Податкова застава та момент її виникнення
Підставою для виникнення податкової застави є наявність податкового боргу.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. А податкова застава – це спосіб майнового забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені.
Згідно з п. 89.1 ПКУ, податкова застава виникає:
- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
На яке майно поширюється податкова застава?
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків або менше за таку суму, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
На яке майно податкова застава не поширюється?
Виключень кілька і підстави для цього різні.
Зараз, якщо податковий борг платника не перевищує 340 грн, то податкова застава не застосовується! Це передбачено діючим Порядком застосування податкової застави.
Але з дня офіційного опублікування нового Порядку, розмір податкового боргу, який дозволяє уникнути податкової застави, становитиме вже 1020 грн!
Також, за п. 89.5 ПКУ, у разі якщо на момент складення акта опису (про що далі) майно, яке могло б потрапити до застави, в платника податків взагалі відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі (про це ми зазначали вище).
Це означає, що до погашення податкового боргу платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган ДФС про наявність такого майна. І в цій ситуації вже орган ДФС протягом 3-х робочих днів з дня отримання повідомлення приймає рішення, чи включати це майно до податкової застави, чи ні.
Також, згідно зі ст. 4 Закону №2654 та пп. 87.3.7 ПКУ, предметом податкової застави не можуть бути:
- культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
- пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;
- об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації;
- гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків";
- вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
Не поширюється право податкової застави і на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Акт опису майна в податковій заставі
Майно на яке поширюється право податкової застави, повинно бути оформлене актом опису. Отже, фактично до податкової застави потрапляє лише майно, яке зазначене у такому акті.
Акт опису майна, що потрапило у податкову заставу, складається на підставі рішення, яке приймається керівником органу ДФС. Таке рішення повинно буде доведено до відома платника податків, що має борг.
Майно потрапляє до акту опису залежно від його ліквідності. Тобто насамперед, до включення до акту опису підлягає майно, що можливо швидко перевести в готівку без істотної втрати його вартості.
Вартість майна, що вноситься до опису визначається за його балансовою вартістю, а у разі, якщо така балансова вартість не визначена – то здійснюється його оцінка відповідно до Закону №2658.
Якщо в результаті продажу майна отримана сума коштів раптом виявиться недостатньою для погашення податкового боргу, податковим керуючим може бути здійснено додатковий опис майна платника. І так до повного погашення податкового боргу.
Акт опису майна підписується боржником, а в разі його відмови - опис повинен проходити у присутності не менше як двох понятих (особи, що не є працівниками контролюючих та правоохоронних органів). Отже, відмова платника від підписання опису не врятує від накладання податкової застави на майно.
Звісно, на практиці боржник може взагалі не допустити податкового керуючого для здійснення опису і не надає йому документів на своє майно. Вигадати це майно податковий керуючий не може, акт опису не складено. Чи означає це позбавлення від податкової застави?
Ні. Адже в такому випадку орган ДФС звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У випадку позитивного результату суду, лист про таке рішення надсилається банкам, фінансовим установам та самому платнику податків.
І вважається, що встановлені судом обмеження видаткових операцій та заборони відчуження майна діють до дня здійснення однієї з трьох можливих операцій:
- складення податковим керуючим акта опису майна;
- складення податковим керуючим акта про відсутність майна у платника податків, що може бути описано у податкову заставу;
- погашення платником податків податкового боргу в повному обсязі (очевидно, що ця видаткова операція платнику податків заборонена судом не буде).
Однак, фактично розблокування відбувається лише на наступний робочий день.
Дебіторська заборгованість як об’єкт податкової застави
Об’єктом застави може бути і дебіторська заборгованість боржника. Недавно затверджений наказ МФУ від 16.06.2017 р. №585** затверджує, як саме це відбувається.
До податкової застави може потрапити лише дебіторська заборгованість, строк погашення якої настав, і за умови недостатності грошових коштів у власності боржника для погашення податкового боргу!
До такої дебіторської заборгованості відносять:
- дебіторську заборгованість за товари (роботи, послуги);
- дебіторську заборгованість, пов'язана із підзвітними особами;
- дебіторську заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;
- дебіторську заборгованість за претензіями;
- інші види дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість, що потрапить до податкової застави, залишається у складі активів боржника і повинна бути відображена у примітках до фінансової звітності. До контролюючого органу переходить лише право на отримання коштів по такій заборгованості, про що дебітору надсилається повідомлення про переведення права вимоги.
Податковий борг не вважається погашеним до моменту надходження на бюджетний рахунок коштів по такій дебіторській заборгованості. Про таке надходження контролюючий орган направляє боржнику повідомлення про надходження коштів. На підставі цього повідомлення платник податків одночасно списує з балансу і заставлену дебіторську заборгованість, і кредиторську заборгованість у вигляді податкового боргу (в межах погашеної суми).
Податкова застава підлягає державній реєстрації
Майно, яке потрапило до акту опису податкової застави, до його продажу або погашення податкового боргу, реєструється державою.
Зараз така реєстрація здійснюється:
- щодо рухомого майна - у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
- щодо нерухомого майна – у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно.
Майно у податковій заставі – що з ним відбувається?
Те, що майно знаходиться у податковій заставі, не обмежує права його власника на користування цим майном (звісно, до його реалізації для погашення податкового боргу).
В звичайному порядку відчуження податкової застави здійснює орган ДФС (п. 95.1 ПКУ).
Дізнатися, як проводяться цільові аукціони з продажу заставного майна, можна зі свіжого наказу Мінфіну від 22.05.2017 р. №518 (діє з 25.07.2017 р.)!
Але за згодою ДФС такий продаж може здійснити і власник заставленого майна. Згода (або відмова) надається платнику податків протягом 10 днів з дня звернення платника до контролюючого органу.
Зверніть увагу: згода податківців не потрібна, якщо у заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, та кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі на виплату зарплати, сплату ЄСВ та/або податкового боргу. Але продати таке майно треба за ціною, не нижчою за звичайну!
У разі потреби платник податків може звернутися до органу ДФС з проханням про заміну майна, яке перебуває у податковій заставі, на інше, яке йому належить. Така заміна можлива лише тоді, якщо вартість майна, яке пропонується замінити, та того, на яке його замінюють, однакова (в ідеалі для податківців, заміна відбуватиметься на дорожче майно). Але останнє слово в такій заміні за органом ДФС – якщо воно не погодиться, заміни не буде.
У разі коли платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, жарти закінчуються. В цьому випадку контролюючий орган може застосувати до такого платника податків адміністративний арешт майна (ст. 94 ПКУ).
Адміністративний арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків не те що відчужувати, а і розпоряджатися або користуватися його майном.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
А ще порушник може нести кримінальну відповідальність за незаконні дії із заставним майном згідно із ст. 388 ККУ:
- штраф від 200 до 500 н.м.д.г.* (від 3400 до 8500 грн.)
- або виправні роботи на строк до 2-х років,
або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
* Лист Міндоходів від 29.07.2013 р. №7692/6/99-99-10-04-02-15/2667
Перевірка стану збереження заставленого майна
Наостанок зауважимо, що, враховуючи усе, зазначене вище, органи ДФС пильно слідкують за станом збереження заставного майна і у разі потреби можуть прийти до платника податку з перевіркою. Скоро вона буде проводитися відповідно до свіжого наказу Мінфіну від 16.06.2017 р. №584**.
** Набере чинності з дня офіційного опублікування
Про проведення перевірки боржник повинен бути попереджений попередньо, шляхом направлення йому повідомлення про проведення перевірки. Втім, така перевірка може проводитись і одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою.
Перед безпосереднім початком проведення такої перевірки керуючим повинні бути надані такі документи:
- службове посвідчення працівника контролюючого органу;
- копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків;
- повідомлення, підписане керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та зареєстроване в такому контролюючому органі.
За результатами такої перевірки складається акт. Якщо платник податків не погоджується з фактами зазначеними у акті (адже наслідки порушень є досить важкими), такий платник може на окремому аркуші висловити своє зауваження, які стануть невід’ємною частиною такого акту.