Адвокатська діяльність: як сплачуються податки?

 Чи може здійснювати адвокатську діяльність підприємець-"єдинник"?

Нещодавно це питання ми розглянули у новині до листа ДФСУ від 28.09.2017 р. №2069/К/99-99-13-02-03-14/ІПК. В ньому податківці заявили: «фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватись фізичною особою – підприємцем».

Далі йшов логічний висновок, що підприємець - "єдинник" не може здійснювати адвокатську діяльність, а до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Не те, щоб це було новиною. Ті, хто здійснюють адвокатську діяльність, вже кілька років чули такі роз’яснення від податківців. Ще у 2012 році ДПСУ затвердила УПК №1185 із аналогічними висновками.  

На жаль, ст. 1 Закону №5076 дає право податківцям надавати такі роз’яснення. Якщо адвокат це особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, саме як така особа, за правилами ст. 178 ПКУ, він має обліковуватися в ДФС за місцем постійного проживання.

Та відсутність заборони здійснювати підприємницьку діяльність призвела до того, що часто адвокати мають обидва статуси, перебуваючи на обліку в ДФС і як ФОП, і як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Як в такому випадку вести облік доходів і витрат та сплачувати податки і ЄСВ?

Саме така ситуація і розглядалася у листі ДФСУ від 28.09.2017 р. №2069/К/99-99-13-02-03-14/ІПК.

Підприємць і адвокат в одній особі

Податківці зазначають, що порядок та умови взяття на облік у контролюючих органах фізосіб, які зареєстровані як ФОП та при цьому провадять незалежну професійну діяльність, регулюються ст. 65 ПКУ та Порядком №1588.

Така фізособа обліковується у ДФС як такий собі "гібрид": фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Але ПКУ жорстко розмежовує фізосіб-підприємців та фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Це стає очевидно ще з пп. 14.1.226 ПКУ, де такі фізособи зазначені як окремі складові узагальнюючого терміну «самозайняті особи».

Ще більш розділяє таких фізосіб розділ ІV ПКУ. У ньому діяльність підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, регулюється абсолютно різними статтями – 177 та 178 відповідно.

І, звісно, платником єдиного податку фізособа може бути лише маючи статус підприємця (згідно зі ст. 291 ПКУ). А  особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, такого права позбавлена.

Таким чином (і це видно з листа ДФСУ), адвокат може мати подвійний статус, але ось облік доходів та витрат, а найголовніше сплату податків і ЄСВ він має робити окремо, як ФОП і як  особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Адвокат - окремо, підприємець - окремо

Як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, адвокат обліковуватиме і оподатковуватиме саме адвокатську діяльність. Вона складається з послуг щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Чим ще може займатися адвокат і якщо нічим, то навіщо йому ще й реєструватися підприємцем? Це питання залишається відкритим.

Самі адвокати посилаються на те, що вичерпний перелік заборон - перелік несумісних видів діяльності з діяльністю адвоката – наведено у ст. 7 Закону №5076.

Несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону "Про засади запобігання і протидії корупції";

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Отже, решта видів діяльності для нього не заборонені і саме їх він має право здійснювати і обліковувати як підприємець.

Якщо ж інших видів діяльності не здійснюється, реєструватися ФОП не потрібно. Але, так вже склалося історично, адвокати-підприємці існують і їх дуже багато. Це сталося тому, що спочатку адвокатів в Україні охоче реєстрували як підприємців і дозволяли їм перебувати на єдиному податку. Потім податківці змінили свою точку зору (не в останню чергу завдяки змінам в законодавстві), і адвокатам довелося ще й ставати особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Мати зареєстрованого ФОПа таким адвокатам вже й не потрібно, але припинення підприємницької діяльності з його перевірками багато хто побоюється. Тож, вони тримають по кілька років (мінімум, три, щоб податківці не могли донарахувати податки та штрафи, відповідно до ст. 102  ПКУ) незадіяний підприємницький статус, подають звітність та сплачують ЄСВ за ним.

Тим, хто вирішив для себе, що позбавитися підприємницького статусу саме час, щоб не платити, принаймні, ЄСВ двічі, нагадаємо про наш матеріал з алгоритмом дій для цього.

Далі розповімо, які ж податки платить адвокат залежно від наявного в нього статусу. 

Адвокат як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність

Як будь-яка фізособа, адвокат не зобов’язаний вести бухблік. Але податковий облік власних доходів і витрат – так.

Для цього адвокат, який перебуває на обліку в ДФС як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, веде Книгу обліку доходів і витрат.  Вона ведеться за вибором адвоката в паперовому або електронному вигляді, відповідно до правил, встановлених п. 3 – 4 Порядку №481.

Щодо обліку доходів, тут все просто – особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, застосовують так званий «касовий» метод обліку, який означає, що доходи визнаються в момент отримання коштів готівкою або на банківський рахунок. До такого доходу включається також:

• сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності (на наступний день після такого спливу строку);
• вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (у день їх отримання).

А ось із витратами все складніше. Адже, хоча у ст. 178 ПКУ і зазначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, конкретного переліку таких витрат ПКУ і досі не затверджено.

На допомогу приходить вже згадувана вище УПК №1185. Докладніше про це ви можете прочитати тут.

Доходи і витрати пораховані і зазначені в Книзі - що далі?

А далі слід порахувати різницю між ними. Якщо вона позитивна (доходи більші за витрати), доведеться сплачувати ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%). Розраховується сума таких податків у декларації про майновий стан та доходи, яку адвокат має подати за звітний рік не пізніше 1 травня року, наступного за звітним. Відповідно, сплатити такі податки слід протягом 10 днів після закінчення строку подання цієї декларації.

І ще – особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має сплачувати за себе й ЄСВ. При цьому базою нарахування є оподаткований дохід, визначений за правилами ст. 178 ПКУ, в межах максимальної величини доходу, на яку нараховується ЄСВ. Докладніше про це тут.

У 2017 році сплата ЄСВ самозайнятою особою має свої особливості: якщо така особа не отримує доходу у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, вона зобов'язана визначити базу нарахування ЄСВ, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Докладніше про це тут.

Адвокат як підприємець

Як підприємець адвокат може перебувати як на загальній системі оподаткування, так і бути "єдинником". Такий підхід теж не новий. Зокрема, ось тут фахівці ДФСУ наводили розгорнуту статтю на тему гібридного статусу адвокату та оподаткування його доходів у 2015 році.

Єдине, чого адвокат не може, на думку податківців, це вважати адвокатську діяльність підприємницькою. Тому, як підприємець, адвокат оподатковує доходи від будь-яких видів діяльності (сумісних із адвокатською і відмінних від трудової діяльності як працівника).

Втім, навіть якщо адвокат-ФОП відображає адвокатську діяльність як незалежну професійну, йому все рівно потрібно:

• мати відповідну Книгу обліку підприємця (залежно від системи оподаткування);
• вести окремий облік доходів і витрат, пов’язаних із адвокатською та іншими видами діяльності;
• сплачувати податки та ЄСВ окремо як ФОП та як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
• подавати до ДФС окремі звіти щодо ЄСВ і окремі декларації за ФОП та за особу,  яка здійснює незалежну професійну діяльність.

В ситуації, коли обидва статуси приносять доходи, це, можливо, й вигідно (або терпимо). А ось якщо статусу ФОП адвокат все ніяк не позбудеться, йому доводиться зайво сплачувати єдиний податок (якщо такий ФОП на спрощеній системі оподаткування).  І другий раз, вже як ФОП, сплачувати за себе ЄСВ щонайменше в розмірі мінімального страхового внеску. А це у 2017 році 704 грн щомісячно!

І такі витрати мають тенденцію зростати. Наразі максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2018 року вона становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. 

Нагадаємо, що проектом Держбюджету-2018 передбачено встановлення з 1 січня 2018 р. мінімальної зарплати у розмірі 3723 гривень. У такому разі максимальна база нарахування ЄСВ становитиме 3723 X 15=55 845 грн.  А  якщо б зміни не вносилися, то він становив би 1762 х 25 = 44050 грн. Докладніше про це тут>>

Як бачимо, вже в січні 2018 року максимальна база нарахування ЄСВ зростає більш як на 10 тис. грн. А мінімальний страховий внесок з 704 грн зросте до 3723 х 22% = 819,06 грн. Але чи треба сплачувати ЄСВ за себе більше, кожен вирішує самостійно.

Двічі платити не треба – судова практика

Наостанок зазначимо, що дехто не погоджується із заявленим податківцями гібридним статусом адвоката і звертається до суду. І тут вже як пощастить, хоча бувають цікаві рішення на користь адвокатів.

Так, у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р. ВАСУ зазначив, що:

1)  адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ч. 1 ст. 13 Закону №5076),

2) самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 ПКУ),

3) тому діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПКУ, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, який перебуває на обліку в органі ДПС як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а його доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування звільняються від оподаткування ПДФО.

Але слід враховувати, що такі висновки ВАСУ були зроблені за податковою перевіркою за періоди до чинності ПКУ (тобто, хоч судове рішення і минулорічне, ситуація, яка в ньому розглядалася, досить стара). Як і те, що прецедентного права в Україні немає. Отже, шанси є, але кожному з бажаючих доведеться відстоювати своє право у суді окремо, і добре вивчити при цьому чинне законодавство.