• Посилання скопійовано

Як уникнути сплати штрафу та пені за порушення строків ЗЕД-розрахунків під час воєнного стану?

Неможливість виконання ЗЕД-контракту засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин

Як уникнути сплати штрафу та пені за порушення строків ЗЕД-розрахунків під час воєнного стану?

ДПС у Луганській області розповідає, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із запровадженням Указом Президента України вiд 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами i доповненнями вiд 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Згідно з п. 1-2 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

  1. 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
  2. 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із ч. 5 ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473, у разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою (далі – ТПП) України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18.12.2014 №44(5) (далі – Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому ТТП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року – на 30 діб, з 25 травня 2022 року – на 90 діб, з 23 серпня 2022 року – на 90 діб, з 21 листопада 2022 року – на 90 діб, з 19 лютого 2023 року – на 90 діб, з 20 травня 2023 року – на 90 діб, з 18 серпня 2023 року – на 90 діб, з 16 листопада 2023 року на 90 діб, з 14 лютого 2024 року на 90 діб, з 14 травня 2024 року – на 90 діб.

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом, як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи викладене вище, вимоги Закону №2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Джерело: ДПС у Луганській області

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ЗЕД»