Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що інформаційним листом від 10.11.2011 р. №12-6621/11 Державна судова адміністрація України роз’яснила особливості сплати судового збору та заповнення реквізитів квитанції про його сплату.
Так, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що подаються до судової інстанції.
Під час заповнення реквізитів квитанції потрібно звернути особливу увагу на код платника судового збору, призначення платежу.
Зазначимо, що ті, хто вже платив судовий збір, мав можливість переконатися, що на зворотному боці квитанції робиться спеціальний напис про сплату судового збору у повному обсязі, який підтверджується підписом відповідальної особи банку і скріплюється печаткою.
Але згодом виникло питання щодо платіжних квитанцій, які формуються в автоматичному режимі на офіційному веб-порталі судової влади України (www.court.gov.ua). Причому на сьогодні такі квитанції можна сформувати на сайті кожної судової інстанції. Але чимало банків не приймають такі квитанції — банки формують свої з відповідними написами на зворотному боці.
Нацбанк у листі вказує на те, що банки зобов’язані приймати від платників касові документи на сплату судового збору, роздруковані платником з офіційного сайта судової влади України (court.gov.ua), яким передбачено формування касового документа в автоматичному режимі. Зазначена форма касового документа має всі необхідні реквізити для здійснення касових операцій.
Водночас при заповненні квитанції постала ще одна проблема — заповнення фізособами-іноземцями реквізиту «реєстраційний номер облікової картки платника податків».
Відповідно до вимог Інструкції про ведення касових операцій (затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. №174), у заявах на переказ готівки у додаткових реквізитах банк (філія, відділення) зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від ІПН і мають відмітку в паспорті).
Щодо них НБУ зазначає, що коли фізична особа є іноземцем та не має реєстраційного номера облікової картки платника податків, вона як платник у касових документах зазначає громадянство іншої держави або його відсутність, а реквізит «реєстраційний номер облікової картки платника податків» не заповнює.
