Розглядаючи питання про узгодження податкового зобов’язання у разі звернення платника податків до суду щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу ДПС України доходить таких висновків:
1) платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання або іншого рішення протягом строків, установлених п. 57.2 та 57.3 ПКУ. Протягом зазначених строків податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Інакше нараховані грошові зобов’язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили;
2) у разі надходження до органу ДПС ухвали адміністративного суду до АС «Аудит» заноситься інформація щодо дати отримання органами ДПС ухвали про відкриття провадження у справі. Інформація про оскарження експортується з АС «Аудит» до АІС «Облік податків та платежів», на підставі чого сума грошового зобов’язання виключається з картки особового рахунка платника податків та переноситься до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Щодо першого висновку, то дозволимо собі звернути увагу на таке. За змістом положення п. 57.3 ПКУ є два строки: один — для оскарження податкового повідомлення-рішення, а другий — для сплати узгодженого податкового зобов’язання. Причому лише після закінчення строку сплати узгодженого податкового зобов’язання за правилами п. 59.1 — 59.3 ПКУ складається (надсилається) податкова вимога. А це згідно з п. 57.3 ПКУ двадцять днів.
Нагадаємо також, що ВАСУ визнав строк для оскарження податкового повідомлення-рішення 1095 днів. Проте платники податків повинні пам’ятати, що у разі коли рішення про нарахування грошового зобов’язання не оскаржуються у строки, визначені п. 57.2 — 57.3 ПКУ, то до моменту відкриття провадження в адміністративній справі орган ДПС має право на нарахування пені. Причому пеня списується лише у разі отримання позитивного для платника податків рішення суду, яке набирає законної сили.
Щодо другого висновку, то фактично маємо ситуацію, коли на сьогодні у разі оскарження рішення органу ДПС про нараховані суми податкових зобов’язань вони не набувають статусу податкового боргу до дати набрання законної сили рішенням апеляційного адміністративного суду, а обліковуються як платежі поза карткою особового рахунка платника податків. До речі, це суперечить приписам пп. 101.2.1 ПКУ у разі набрання законної сили рішенням господарського суду та відсутності рішення апеляційного адміністративного суду. Тут виникає безліч запитань: коли така сума визнається податковим боргом, коли визнається безнадійним податковим боргом, в якому періоді списується такий безнадійний податковий борг тощо?