На офіційному веб-порталі Верховної Ради з’явився текст законопроєкту №4184 від 02.10.2020, яким пропонується доповнити ПКУ нормами щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам. Розглянемо більш детально кожний з аспектів даного законопроекту.
Оподаткування виробництва та розповсюдження реклами нерезидентом
Зокрема, законопроектом пропонується виключити п. 141.4.6 ПКУ, який передбачає, що при виплаті доходу нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами, резидент, який виплачує такий дохід має сплатити податок за ставкою 20 відсотків за власний рахунок.
Після скасування цього пункту такий дохід нерезидента буде оподатковуватись за загальною ставкою 15% і сплачуватиметься за рахунок самого нерезидента (тобто утримуватись резидентом з суми доходу нерезидента).
Дата складання документів в електронній формі
До п. 187.1 ПКУ пропонується внести уточнення, що для документів, складених в електронній формі відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата складення такого електронного документа.
Таке уточнення нарешті має усунути спірне питання щодо визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ, про яке ми писали, зокрема, тут та тут.
Поповнення переліку звільнених операції
Шляхом внесення доповнення до п. 197.1.2 ПКУ пропонується звільнити від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг.
Перелік платників ПДВ
Крім того, як було зазначено, доволі кардинально зміниться і порядок оподаткування ПДВ наданих нерезидентом електронних послуг. Пропонується до переліку платників ПДВ включити осіб нерезидентів, які не має постійног о представництва та які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, стане платником ПДВ.
При цьому обов’язок реєстрації платником ПДВ у такої особи виникне якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним таких операцій сукупно перевищує суму еквівалентну 1000000 гривень за офіційним курсом НБУ що діє на 0 годин 31 грудня відповідного року.
Що буде вважатись елетронними послугами?
Згідно з визначенням, яке пропонується додати пунктом 14.1.563 ПКУ електронні послуги – послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
г) надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
ґ) постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
д) надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Разом з цим до електронних послуг будуть відноситись, зокрема, такі операції:
- постачання послуг, якщо при замовленні через мережу "Інтернет" постачання послуг здійснюється без використання мережі "Інтернет";
- постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення для електронних обчислювальних машин (включаючи комп'ютерні ігри), баз даних на матеріальних носіях;
- надання консультаційних послуг по електронній пошті;
- надання послуг з надання доступу до мережі "Інтернет".
Як визначатиметься місце постачання електроних послуг?
Згідно доповненого пункту 186.3-1 ПКУ місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування зазначеного пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
- для отримувача послуг - фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, - за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта господарювання;
- для отримувача послуг - фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, - за допомогою відомостей про місцезнаходження отримувача послуг, отриманих платником податку в процесі надання послуг, зокрема:
а) кодом країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної послуги;
б) місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач в процесі отримання електронної послуги;
в) місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, яке використовувалося отримувачем електронної послуги
г) місцезнаходженням банку чи іншої фінансової установи, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата електронної послуги;
д) відомостями про місце проживання, наданими отримувачем електронної послуги.
Якщо в договорі, в тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання, то вважається, що така послуга отримана фізичною особою.
Звітність та сплата податку нерезидентом
Законопроектом передбачається, що нерезидент, який зареєстрований платником ПДВ буде складати спрощену податкову декларацію і подавати її в електронній формі в особистому кабінеті платника податку на електронному сервісі “ПДВ для осіб нерезидентів”, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Водночас така особа не буде здійснювати формування податкового кредиту з ПДВ та не складатиме податкові накладні.
Сплатити розраховану суму податку нерезидент буде повинен протягом 30 календарних днів в іноземній валюті.
Коли запрацює законопроект
Якщо ВРУ підтримає законопроект, то він набере чинності з дня наступного за днем його опублікування, та застосовуватиметься до звітних (податкових) періодів з 1 січня 2022 року.
В той же час передбачено і перехідну норму, за якою особа нерезидент із загальною сумою від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України за 2021 календарний рік сукупно перевищує суму в 1 млн. грн. до 31 березня 2022 року включно подає заяву про реєстрацію особи нерезидента як платника податку.
