Коментар до листа ДФС у Київській області від 30.11.2017 р. №2767/ІПК/10-36-12-01-18
Порядок списання лікарських засобів та документальне оформлення
Лікарськими засобами, що не підлягають подальшому використанню є:
- неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких минув;
- незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України;
- фальсифіковані лікарські засоби.
Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. Така норма встановлена ст. 23 Закону «Про лікарські засоби». При цьому, для лікарських засобів передбачено спеціально встановлені правила утилізації та знищення, які затверджено наказом МОЗ від 24.04.2015 р. №242.
Наведемо алгоритм дій продавця згідно з Правилами №242.
Крок перший. Продавець має встановити наявність таких лікарських засобів, що не підлягають подальшому використанню.
Це може бути встановлено або органами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі – Держлікслужба) або посадовими (уповноваженими) особами такого продавця. Документально така наявність оформлюється актом про наявність лікарських засобів, що не підлягають подальшому використанню, бланк якого наведено у додатку 1 Правил №242.
Крок другий. Лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, повинні бути передані для утилізації або знешкодження суб’єктам господарювання, які мають відповідні ліцензії.
Так передача може бути здійснена як безпосередньо самим підприємством, так і через постачальника, якщо це передбачено договірними відносинами.
Про таку передачу необхідно повідомити (в паперовій чи електронній формі) територіальний орган Держлікслужби за місцем реєстрації продавця за допомогою відповідної форми (додаток 2 до Правил №242).
Наступний крок не прописаний в Правилах №242, але він безпосередньо стосується коментованого листа.
Крок третій. Продавцю слід списати такі лікарські засоби в обліку.
Із бухгалтерським обліком, як правило, проблем не виникає. Зокрема, про це ми розповідали тут>>
А ось щодо ПДВ питання у продавця має виникнути. Ось що відповідають на нього податківці.
ПДВ. У коментованому листі податківці зазначають, що визнані непридатними лікарські засоби не можуть бути використані в господарській діяльності підприємства. Тому така операція зі списання потрапляє під оподаткування за п. 198.5 ПКУ.
Слід зазначити, що не всі з такою позицією ДФСУ згодні. Наприклад, ВАСУ зазначав: утилізація лікарських засобів - це безумовна (абсолютна) ланка господарської діяльності, яка в будь-якому разі присутня при закупівлі, зберіганні та реалізації лікарських засобів. А сама по собі відсутність прибутків за результатами придбання та списання товарів не спростовує правильності відображення платником податків в податковому обліку наслідків таких операцій (який податкове зобов’язання з ПДВ при такому списанні не визнав). Тож, при бажанні можна з податківцями посперечатися у суді.
Якщо ж такого бажання немає, продавець – платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання з бази оподаткування, що визначена відповідно до п. 189.1 ПКУ (покупної вартості лікарських засобів) та скласти і зареєструвати відповідну податкову накладну в ЄРПН у встановлені п. 201.10 ПКУ терміни.
При цьому, оскільки за п. 198.5 ПКУ складається зведена податкова накладна, податкові зобов’язання нараховуються не пізніше останнього дня місяця в якому відбулось списання таких лікарських засобів.
І найголовніше: ставка ПДВ для визначення такого податкового зобов’язання використовується залежно від того, яка ставка застосовувалася при придбанні списаних лікарських засобів.
Отже, з коментованого листа виходить - якщо йдеться про списання лікарських засобів, які придбавалися з ПДВ за ставкою 7%, податкове зобов’язання за п. 198.5 ПКУ визнаватиметься за ставкою 7%.
Зверніть увагу, що податкові зобов’язання необхідно нараховувати лише в тому випадку, якщо при їх придбанні підприємство отримувало податковий кредит. Якщо ж такі лікарські засоби були придбані чи отримані без ПДВ, то при їх списанні податкові зобов’язання нараховувати не потрібно (про це читайте тут ).
Податок на прибуток. Від себе нагадаємо, що відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Але чинним Податковим кодексом не передбачено коригувань в зв’язку з використанням товарів не у господарській діяльності платника податку на прибуток. Отже, витрати, що виникли від списання таких лікарських засобів будуть враховані при формуванні фінансового результату до оподаткування в бухобліку і відповідно при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.