Останні кілька років багато українців, особливо жінок з дітьми, були змушені залишити Україну через військову агресію. Це зумовило безліч питань, зокрема щодо податкового резидентства. Важливо розуміти, що податкове резидентство – це не громадянство, а статус, який визначає, в якій країні ви повинні сплачувати податки зі своїх доходів, за якими ставками та в якій формі подавати податкові декларації.
Саме від статусу податкового резидента залежать ваші податкові зобов'язання, особливо якщо ви проживаєте та заробляєте в декількох країнах або маєте банківські рахунки за кордоном. Це стає ще актуальнішим із запуском автоматичного обміну банківською інформацією для податкових цілей (CRS).
Основні критерії визначення податкового резидентства
Більшість країн світу використовують схожі критерії для визначення податкового резидентства фізичних осіб, хоча можуть бути й відмінності.
1. Термін перебування (Правило 183 днів):
- Зазвичай, якщо ви перебуваєте на території країни 183 дні або більше протягом податкового року (зазвичай календарного), ви можете вважатися її податковим резидентом.
- Деякі країни враховують сукупний період перебування протягом 2-3 років.
- Короткострокова відсутність з метою навчання, лікування або відряджень, як правило, не перериває цей період перебування.
2. Центр життєвих інтересів (ЦЖІ):
– Цей критерій є ключовим і часто переважає над іншими у випадку конфлікту резидентств.
– ЦЖІ визначається як сукупність ваших особистих, економічних та соціальних зв'язків з країною.
– Особисті зв'язки:
- Наявність житла: Власного або орендованого на тривалий термін, придатного для життя та доступного вам у будь-який час. Якщо ви здаєте свою українську нерухомість в оренду, це може бути аргументом на користь того, що вона не є вашим постійним місцем проживання.
- Проживання родини: Місце проживання найближчих родичів (чоловіка/дружини, дітей, особливо неповнолітніх та утриманців).
- Соціальні зв'язки: Членство в організаціях, клубах, громадська, культурна, політична чи релігійна діяльність, хобі, коло друзів.
– Економічні зв'язки:
- Джерела доходу: Місце працевлаштування (роботодавець), підприємницька діяльність, розташування активів та інвестицій (нерухомість, цінні папери, банківські рахунки).
- Зобов'язання: Наявність кредитів, позик, страхування.
- Управління майном/бізнесом: Місце, з якого ви керуєте своїм майном або здійснюєте професійну/підприємницьку діяльність.
3. Інші критерії:
- Реєстрація/Прописка: Реєстрація в місцевому муніципалітеті може бути важливою ознакою, хоча іноді її можна спростувати.
- Міграційний статус: Наявність посвідки на постійне проживання (ПМП) може автоматично визначати податкове резидентство в деяких країнах.
Специфіка для українських переселенців за кордоном
Деякі країни Європи зайняли особливу позицію щодо українців, які вимушено переїхали.
- Литва: Не вважає українців своїми податковими резидентами за критерієм тривалого проживання (183/280 днів), якщо вони зареєструвалися як біженці, а їхній центр життєвих інтересів залишається в Україні. Литва також не вимагає від українських ФОПів реєстрації та сплати податків, якщо вони продовжують працювати за контрактами, укладеними в Україні до прибуття
- Польща: Готова індивідуально оцінювати обставини. Українці можуть бути визнані податковими нерезидентами Польщі, навіть якщо перебувають понад 183 дні, за умови доведення збереження ЦЖІ в Україні та тимчасовості перебування в Польщі через війну.
- Словаччина: Також може дозволити українцям зі статусом тимчасового прихистку зберігати статус податкових резидентів України, якщо не відбувається фактичного перенесення ЦЖІ до Словаччини.
- Ірландія: Навіть якщо українець стає податковим резидентом Ірландії за критерієм перебування, Ірландія може не претендувати на податки з доходів, отриманих від українських роботодавців, якщо це єдине джерело доходу.
- Німеччина: Навпаки, розглядає українських біженців як своїх резидентів за загальними правилами, враховуючи перебування з першого дня оформлення прихистку.
- Естонія: Якщо особа за міжнародною угодою вважається нерезидентом Естонії, вона вважатиметься нерезидентом для всіх цілей естонського законодавства, що може спростити адміністративні зобов'язання.
Важливо! Навіть якщо країна перебування не вважає вас своїм податковим резидентом за особливими правилами, податкові зобов'язання щодо доходів, отриманих на її території, все одно можуть виникнути.
Визначення резидентства в Україні
Українське податкове законодавство також має свою ієрархію критеріїв для визначення податкового резидента:
- Місце постійного проживання: Якщо особа має постійне місце проживання тільки в Україні, вона є резидентом.
- Центр життєвих інтересів (ЦЖІ): Якщо постійне місце проживання є і в Україні, і за кордоном, визначається ЦЖІ. Переважає та країна, де ваші зв'язки (особисті, економічні, соціальні) є більш тісними.
- Тривалість перебування: Якщо ЦЖІ неможливо однозначно визначити, то резидентом вважається країна, де особа перебуває більше 183 днів протягом календарного року.
- Громадянство: Якщо й за цими критеріями статус не визначається, резидентом вважається громадянин України.
Особливість для ФОПів в Україні
За українським податковим законодавством, реєстрація як самозайнятої особи (ФОП) є достатньою підставою для визначення особи резидентом України. На думку української податкової служби, це означає, що ви залишаєтеся резидентом України доти, доки повністю не припините підприємницьку діяльність, включно зі зняттям з податкового обліку. Однак судова практика свідчить, що для цілей визначення резидентства припинення ФОПа через реєстр (наприклад, через Дію) може бути достатнім, навіть якщо ви не знялися з податкового обліку.
Що робити, якщо ви хочете змінити статус резидента України? Податковий кодекс України не передбачає спеціальної процедури «виходу» з податкового резидентства. Проте є кілька варіантів:
Дотримання міграційної процедури виїзду на ПМП: Включає подання «нульової» податкової декларації, отримання відмітки в паспорті про виїзд на ПМП, зняття з реєстрації місця проживання в Україні та постановку на консульський облік за кордоном. Це найбільш прямий спосіб для податкової служби визнати зміну вашого статусу.
Подання пояснень до ДПС: Ви можете надіслати довільне звернення до ДПС з поясненнями про зміну ваших особистих обставин та перенесення ЦЖІ за кордон. Це може бути зроблено через електронний кабінет платника податків.
Звернення за Індивідуальною податковою консультацією (ІПК): Це офіційний спосіб отримати роз'яснення від податкової щодо вашого статусу. Хоча відповідь може бути не завжди на вашу користь, вона дає чітку позицію податкової.
Нічого не робити, але формувати «захисний файл»: Ви самостійно визначаєте свій статус і збираєте всі документальні підтвердження наявності ЦЖІ за кордоном. У разі запитів від податкових органів ви надаєте ці докази.
Важливо: Самостійне визначення податкового резидентства необхідно робити щороку, оскільки ваші обставини можуть змінюватися.
Уникнення подвійного оподаткування
Якщо особа може вважатися податковим резидентом двох країн одночасно, виникає ризик подвійного оподаткування (обов'язок декларувати та сплачувати податки з усіх світових доходів у обох країнах). Для уникнення цього використовуються Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (УпУПО).
Правила вирішення конфліктів резидентства за УпУПО (Tie-breaker rules): УпУПО містять «правила тай-брейку», які допомагають визначити єдину країну податкового резидентства:
- Постійне житло (Permanent Home): Де особа має постійне житло.
- Центр життєвих інтересів (Center of Vital Interests): Якщо житло є в обох країнах, визначається, де тісніші особисті та економічні зв'язки.
- Звичайне місце перебування (Habitual Abode): Якщо ЦЖІ неможливо визначити, то це країна, де особа зазвичай перебуває більше часу.
- Громадянство: Якщо й попередні критерії не допомагають, то країна громадянства.
- Процедура взаємного погодження: Якщо й громадянство не вирішує питання, податкові органи двох країн домовляються між собою.
Методи усунення подвійного оподаткування за УпУПО:
- Метод податкового кредиту (заліку податку): Суми податків, сплачені за кордоном у країні джерела доходу, зараховуються під час розрахунку податків в Україні (або іншій країні резидентства). Це означає, що ви доплачуєте лише різницю, якщо ставка податку в країні резидентства вища.
- Метод звільнення від податку: Доходи оподатковуються лише в одній країні (зазвичай у країні джерела доходу), а в країні резидентства вони повністю звільняються від оподаткування.
- Метод звільнення з прогресією: Дохід звільняється від оподаткування в країні резидентства, але його сума враховується для визначення загальної ставки податку, яка застосовуватиметься до інших оподатковуваних доходів.
Важливий нюанс: УпУПО стосуються лише податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Вони не поширюються на соціальні внески (ЄСВ) та військовий збір (ВЗ), а також єдиний податок (ЄП). Це означає, що навіть якщо ваш дохід звільняється від ПДФО за кордоном, ви все одно можете мати обов'язок сплачувати ЄСВ та ВЗ в Україні, якщо вважаєтесь її резидентом.
Оподаткування різних типів доходів у міжнародному контексті
1. Підприємницькі доходи (ФОП):
- За загальним правилом, доходи від підприємницької діяльності оподатковуються в країні податкового резидентства особи.
- Виняток: Якщо ФОП має «постійну базу» (Permanent Establishment/Fixed Base) в іншій країні, ця інша країна отримує право оподатковувати доходи, що приписуються цій базі.
- Ознаки постійної бази: Місце ведення діяльності (офіс, склад), його постійний характер та фактичне ведення діяльності з цього місця. Навіть ваш домашній офіс (якщо ви з нього постійно працюєте) може бути визнаний постійною базою.
- Для українських ФОПів за кордоном: Якщо ви, будучи ФОПом в Україні, працюєте дистанційно з-за кордону, країна перебування може визнати у вас «постійну базу» і вимагати сплати податків з вашого підприємницького доходу.
- Якщо ви нерезидент України: Ви не маєте права застосовувати спрощену систему оподаткування (ЄП) в Україні. Ваш дохід від підприємницької діяльності в Україні оподатковуватиметься за ставкою 18%.
- Балтійські країни: УпУПО з Литвою, Латвією та Естонією прирівнюють тривале проживання (більше 183 днів) до автоматичної появи постійної бази для підприємницьких доходів.
2. Заробітна плата (для найманих працівників):
– Загальне правило: Дохід оподатковується в країні резидентства співробітника.
– Виняток: Країна, на території якої фізично здійснюється робота, може оподатковувати зарплату, якщо:
- Працівник перебуває там понад 183 дні протягом календарного року.
- Винагорода сплачується роботодавцем, який не є резидентом країни, де виконується робота.
- Витрати на зарплату несе постійне представництво роботодавця в країні, де виконується робота.
– Якщо ви працюєте на українського роботодавця з-за кордону: Український роботодавець, найімовірніше, продовжить утримувати податки та ЄСВ в Україні. Якщо ви перебуваєте за кордоном тривалий час (більше 183 днів), країна перебування може також вимагати сплати податків з цієї зарплати, створюючи ризик подвійного оподаткування.
– Соціальні відрахування (ЄСВ): Конвенції про уникнення подвійного оподаткування не регулюють ЄСВ. За українським законодавством, громадяни України, які працюють на українських роботодавців, є застрахованими особами незалежно від місця роботи. Це може призвести до подвійних соціальних нарахувань.
3. Пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті):
- Зазвичай спочатку податки стягує країна джерела доходу (наприклад, країна, де зареєстрована компанія-емітент дивідендів). Потім у країні резидентства дохід декларується, і застосовуються механізми уникнення подвійного оподаткування (найчастіше податковий кредит).
4. Доходи від продажу/оренди нерухомості:
- Продаж: Дохід оподатковується в країні, де розташована нерухомість. Далі в країні резидентства застосовується метод уникнення подвійного оподаткування. Для українських нерезидентів, які продають українську нерухомість, застосовується ставка 18% (залежно від терміну володіння та кількості продажів).
- Оренда: Дохід від оренди оподатковується в країні, де розташована нерухомість. Потім у країні резидентства застосовуються відповідні методи уникнення подвійного оподаткування.
Подання податкових декларацій за кордоном
Хто подає: Резиденти подають декларації щодо своїх всесвітніх доходів (включаючи доходи з інших країн). Нерезиденти подають декларації лише щодо доходів з місцевих джерел.
Способи подання: У паперовій або електронній формі. Електронне подання, особливо через податкового консультанта, часто має довші терміни.
Терміни: Зазвичай довші ніж в Україні (наприклад, до кінця листопада наступного року за звітний період).
Розрахунок податків: У деяких країнах (наприклад, Німеччина, Італія, Польща) платники податків самостійно розраховують свої зобов'язання. В інших (наприклад, Франція, Іспанія, Бельгія) податкові органи перевіряють дані та самі розраховують податок.
Повернення податків: У Європі часто можливе повернення переплачених податків за рахунок податкових знижок (на дітей, оренду, соціальні внески тощо).
Автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS)
CRS (Common Reporting Standard) – це міжнародний стандарт, який передбачає автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей між країнами-учасницями.
Як це працює: Фінансові установи (банки, страхові компанії, інвестиційні брокери) у країнах-учасницях щороку ідентифікують своїх клієнтів, які є податковими нерезидентами для їхньої країни. Інформація про таких клієнтів (наприклад, залишок на рахунку на кінець року, певні види доходів) передається до податкової служби їхньої країни, а потім обмінюється з податковою службою країни податкового резидентства клієнта.
Україна в CRS: Україна приєдналася до CRS з 2023 року. Це означає, що українські банки та інші фінансові установи передають інформацію про рахунки нерезидентів до ДПС України, яка потім обмінюється нею з відповідними країнами. Так само Україна отримує інформацію про рахунки українських резидентів за кордоном.
Що обмінюється: Передається інформація про наявність рахунку та його залишок на кінець року, а також про певні види доходів (наприклад, відсотки за депозитами, доходи від цінних паперів). Повна інформація про рух коштів (всі транзакції) не передається автоматично.
Зверніть увагу на ризики!
- Неточна самосертифікація: Надання неправдивих даних банку про ваше податкове резидентство може призвести до штрафів.
- Використання IP-адреси та карток: Ваша IP-адреса при вході в онлайн-банкінг або використання українських карток за кордоном може вказувати на ваше реальне місцезнаходження та податкове резидентство.
- Запити від податкових органів: Навіть якщо інформація в CRS мінімальна, вона може стати приводом для податкової служби іншої країни надіслати запит до вас з вимогою надати пояснення щодо вашого джерела доходів та податкового статусу.
Висновок
Питання податкового резидентства в умовах життя за кордоном є складним і потребує індивідуального підходу. Немає єдиної «чарівної» відповіді для всіх ситуацій. Критично важливо самостійно оцінювати свої обставини щороку, враховуючи ваші особисті, економічні та соціальні зв'язки з різними країнами.
Не варто недооцінювати ризики подвійного оподаткування та наслідки невиконання податкових зобов'язань. Хоча інформаційний обмін лише набирає обертів, прозорість у світовій фінансовій системі постійно зростає.
Якщо у вас виникають сумніви щодо вашого податкового статусу або зобов'язань, зверніться за консультацією до місцевого податкового консультанта як в Україні, так і в країні вашого перебування. Це допоможе вам уникнути потенційних проблем та оптимізувати ваші податкові зобов'язання.