Шановні народні депутати!
Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 110 бізнес асоціацій різних секторів економіки, проаналізували законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди та дійшли до висновку, що у запропонованій до 2 читання редакції цей проєкт несе значні загрози для законослухняного бізнесу, оскільки його положення сформульовані таким чином, що містять значні корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та жодним чином не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.
Насамеперед слід наголосити, що межа кримінальної відповідальності за статтею 201-3 законопроєкту є необґрунтовано низькою. Зокрема, пропонується притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Натомість для кваліфікації кримінального правопорушення згідно зі ст. 212 ККУ «Ухилення від сплати податків» межа кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн.
Оскільки такі зміни стосуються саме відповідальності за економічні злочини і суспільна небезпека полягає саме у несплаті податків та інших платежів, то доцільно керуватися аналогічними до змісту ст. 212 ККУ критеріями визначення порогу кримінальної відповідальності. Більше того, питання митної вартості товарів часто є предметом спору між декларантом і митним органом, а тому не може виступати порогом кримінальної відповідальності.
Значні ризики для доброчесного бізнесу також вбачаються у запропонованій редакції Примітки до ст. 201 ККУ, яка відносить до контрабанди в тому числі і подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та його митної вартості, що призвело або могло призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. На практиці, при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають спори щодо визначення митної вартості, коду товару, країни походження, ваги тощо. Більше того, пропонована редакція статті 201-3 не передбачає необхідність доказування умислу на вчинення кримінального правопорушення.
Такі норми ККУ нададуть митникам можливість відкривати кримінальні провадження при будь-якій помилці чи спірній ситуації. Така ситуація не сприятиме ефективній боротьбі з контрабандою, натомість призведе до завантаження судової системи, що є неефективним використанням ресурсів держави, а також до додаткових витрат бізнесу.
Окремо слід звернути увагу на те, що у нормах законопроєкту №5420 не конкретизовано суб’єкта кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів. З поточної редакції норм незрозуміло, хто повинен бути обвинуваченим у вчинені злочину – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.
Варто також відмітити, що підслідність таких злочинів визначено за Бюро економічної безпеки України. За період своєї роботи БЕБ працює неефективно і потребує повного перезавантаження (законопроєкт №9080), що є пріоритетом для Української Ради Бізнесу. Тож на цей час, до «перезавантаження» БЕБ, – є недоцільним надавати БЕБ повноваження з досудового розслідування нової категорії злочинів.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що члени УРБ підтримують криміналізацію виключно для підакцизних товарів з адекватною межею для притягнення до кримінальної відповідальності, водночас вважають, що законопроєкт №5420 потребує суттєвого доопрацювання в частині:
а) актуалізації предметів контрабанди, звуження до окремих підакцизних товарів – алкоголь, тютюнові вироби, а також бурштин;
б) обґрунтування розміру межі для притягнення до кримінальної відповідальності за «економічну» контрабанду;
в) передбачення кваліфікуючих ознак та адекватних обґрунтованих санкцій за вчинення злочину;
г) набрання чинності норм законопроекту після «перезавантаження» Бюро економічної безпеки України.
У цілому до боротьби із сірим імпортом необхідно підходити ширше, впроваджувати ефективні заходи і по мінімізації схем «піджаки», «посилки», «перерваний транзит» тощо, забезпечувати обмін інформацією з іншими країнами, а також забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи. Члени Української Ради Бізнесу: експерти, науковці та представники бізнес-асоціацій одностайні у тому, що цей законопроєкт потрібно повернути на повторне перше читання з метою його якісного доопрацювання з залученням експертів у сфері митної справи, фахівців у галузі кримінального права, науковців, громадськості та представників бізнес-асоціацій.
Закликаємо народних депутатів врахувати пропозиції бізнесу та експертів та суттєво доопрацювати законопроєкт №5420, повернувши його на повторне перше читання.
З повагою
Бізнес асоціації
Члени Української Ради Бізнесу