ДПС України повідомляє, що підстав для позбавлення податкового кредиту підприємства тільки на підставі того, що податкова накладна була видана фізичною особою — підприємцем ? платником ПДВ за кілька днів до її смерті, немає.
Загалом з таким висновком можна погодитись, проте тут потрібно було б врахувати й таке:
1. Чи є наймані працівники у такого підприємця?
2. Чи є особа, уповноважена таким підприємцем на виписування податкових накладних?
Якщо підприємець працював самостійно та без сторонньої допомоги справлявся з веденням податкового та бухгалтерського обліку, то в цьому випадку можна говорити про те, що податковий кредит правомірно сформований за отриманими від померлого підприємця податковими накладними за умови, що вони датовані до його смерті.
При цьому важливим є питання підтвердження дати смерті, адже вона пов’язана з анулюванням свідоцтва платника ПДВ. Так, ст. 184 ПКУ посилається на дату анулювання платника ПДВ за самостійним рішенням органу ДПС або заявою платника податку.
Водночас пп. 5.5.2.9 пп. 5.5.2 п. 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. №1394, свідчить про те, що реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом вилучення з реєстру платників податку, зокрема за наявності інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізособи-підприємця.
Очевидно, у цьому випадку варто посилатися на довідку про смерть, видану органами РАЦСу.
Щодо випадку, коли померла особа користувалася послугами бухгалтера (за трудовим чи цивільно-правовим договорами), питання є дещо складнішим, оскільки виписування податкової накладної та формування податкового кредиту за наведених вище обставин не завжди можуть бути прив’язані до дати смерті платника ПДВ ? підприємця.
По-перше, фізособи-підприємці під час укладення договорів в окремих випадках вносять спеціальні вказівки в частині, скажімо, продовження строку оренди виробничого приміщення та/або загалом ведення бізнесу особою, яка має відповідні повноваження у разі його смерті. Причому така особа може бути представлена орендодавцю чи контрагентам лише після смерті підприємця.
По-друге, у разі ведення бізнесу та/або виконання довгострокових контрактів раптова смерть не завжди зупиняє виконання зобов’язань. Так, відповідно до ст. 608 ЦКУ зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно нерозривно пов’язано з його особою та у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов’язання припиняється смертю кредитора, якщо воно нерозривно пов’язано з особою кредитора.