Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДПС роз’яснила питання оподаткування рекламних послуг нерезидента згідно з п. 160.7 ст. 160 ПКУ.
Відповідно до ст. 1011 ЦКУ від 16.01.2003 р. №435-IV, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору (п. 2 ст. 1016 ЦКУ). Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії (п. 1 ст. 1024 ЦКУ).
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (п. 1 ст. 1000 ЦКУ).
Довіритель зобов’язаний, якщо інше не встановлене договором, відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення (п. 2 ст. 1007 ЦКУ).
Відповідно до п. 160.7 ст. 160 ПКУ резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20% від суми таких виплат за власний рахунок.
Для застосування цієї норми необхідне виконання водночас двох умов:
- виплата від резидента повинна здійснюватися безпосередньо нерезиденту;
- виплата повинна бути за виробництво та/або розповсюдження реклами саме про такого резидента.
Отже, якщо платник податку на прибуток – резидент здійснюватиме в Україні оплату резиденту (в даному випадку рекламному агентству) послуг за виробництво та/або розповсюдження реклами про свою діяльність за межами України, то до таких виплат платника податку норми п. 160.7 ст. 160 ПКУ не застосовуватимуться.
Якщо резидент – рекламне агентство, який здійснює виробництво та/або розповсюдження реклами про іншого платника податків – резидента, залучає нерезидентів для виробництва та/або розповсюдження реклами за межами території України про іншого платника податків на основі укладених зовнішньоекономічних договорів з такими нерезидентами, то норма п. 160.7 ст. 160 ПКУ на рекламне агентство – резидента не розповсюджується.
Якщо платник податку на прибуток – резидент, який як посередник (комісіонер, повірений) за договором доручення (комісії) замовляв нерезиденту рекламні послуги про резидента – комітента (довірителя), під час такої виплати не зобов’язаний сплачувати податок за ставкою 20% від суми таких виплат за власний рахунок, обов’язок щодо сплати податку за ставкою 20% від суми таких виплат покладено на резидента – комітента (довірителя).
Аналогічну позицію ДПС вже висловлювала у листі від 03.03.2012 р. №6325/7/15-1217
