12 травня 2022 року прийнято Закон України №2260-ІХ (законопроєкт №7360) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260).
Закон №2260 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27 травня 2022 року, крім змін до пп. 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які наберуть чинності з 02 червня 2022 року.
Скасовано відповідальність за незавершення імпортних операцій з товарами з РФ
В умовах війни НБУ тимчасово скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів, щоб запобігти виведенню капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів. Нові вимоги застосовуються до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 р. Ми писали про це у новині.
9 квітня 2022 року Кабмін видав Постанову №426, якою заборонив ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Ця заборона повна і безумовна, постанова набрала чинності 11 квітня 2022 р.
Звісно, що станом на 11 квітня 2022 року існували такі СГ, які встигли зробити попередню оплату постачальникам з РФ, а товар ввезти ще не встигли. За формальними ознаками така операція через 90 днів підпадає під валютний контроль. Приміром, якщо передплату зробили 11 квітня, то товар повинен бути поставлений та ввезений до 10 липня 2022 р. На підставі Постанови №426 такі товари вже не будуть ввезені, отже, СГ підпадає під дію санкції, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону про валюту: пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості недопоставленого товару у гривні або в іноземній валюті, перерахованій у гривні за курсом Нацбанку на день виникнення заборгованості.
Нагадаємо, що ці строки і санкції застосовуються до операцій на суму, що перевищує 400000 грн.
Законом №2260 внесено зміни до ст. 16 Закону про валюту – її доповнили новим пунктом 13 про те, що ця відповідальність не застосовується до таких СГ – резидентів України, які не змогли ввезти раніше оплачені товари з РФ після 11 квітня 2022 року.
Оскільки зміни діють з 27 травня 2022 року, то формально до цієї дати може бути нарахована пеня, якщо 90-денний строк ввезення товару з РФ сплив до 27 травня. При цьому, на нашу думку, нарахування пені повинно зупинитися з 27 травня.
Що робити з такою дебіторкою в обліку, залежить від перспектив її погашення шляхом повернення здійсненої передплати або переуступки боргу тощо. Обмеження валютних операції з резидентами РФ містяться у Постанові Нацбанку №18. У разі, якщо погашення заборгованості через ці обмеження неможливе (а також на дату спливу строку позовної давності), загалом, якщо перспективи її погашення немає, така заборгованість підлягає списанню: Д-т 944 К-т 371. Рішення про списання заборгованості приймається керівником підприємства.
Підкориговано умови ввезення транспортних засобів груп УКТ ЗЕД 8702, 8704 та 8705
Умови ввезення транспортних засобів з метою запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів врегульовані Законом від 06.07.2005 р. №2739-IV.
З 27 травня 2022 року цей Закон №2739 доповнено новою статею 3-3, яка передбачає, що до 31 грудня 2022 року включно митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8702, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД (це автобуси, вантажні автомобілі, автомобілі спецпризначення), як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умов:
- відповідності таких ТЗ екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-3»;
- такі транспортні засоби ввозяться на митну територію України юридичними особами для власного використання та не можуть бути відчужені такими особами протягом 1095 днів з дня їх першої державної реєстрації в Україні.
Дія цієї статті не поширюється на транспортні засоби, які походять або ввозяться з Російської Федерації, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України. Зауважимо, що не звільняються від сплати митних та податкових платежів при розмитненні транспортні засоби, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Нагадаємо, що на даний час юридичні особи можуть ввозити товари (в тому числі і транспортні засоби) без ПДВ та акцизу, якщо вони є платниками єдиного податку за ставкою 2% (протягом дії воєнного стану). Обов’язок із сплати в'їзного мита при розмитнені транспортних засобів у них залишається.
Процедура пільгового розмитнення транспортних засобів врегульована Постановою Кабміну від 20.03.2022 р. №330. Нею передбачено два способи розмитнення транспортних засобів:
- спрощений спосіб, за якого митний контроль та митне оформлення транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України здійснюється без справляння митних платежів, у тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита, шляхом подання декларантом митному органу попередньої митної декларації без проведення митного огляду, без застосування фітосанітарного контролю, заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо у пунктах пропуску через державний та митний кордон України;
- стандартний спосіб, за якого митний контроль і митне оформлення транспортних засобів, здійснюються у повному обсязі відповідно до МКУ, а оподаткування ввезених товарів, у тому числі акцизним податком та ПДВ, здійснюється на загальних підставах, встановлених ПКУ.
Наразі не зовсім зрозуміло, чи враховує стандартний спосіб звільнення єдинників за ставкою 2% від ПДВ та акцизу – адже це звільнення теж передбачено ПКУ. Сподіваємося на роз’яснення митних органів з цього питання.
***
