Пенсійна реформа: наслідки для роботодавців та підприємців

Коли запрацюють зміни

Закон від 03.10.2017 р. №2148-VIII набирає чинності на наступний день після його офіційного опублікування. Як ми повідомляли, офіційне опублікування його відбулося 10 жовтня в "Голосі України" від 10.10.2017 р. №188.  Тобто Закон набирає чинності сьогодні, 11.10.2017 р.

Проте Перехідними положеннями Закону встановлено, що деякі з його норм набирають чинності з 01.01.2018 та за 01.01.2021, а деякі – починають застосовуватися «заднім» числом, з 01.10.2017 р. І цей момент ми будемо далі використовувати, зазначаючи, з якої дати працює та чи інша зміна.

Зміни в Законі про ЄСВ

Окрім косметичних змін (таких, як заміна слів “інвалід” і “дитина-інвалід” на “особа з інвалідністю” та “дитина з інвалідністю”), є й суттєвіші. Розглянемо їх докладніше.

1) З 01.01.2018 р. зміниться межа нарахування ЄСВ 

Наразі максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2018 року вона становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Нагадаємо, що проектом Держбюджету-2018 передбачено встановлення з 1 січня 2018 р. мінімальної зарплати у розмірі 3723 гривень. У такому разі максимальна база нарахування ЄСВ становитиме 3723 X 15=55 845 грн. 

Тобто якщо б зміни не вносилися, то він становив би 1762 х 25 = 44050 грн. Як бачимо, вже в січні 2018 року база нарахування ЄСВ зростає більш як на 10 тис. грн. 

І це стосуватиметься не лише доходів працівників, а й доходів підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Втім, до них ми ще повернемося.

2) Зроблена спроба врегулювати проблему зі сплатою ЄСВ фермерським господарством

Про неї ми писали ось тут.

До цього у 2017 році члени фермерського господарства мали право сплачувати ЄСВ добровільно. Тепер їх внесено до обов’язкових платників ЄСВ (шляхом додавання до ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ нового пп. 5-1).  При цьому база нарахування ЄСВ в них буде така ж, як і для підприємців на загальній системі оподаткування - сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Однак, як і підприємці, так і члени фермерського господарства,  звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони:

• отримують пенсію за віком,
• є особами з інвалідністю
• або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058,  та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Новий пункт 5-1 (а отже, і новий вид платників ЄСВ – члени фермерських господарств) з’явиться у Законі про ЄСВ з 01.01.2018 р. Також й норми, які регулюють порядок їх обліку (зміни у статті 5), їх обов’язки (зміни у статті 6) та базу нарахування за них ЄСВ (зміни у статті 7), сам порядок обчислення ними ЄСВ (зміни до статті 9) наберуть чинності з 01.01.2018 року. 

3) Внесено зміни до порядку сплати та звітування самозайнятими особами

Тут ми маємо збільшену максимальну величину бази нарахування ЄСВ. І що виходить?

Для підприємців на загальній системі оподаткування та для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, які сплачують ЄСВ, виходячи з фактично отриманого оподаткованого доходу (тобто з різниці між доходами та витратами) максимальна величина доходу, на який ЄСВ нараховується, збільшилася. Але знову ж таки вона починає діяти з 01.01.2018 року. Якщо такі особи не отримують у певному місяці оподаткований дохід, вони, як і раніше, зобов’язані сплачувати ЄСВ хоча б на мінімальному рівні. Мінімальний страховий внесок для них не змінився і становить до кінця 2017 року  704 грн (3200 х 22%).

Підприємці II-III груп єдиного податку самостійно визначають базу нарахування ЄСВ – не більше максимальної та не менше за мінімальну. Тому і для них мінімальний страховий внесок, як і раніше, становить 704 грн (більше сплачується за бажанням).

Неприємний сюрприз чекає на підприємців-"єдинників" I групи. З п. 3 ч. 1  ст. 7 Закону з ЄСВ зник абзац, яким для них встановлювався спеціальний розмір мінімального страхового внеску. З 01.01.2017 року він становив 0,5 базового мінімального страхового внеску: 352 грн (3200 х 0,5 х 22%). З 01.01.2018 р. таким підприємцям доведеться сплачувати повний мінімальний страховий внесок (22% від мінімальної зарплати). Якщо виходити із цифр проекту Держбюджету-2018, то у січні 2018 року цей показник становитиме 3723 х 22% = 819,06 грн. 

Змінився з 01.01.2018 р. і граничний строк сплати ЄСВ (для членів фермерського господарства він встановлений вперше). Тепер кожна самозайнята особа (як підприємець, так і особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок!

Зміни в порядку нарахування лікарняних та декретних

Маленька сенсація цього законопроекту -  це поява серед осіб, які мають право на отримання лікарняних, визначених у ст. 18 Закону №1105:

• осіб, які працюють за договорами ЦПХ;
• підприємців;
• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
• членів фермерського господарства.

Таким чином, лікарняні тепер мають компенсувати за період втрати працездатності не лише втрату заробітної плати, а й втрату доходу самозайнятої особи, винагороди за договором ЦПХ або доходу члена фермерського господарства! Набирають чинності ці зміни з 11.10.2017 р.!

Питання лише в тому, хто і як такі лікарняні має призначати та розраховувати. Відповідь на це і навіть більше дає оновлена редакція ст. 30 Закону №1105, у якій зазначено, що допомога:

• з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною),
• по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору)

надаються за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.

Тобто, судячи з наведеного, Фонд переклав обов’язок із призначення таких виплат з себе на тих, хто наймає самозайнятих осіб (принаймні, для виконання робіт та надання послуг). Однак остаточну крапку в питанні, як це все відбуватиметься, поставлять КМУ та ФСС, коли приведуть власні нормативні акти у відповідність до нового закону. Поки що – норма в законі є, а механізму її реалізації ще немає.

Також, зроблено спробу покласти край у суперечках між Мінсоцполітики та ФСС в тому, як має розраховуватися сума лікарняних та декретних особам, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не мають 6-ти місяців страхового стажу:

1) допомога з тимчасової непрацездатності - виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.

Щодо декретних слід пам’ятати і про іншу оновлену норму - сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Тобто сума декретних в розрахунку на повний чи неповний місяць далі не буде порівнюватися із мінімальним (або двома мінімальними) розміром зарплати. Ці розміри враховуватимуться один раз – при обрахунку середньоденної зарплати. Так, як на цьому і наполягав ФСС. І все це теж працює з 11.10.2017 р., але також вимагає змін до Порядку №1266. Тож, чекатимемо на роз’яснення, як нараховувати лікарняні та декретні до приведення Порядку у відповідність із новим законом.

Зміни щодо індексації

Відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону №1282, індексація пенсій тепер здійснюватиметься шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

До прийняття цих змін, роботодавці, в яких працювали пенсіонери, мали індексувати їхню зарплату у загальновстановленому порядку (п. 9 Порядку №1078):

• працюючим пенсіонерам насамперед індексувалася сума оплати праці;
• індексація пенсії проводилася після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій було зазначено розмір його оплати праці, проіндексовану її суму і суму індексації;
• для цього підприємства, установи та організації були зобов'язані у 2-тижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, відповідну довідку (інформацію).

Оскільки тепер індексація пенсій (шляхом їх підвищення) проводитиметься незалежно від факту проведення індексації зарплати працюючих пенсіонерів, сподіваємося, що найближчим часом із Порядку №1078 вимогу до роботодавців надавати такі довідки ПФУ приберуть. А до внесення змін до цього Порядку, на жаль, обов’язок подавати таку інформацію залишається.

Персоніфікований облік застрахованих осіб

Як і раніше, Реєстр застрахованих осіб буде вести ПФУ, який вноситиме до нього дані, отримані з усіх можливих джерел (від роботодавців та працівників, органів ДФС та решта Фондів тощо).

Але, якщо раніше  на кожну застраховану особу відкривалася персональна облікова картка, в якій використовувався реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки), то зараз передбачено дещо інше.

З 11.10.2017 р. до ст. 21 Закону №1058 внесено таку зміну: на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки.

Але ж номер персональної облікової картки – це інформація, яку кожен роботодавець зазначає щомісячно в таблиці 6 Звіту щодо ЄСВ щодо кожного працівника! І якщо цей номер не буде співпадати із номером облікової картки платника податків, то це змінить все.  Починаючи з того, як роботодавець і працівник мають дізнатися про цей номер, закінчуючи тим, що цю інформацію слід буде додати до облікових даних про працівника. Скоріш за все, це призведе і до заміни поточної форми Звіту щодо ЄСВ.

Також під питанням свідоцтва застрахованих осіб, номер яких співпадав із номером облікової картки платників податків. Норми про їх видачу із Закону №1058 не виключили. Форма і порядок їх видачі й досі встановлені постановою КМУ від 22.08.2000 р. №1306. Але, оскільки на КМУ покладено обов’язок в трьохмісячний термін привести власні  нормативно-правові акти у відповідність із новоприйнятим законом, сподіваємося, що КМУ цю загадку вирішить. 

Можливо, що побоювання передчасні, і зазначені унікальні номери електронних облікових карток застосовуватимуться лише ПФУ, а на дії роботодавців це не вплине. Адже у новій персональній електронній обліковій картці, крім цього унікального номеру, зазначатимуться і номер облікової картки платника податків, і серія та номер його паспорта.

Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються ПФУ. Отже, на практиці запрацює ця система лише після того, як її порядок буде затверджено спеціальним підзаконним нормативним актом.  Однак стежити за нею слід дуже уважно.

Перевірки від ПФУ

Новоприйнятим законом внесено зміни до ст. 64 Закону №1058, які уточнюють права фахівців ПФУ.  Зокрема, вони мають право проводити планові та позапланові перевірки:

• документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями,
• поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Тобто глобальних змін не сталося, до ПКУ змін щодо функції органів ДФС не внесено, вони, як і раніше, адмініструють сплату та звітність щодо ЄСВ. А ПФУ, як і раніше, контролює джерела інформації та правильність призначення пенсій. І на перевірки щодо ЄСВ фахівці ПФУ приходять хіба що за запрошенням податківців.

 Квота на працевлаштування осіб передпенсійного віку

Такі особи і раніше мали додаткові державні гарантії в працевлаштуванні (принаймні, за законом). Вони входили до осіб, на працевлаштування яких ст. 14 Закону №5067 встановлено квоту.

Але наразі квота є такою:   підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. 

З 01.01.2018 р. до неї додано нову норму: для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.

Втім, оскільки, як і раніше, за ст. 53 Закону №5067, каратимуть роботодавців не за невиконання цієї квоти, а за необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб, і то сподіватися на зростання робочих місць для осіб передпенсійного віку не варто.