Розвиток сучасного бізнесу вже давно не має кордонів. Підприємства отримують доходи як на території України, так і за її межами. Отримані за межами України доходи підпадають під оподаткування та сплату податків за правилами та законодавством тієї країни, де такий доход отримано. Отже, час від часу постають запитання, як не потрапити під подвійне оподаткування.
Відповідь на ці запитання надає ПКУ, яким передбачено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізосіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
Згідно з п. 161.4 ст. 161 та п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. Зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ, а розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Відповідно до п. 161.6 ст. 161 ПКУ, не підлягають зарахуванню на зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах: податок на капітал/майно та приріст капіталу; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зараховуються сплачені за митним кордоном України суми податку за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів. Пунктом 13.5 ст. 13 ПКУ визначено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.