контролю суб’єктами ЗЕД також перевірятимуть податківці (пп. 3, 4 п. 1 ст. 14 Закону №2473).
ДФС на своєму сайті ще 17.01.2019 р. оприлюднила перший проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства». Відразу йшлося про штраф у розмірі 100% й ніякого слова «до». Тоді ми сподівалися, що цю неточність виправлять. І виправили – податківці у себе на сайті розмістили другий проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».
Коли податківці можуть виявити порушення у ЗЕД?
Лише за результатами проведених документальних перевірок. Коли та як проводиться така перевірка - прописано у пп. 75.1.2 ПКУ. Лише нагадаємо, що є планова й позапланова, а також виїзна та невиїзна документальні перевірки. Днем виявлення порушення вимог валютного законодавства є дата складання акта документальної перевірки юридичної особи.
За результатами перевірки складається рішення (податкове повідомлення-рішення). Таке рішення може бути оскаржене платником податків:
- в адміністративному порядку;
- або судовому порядку.
Який строк давності зі застосування штрафів?
У ч. 2 ст. 15 Закону №2473 та відповідно у другому проекті Порядку чітко визначено терміни давності застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.
Заходи впливу можуть бути застосовані протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення.
За які порушення штрафують податківці?
Порушень всього 5. Так, відповідно до п. 11 другого проекту Порядку ДФС має право застосовувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, а саме:
1) за проведення розрахунків на території України в інвалюті, тобто НЕ в гривнях як того вимагає ч. 1 ст. 5 Закону №2473. Втім є перелік операцій, зазначений у ч. 2 ст. 5 Закону №2473, розрахунки за якими можуть проводитися як в гривнях, так і в інвалюті та банківських металах. До таких виключень належать операції, зокрема, здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів);
2) за придбання інвалюти НЕ на валютному ринку України та НЕ на міжнародних валютних ринках. Це вимоги ст. 6 Закону №2473;
3) за транскордонний переказ валютних цінностей НЕ через банки (див. ст. 7 Закону №2473);
4) за відсутність письмово декларування у разі ввезення в Україну або вивезення за межі України готівкової валюти/ банківських металів через повноважного представника, за умови, що таке ввезення/вивезення зумовлене господарською діяльністю. Вимога про письмове декларування прописана у ст. 8 Закону №2473 та п. 7,8 Положення №3;
5) за порушення ст. 12 Закону №2473 з питань порядку здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту (крім порушення встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів).
Чому ми виділили 5-й пункт? Бо він є найцікавіший й найнезрозуміліший – за що ж там можуть штрафувати юросіб.
Так, у ст. 12 Закону №2473 сказано, що НБУ за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:
1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті;
2) встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
3) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;
4) резервування коштів за валютними операціями;
5) заходи відповідно до ст. 7-1 Закону №679, а саме тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки НБУ.
Не бачимо, що саме може бути порушено зі сторони юрособи. Адже хоча й обов’язкового продажу інвалюти вже немає з 20 числа (див. тут та аналітику про цей наслідок тут), втім такий продаж зобов’язаний здійснити банк без участі юрособи.
Йдемо далі. Е-ліміти. Так, вони є і якщо юрособа захоче провести операцію понад ліміт, то банк їй просто відмовить у проведенні операції.
Фактично всі дії, прописані в ст. 12 Закону №2473, можуть бути порушені зі сторони банківських установ. Втім у проекті Постанови сказано, що їх не штрафують.
Радує і те, що за порушення строку розрахунків у 365 днів не штрафуватимуть. Адже про це виключення прямо сказано у проекті.
Який розмір штрафних санкцій?
Підійшли до найцікавішого. Заспокоїмо - у другому проекті Порядку вже не говориться виключно про штраф у 100%, а є єдиний й чітко визначений розмір штрафу: 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, за кожен випадок порушення.
Оскільки операція проводиться в інвалюті, то для розрахунку штрафу використовуватиметься офіційний курс НБУ на день здійснення такої «штрафної» операції.
За повторне порушення передбачено штраф у розмірі 50%. При цьому він застосовується, якщо на СГ був накладений штраф протягом звітного року за точно таке ж порушення, а не за будь-яке порушення із вищенаведеного переліку. Висновок із цього робимо завдяки наявності фрази «таке порушення».
Суми штрафних санкцій спрямовуються до державного бюджету.
Втім, не все так погано – відповідно до п. 13 проекту Порядку штрафи не застосовуються, якщо одночасно виконуються 2 умови:
- сума «штрафної» операції є меншою, ніж 150 тис грн. А погодьтеся, це доводі немаленька сума – приблизно 5 880 дол. США та майже 5 300 євро (курс НБУ станом на 25.07.2019 р. - 2551.6300, грн/дол., США, 2842.5158 грн/євро);
- якщо проведення таких операцій не спричинило зменшення об’єкта оподаткування у періоді, в якому допущено одне із порушень із вищевказаного переліку.
Саме друга умова є доволі цікавою, адже вищенаведені порушення навряд чи можуть занизити об’єкт оподаткування.
***
Читайте також: Увага! Незабаром з'явиться порядок накладання штрафів за порушення ЗЕД-діяльності