Головна Усі новини Облік та звітність Облік окремих операцій

Складання акта виконаних послуг зі запізненням: як бути з датою накладання ЕЦП?

Факт надання-отримання послуг засвідчується підписами посадових осіб обох сторін – учасників господарської операції безпосередньо в момент складання акта в електронному вигляді

Коментар до ІПК ДПС від 09.09.2020 р. №3763/ІПК/25-15-05-08-12

Платник податків звернувся до ДПС з питаннями щодо:

  • можливості накладання електронного підпису на акт наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за місяцем їх надання;
  • правомірності зазначення в акті наданих послуг недостовірних даних в частині їх обсягів та складу.

Наголос в цій історії слід зробити на першому питанні. Адже раніше податківці вже надавали відповідь на аналогічні питання (двічі) і, навіть, зверталися до Мінфіну з проханням навести свою позицію (що Мінфін і зробив у своєму листі). Згодом ДПС і Мінфін порозумілися і здавалося б, що можна ставити крапку.

Та ось з’явилася нова податкова консультація. То що ж, починаємо спочатку?

 

Дата електронного документа – як її визначити?

Раніше ми вже розповідали про роз’яснення податківців щодо цього. Так, у ІПК від 17.03.2020 р. №1112/6/99-00-07-03-02-06/ІПК зазначили, що оскільки серед обов’язкових реквізитів первинного документа, визначених п. 2 ст. 9 Закону №996, дата підписання документа відсутня, платникам податку при здійсненні операцій з постачання послуг з метою визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та, відповідно, складання податкових накладних за такими операціями, слід використовувати дату складання документа (в паперовій чи електронній формі), який містить відомості про постачання послуг платником податку, оскільки даний реквізит визначений Законом №996 як обов'язковий для первинного документа.

Аналогічної позиції дотримувався і Мінфін у листі від 26.12.2019 р. №35210-06-62/35178господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. З роз’яснення Мінфіну можна зробити висновок, що незважаючи на відсутність електронного підпису на первинному документі підприємство (за умови, що це передбачено правилами документообігу) має право відобразити господарську операцію в обліку. Але за фактом її здійснення і на підставі складеного внутрішнього первинного документу.

А що ж зараз?

 

Свіжа відповідь податківців

Податківці у коментованій ІПК знову звернулися до норм Закону про бухоблік. Навели визначення первинного документа і його обов’язкові реквізити. Серед них є дата складання документа і особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Звісно, треба навести в первинному документі і посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

При цьому податківці наголосили, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частина 5 ст. 9 Закону №996). Тобто тут суперечності з тим, що говорилось раніше, немає.

Водночас податківці нагадали, що відповідно до п. 1.2 Положення №88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. А записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

І коли йдеться про електронний документ, то тут накладання підписів має велике значення. Адже згідно зі ст. 6 Закону №851 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. А накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Тому податківці підкреслили, що відповідно до ст. 7 Закону №851 оригіналом електронного документа вважається  електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі  з електронним підписом автора  або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Отже, виходить, що до накладання підпису на первинний документ, зокрема, акт наданих послуг, у сторін договору немає первинного документа. І відображати в бухгалтерському обліку операцію з надання послуг підстав немає.

Не забули податківці вказати й про норму п. 44.1 ПКУ щодо використання первинних документів в податковому обліку.

Висновок податківців на підставі всіх вищенаведених норм законодавства такий:

  1. факт надання – отримання послуг засвідчується підписами посадових осіб обох сторін - учасників господарської операції безпосередньо в момент складання акта в електронному вигляді;
  2. зазначення в актах наданих послуг недостовірної інформації щодо фактичних обсягів та складу таких послуг, не відповідає нормам чинного законодавства України.

Рекомендується звертатися до Мінфіну для детальнішого вивчення питань з запиту платника.

В попередніх ІПК податківці вказували, що під час проведення перевірки контролюючими органами визнаватимуться та братимуться до уваги тільки ті первинні документи платника податків, складені в електронній формі, які належним чином оформлені та відповідають всім вимогам щодо їх створення, оформлення, відображення у бухгалтерському обліку. Про це ми писали тут.

При цьому чіткого алгоритму визначення дати з метою оподаткування ні у ДПС, ні у Мінфіну не було. Мінфін навіть наголошував, що питання визначення дати оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг для цілей оподаткування, має бути врегульовано податковим законодавством, чого зараз немає.

А от у коментованій ІПК вже є чітка позиція: підписувати акт треба під час складання.

 

Висновки

Податківці в коментованій ІПК кажуть, що факт надання – отримання послуг засвідчується підписами посадових осіб обох сторін - учасників господарської операції безпосередньо в момент складання акта в електронному вигляді. І саме з цього моменту такий документ може використовуватися як в бухгалтерському, так і в податковому обліках.

Все це, звісно, чудово, але питали податківців про іншу ситуацію – коли дата складання і підпису акта не співпадають. Таке постійно трапляється на практиці. І податківці про це знають, і заборони цьому немає. Але податківці прямо на це не відповіли. 

Звісно, платник, який отримав цю ІПК, має право її оскаржити. Якщо суд визнає, що відповідь була надана неправильно, податківцям доведеться цю ІПК скасувати і надати нову, з урахуванням висновку суду (п. 53.2 ПКУ).

Проте і цьому платнику, і решта, які прочитали цю ІПК та наш коментар до неї, вже зараз зрозуміло, що крапку в питанні, яка дата «головніша» в електронному первинному документі – дата складання чи дата останнього підпису – ставити ще зарано. Чіткої і зваженої позиції у податківців наразі немає.

***

Читайте також: 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 43 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Русанова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Облік окремих операцій
Теги:
Електронний документ , Податок на прибуток , Первинні документи

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі