ДФСУ у листі від 05.09.2017 р. №1811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства.
Як оподатковуються ПДВ операції боржника з постачання товарів (основних засобів, нематеріальних активів прав вимог, тощо), а саме нерухомих об’єктів та рухомого майна платника, які пропонуються до відчуження для цілей погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації?
Пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено тимчасове, до 1 січня 2020 року звільнення від оподаткування ПДВ операції платника податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації або плану санації, затвердженого згідно зі ст. 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно із цим пунктом, платник податку - боржник не застосовує норми п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням.
Щодо можливості формування податкового кредиту контрагентом за вищезазначеною операцією, то, оскільки при здійсненні операцій звільнених від оподаткування, ПДВ не нараховується, за такими операціями відсутні підстави для формування податкового кредиту та збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що розраховується за формулою, визначеною п. 200-1.3 ПКУ.
Як правильно відображати в декларації з податку на прибуток отримані доходи від реалізації нерухомих об’єктів та рухомого майна платника (реалізація основних засобів здійснюється згідно плану санації) для цілей України, зокрема щодо варіантів погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації, зважаючи на п. 39 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ?.
Якщо відповідно до III розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний і податковий період не перевищує 20 млн гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п. 39 розділу XX ПКУ на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток:
1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:
- на суму доходів, визнаних ним відповідно до НП(С)БО або МСФЗ внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань відповідно до п. 37 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та закону щодо фінансової реструктуризації:
- на суму доходів, визнаних ним відповідно до НП(С)БО або МСФЗ у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 ПКУ;
2) збільшує фінансовий результат до оподаткування на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв’язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із статтею 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
3) не змінює фінансового результату до оподаткування:
- на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов’язання на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
- на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до НП(С)БО або МСФЗ внаслідок реструктуризації зобов’язань на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.
Враховуючи вищенаведене, підприємство може коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці щодо фінансової реструктуризації у разі дотримання вимог Закону №2343.
Які особливості функціонування електронного рахунку СЕА ПДВ в період дії плану санації? Чи має право підприємство використовувати кошти з санаційного рахунку для розблокування СЕА ПДВ, маючи при цьому заборгованість за ЄСВ в сумі 2055.9 тис. грн та ПДВ в сумі 1 356,2 тис. грн, (згідно підписаного плану санації) та враховуючи пункт 9 статті 6 Закону №2343 (мораторій на всі вимоги кредиторів (погашення заборгованості з санаційного рахунку), що відсутні в списку плану санації)?
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Відповідно до наведеного вище, ПКУ та Постановою №569 не передбачено виключень щодо функціонування електронного рахунка системи електронного адміністрування ПДВ в період дії плану санації.
Який порядок зарахування та черговість погашення заборгованості з ЄСВ, ПДФО, земельного податку, податку на прибуток та інших податків, відповідно до графіку задоволення вимог кредиторів та відображення сплачених (зарахованих) сум в картці платника податків?
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.