Відповідь на запитання містить стаття 44 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями.
Зокрема, згідно з п. 44.1 вищезазначеної статті платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Крім того, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджені відповідними документами.
Відповідно до п. 44.3. ст. 44. ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Відповідальність за порушення п. 44.3 ст. 44. ПКУ передбачена п. 121.1 ст. 121 ПКУ, а саме: накладення штрафу в розмірі 510 грн. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — штраф у розмірі 1020 грн.