Безповоротна фінансова допомога у 2025 році: особливості, облік, оподаткування для надавачів і отримувачів

Увага! Про поворотну фінансову допомогу для юридичних осіб та ФОП (як надавачів, так і отримувачів) читайте у статтях:

• Поворотна фінансова допомога у юросіб: облік та оподаткування
• Поворотна фінансова допомога від ФОП та для ФОП: що потрібно знати?
• Поворотна фіндопомога: надаємо її правильно

Правові особливості БФД

Насамперед звернемося до визначення. Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), безповоротна фінансова допомога – це, серед іншого, сума коштів, передана платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 ПКУ). 

Розглянемо два найпопулярніші договори: дарування та пожертви.

Договір дарування: головні правила

Цивільний кодекс України (ЦКУ) визначає його як угоду, за якою одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) майно у власність (ч. 1 ст. 717 ЦКУ). Таким «дарунком» можуть бути й грошові кошти, що прямо передбачено ч. 1 ст. 718 ЦКУ. 

При укладанні договору дарування між юридичними особами слід звернути увагу на важливий нюанс. Підприємницькі товариства (наприклад, ТОВ або АТ) можуть укладати між собою договори дарування, лише якщо право здійснювати дарування прямо передбачено їхніми установчими документами (статутом) (ч. 3 ст. 720 ЦКУ). Тому перед наданням такої допомоги дарувальнику варто перевірити свій статут.

Договори між юридичними особами укладаються у письмовій формі, як того вимагає ст. 208 ЦКУ. Договір дарування за участю ФОПа теж укладається у письмовій формі.

Готівкові обмеження для договорів дарування: що потрібно знати?

Якщо допомога надається готівкою, важливо пам'ятати про обмеження, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 №148. Пункт 6 цього Положення встановлює граничні суми розрахунків готівкою:

• між суб'єктами господарювання протягом одного дня в розмірі до 10 000 гривень включно; 
• з фізичними особами (не ФОПами) – до 50 000 гривень включно. 

Договір пожертви: коли мета має значення

Особливою формою договору дарування є договір пожертви. Його ключова відмінність полягає в тому, що дарування здійснюється для досягнення певної, заздалегідь обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦКУ). Наприклад, кошти можуть надаватися на ремонт конкретного приміщення чи на закупівлю обладнання для певного проєкту.

Важливою перевагою договору пожертви є те, що підприємницьке товариство може виступати пожертвувачем навіть за відсутності відповідного дозволу у статуті (ч. 3 ст. 720 ЦКУ). Не дорівняєш пожертву і до фінансового посередництва. Отже, ФОПи-«єдинники» мають право укладати такі договори. Це робить договір пожертви більш гнучким інструментом порівняно зі звичайним договором дарування.

Пожертвувач має право контролювати, як обдаровуваний використовує надані кошти відповідно до мети, визначеної у договорі (ч. 1 ст. 730 ЦКУ). Якщо ж використання пожертви за призначенням стає неможливим, її використання за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача (або за рішенням суду, якщо пожертвувач ліквідований). 

Як і договір дарування, договір пожертви укладається у письмовій формі. 

Варто зазначити, що обмеження на готівкові розрахунки, встановлені Положенням №148 (див. вище), не поширюються на добровільні пожертвування та благодійну допомогу (п. 8 Положення №148). Це означає, що за договором пожертви можна передавати готівкою суми, що перевищують 10 000 чи 50 000 гривень.

Отже, розуміння відмінностей між договором дарування та договором пожертви дозволяє правильно оформити операцію з надання безповоротної фінансової допомоги, уникнувши потенційних правових ризиків та дотримавшись усіх вимог законодавства. 

Готівкові обмеження для договорів дарування: що потрібно знати?

Якщо допомога надається готівкою, важливо пам'ятати про обмеження, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 №148. Пункт 6 цього Положення встановлює граничні суми розрахунків готівкою:

• між суб'єктами господарювання протягом одного дня в розмірі до 10 000 гривень включно;
• з фізичними особами (не ФОПами) – до 50 000 гривень включно.

Як краще назвати договір про БФД?

З наведеного вище випливає, що назва договору – «дарування» чи «пожертви» розкриває його юридичну суть. А «безповоротна фінансова допомога» – податкову суть. Тому доречно використовувати комбіновану назву, яка одразу розкриває і юридичну, і податкову суть операції:

• Якщо допомога безцільова, називати: Договір дарування (безповоротної фінансової допомоги);
• Якщо допомога має конкретну мету: Договір пожертви (безповоротної фінансової допомоги).

Такий підхід робить договір максимально прозорим і зрозумілим, що значно спрощує роботу бухгалтера та мінімізує ризики непорозумінь з контролюючими органами. 

Бухгалтерський облік безповоротної фінансової допомоги

Після того як ми розібралися з правовими тонкощами та правильно оформили договір, настав час відобразити операції в бухгалтерському обліку. Тут, як і в оподаткуванні, все залежить від того, надаєте ви допомогу чи отримуєте її.

Облік у сторони, що надає допомогу (надавача)

Для підприємства, яке надає безповоротну фінансову допомогу, ця операція є витратами. Оскільки надання такої допомоги зазвичай не є основною діяльністю компанії, її сума не включається до собівартості реалізації, адміністративних чи збутових витрат.

Згідно з Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) 16 «Витрати»), суму наданої безповоротної фінансової допомоги слід відображати у складі інших операційних витрат (субрахунок 949) або інших витрат діяльності (субрахунок 977).

Бухгалтерське проведення буде простим:

• Д-т 949 чи 977 К-т 311 (якщо допомогу перераховано з банківського рахунку) або 301 (якщо допомогу видано з каси).

Таким чином, у надавача сума допомоги збільшує витрати звітного періоду.

Приклад 1. Підприємство надало безповоротну фіндопомогу іншому підприємству в сумі 20 000 грн, перерахувавши зі свого банківського рахунку на рахунок отримувача. 

Бухгалтерський облік наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Бухгалтерський облік надання БФД

Облік у сторони, що отримує допомогу (отримувача)

Для підприємства, яке отримує БФД, облік значно цікавіший і залежить від двох ключових факторів: хто є надавачем (засновник чи стороння особа) та чи має допомога цільове призначення.

Розглянемо три найпоширеніші ситуації:

1. Допомога отримана від засновника;
2. Допомога отримана від не засновника на конкретні цілі (цільове фінансування);
3. Допомога отримана від не засновника без визначення цілей (як дарунок).

Варіант 1. Допомога отримана від засновника

Якщо підприємство отримує безповоротну фінансову допомогу від свого засновника (учасника), така операція не визнається доходом.

Це ключовий момент! Згідно з НП(С)БО 15 «Дохід» (п. 5), внески власників, які збільшують власний капітал, не є доходом. По суті, така допомога розглядається як додатковий внесок засновника.

Отримані кошти напряму збільшують додатковий капітал підприємства. Для цього використовується субрахунок 422 «Інший додатковий капітал».

Бухгалтерське проведення:

• Д-т 311 (301) К-т 422 – отримано кошти на рахунок (у касу), що визнано збільшенням власного капіталу.

Приклад 2. Підприємство отримало на свій банківський рахунок безповоротну фіндопомогу від засновника в сумі 20 000 грн. Про оподаткування ПДФО і ВЗ у разі надання БФД фізособі зараз не говоримо, про це буде сказано окремо. Бухгалтерський облік наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Бухгалтерський облік отримання БФД від засновника

Варіант 2. Допомога отримана від не засновника на конкретні цілі (цільове фінансування)

Якщо ви отримали кошти від сторонньої особи (не засновника) і в договорі чітко зазначено мету їх використання (наприклад, «на закупівлю комп'ютерів», «на проведення ремонту даху»), то це – цільове фінансування.

Тут діє важливе правило: дохід визнається не в момент отримання грошей, а в ті періоди, коли були понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Облік ведеться у два етапи з використанням рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»:

Етап 1. Отримання коштів: Коли гроші надходять на рахунок, вони ще не є доходом. Ми визнаємо зобов'язання перед надавачем виконати цільові умови.

• Д-т 311 (301) К-т 48

Етап 2. Визнання доходу: Дохід визнається одночасно з визнанням витрат, на які були використані цільові кошти.

• Д-т 48 К-т 718 (чи 745, якщо кошти надані для фінансування капітальних інвестицій і дохід визнається пропорційно нарахованій амортизації).

Наприклад, якщо ви отримали 50 000 грн на ремонт, а в поточному місяці підписали акт виконаних робіт на 30 000 грн, то й дохід ви визнаєте лише на суму 30 000 грн.

Приклад 3. Підприємство отримало на свій банківський рахунок безповоротну фіндопомогу від іншого підприємства в сумі 20 000,00 грн на придбання товару. Товар придбано на суму 20 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 3 333,33 грн. Бухгалтерський облік наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Бухгалтерський облік отримання БФД на придбання товару

Варіант 3. Допомога отримана від не засновника без визначення цілей (як дарунок)

Це найпростіша ситуація. Якщо ви отримали гроші від сторонньої особи чи компанії (не засновника), і в договорі немає жодних умов чи цілей їх використання, то така допомога визнається доходом у момент її отримання.

Бухгалтерське проведення буде єдиним:

• Д-т 311 (301) К-т 718 – отримано кошти і визнано дохід.

Ця сума одразу збільшує фінансовий результат підприємства в тому звітному періоді, коли надійшли гроші.

Приклад 4. Підприємство отримало на свій банківський рахунок безповоротну фіндопомогу від стороннього підприємства в сумі 20 000 грн, без вимоги цільового використання. Бухгалтерський облік наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Бухгалтерський облік отримання БФД від стороннього підприємства, без вимоги цільового використання

Оподаткування для юрособи, яка надає БФД

Про оподаткування ПДФО і ВЗ у разі надання БФД фізособі буде сказано нижче окремо.

Юрособа – надавач БФД – це платник податку на прибуток

Надана БФД у бухобліку списується до складу витрат (субр. 949 чи 977), таким чином зменшуючи фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо надавач є платником податку на прибуток, що застосовує коригування на податкові різниці, при наданні БФД може застосовуватися одна з різниць, передбачених пп. 140.5.9, 140.5.14 чи 140.5.10 ПКУ, які збільшують фінрезультат до оподаткування.

Різниця за пп. 140.5.9 ПКУ застосовується, якщо БФД надається неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму безоплатно переданих коштів у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Починаючи з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, для пп. 140.5.9 ПКУ діє правило, встановлене п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ: коригування за пп. 140.5.9 ПКУ не проводяться щодо сум коштів, товарів/послуг, наданих відповідним неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій.

Не застосовується ця різниця в разі надання БФД:

• неприбутковим організаціям, які є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
• неприбутковим організаціям, до яких застосовується пп. 140.5.14 ПКУ (див. далі);
• в період воєнного стану ЗСУ, СБУ тощо згідно з п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Різниця за пп. 140.5.14 ПКУ застосовується, якщо БФД надається суб'єктам фізичної культури і спорту, які є НПО та внесені до Реєстру (наприклад, дитячо-юнацькі спортивні школи, центри олімпійської підготовки тощо). Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму безоплатно переданих коштів у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Різниця за пп. 140.5.10 ПКУ застосовується, якщо БФД надано одній з таких осіб (крім осіб, для яких застосовуються наведені вище різниці):

• особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), 
• платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що таку допомогу було враховано у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

Про особливості застосування останньої умови можна прочитати тут.

Юрособа – надавач БФД – платник єдиного податку третьої групи

Якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи – надає БФД іншій юридичній особі, така операція не зменшує її оподатковуваний дохід. Сума наданої допомоги не враховується у складі доходу «єдинника», але й не зменшує базу оподаткування. 

Водночас існує ризик втрати статусу платника ЄП у разі систематичного надання такої допомоги, оскільки це може бути розцінено як фінансове посередництво, що заборонено для «єдинників». Докладно про це можна прочитати тут.

Юрособа – надавач БФД – платник ПДВ

Дивимося відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (101.04): «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?».

ДПС відповідає, що ні, оскільки такі операції не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг.

Оподаткування для юрособи, яка отримує БФД

Юрособа – отримувач БФД – платник податку на прибуток

Податкових різниць для отриманої БФД немає. Таким чином, отримана БФД включається до складу доходу за правилами бухгалтерського обліку (див. вище), збільшуючи фінрезультат до оподаткування, який є основною для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Юрособа – отримувач БФД – платник єдиного податку третьої групи.

Сума БФД, отримана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, включається до складу його доходу та підлягає оподаткуванню за обраною ставкою єдиного податку.

Це обґрунтовується тим, що для юрособи – платника ЄП групи 3 доходом є будь-який дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (див. пп. 2 п. 292.1 ПКУ).

Юрособа – отримувач БФД – платник ПДВ.

Операція з отримання БФД у грошовій формі не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), оскільки вона не є операцією з постачання товарів чи послуг. Тож ПДВ на отриману БФД не нараховується.

Оподаткування для ФОПа, який надає БФД

Надавач БФД – ФОП на загальній системі оподаткування

Об'єктом оподаткування для ФОПа на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, що визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю (див. п. 177.2 ПКУ).

Надання БФД не вважається витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОПа. Тому така сума не може зменшувати його оподатковуваний дохід.

Надавач БФД – ФОП на єдиному податку груп 1 – 3

Дивимося відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (107.01.03): «Чи можуть ФОП – платники ЄП першої – третьої груп (крім е-резидентів) надавати безповоротну фінансову допомогу?».

ДПС відповідає, що ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Нашу думку з приводу цього питання ми наводили тут. На наш погляд, ПКУ не містить прямої заборони надавати БФД для ФОПів на ЄП. Таким чином, надана БФД не впливає на об’єкт оподаткування платника ЄП і не є підставою для анулювання спрощеної системи.

Але для уникнення непорозумінь з податковими органами ФОПам на ЄП груп 1 – 3 краще уникати таких операцій.

ФОП – надавач БФД – платник ПДВ

Надана БФД не оподатковується ПДВ з тих самих підстав, що і для платника ПДВ юрособи (див. вище).

Оподаткування для ФОПа, який отримує БФД

Отримувач БФД – ФОП на загальній системі оподаткування

Дивимося відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (104.04): «Чи включається до доходу ФОПа на загальній системі оподаткування сума отриманої безповоротної фінансової допомоги?».

ДПС відповідає, що сума БФД, надана фізичній особі, включається до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

Оскільки надана БФД не є результатом від здійснення підприємницької діяльності ФОПа, що проводиться у порядку та за правилами, передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами, встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Таким чином, сума отриманої БФД включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 5 %.

Отримувач БФД – ФОП на єдиному податку груп 1 – 3

Дивимося відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (107.01.05): «Чи включається до складу доходу ФОПа – платника ЄП першої – третьої груп сума отриманої безповоротної фінансової допомоги?».

ДПС відповідає, що сума отриманої БФД не є доходом отриманим від господарської діяльності, а тому такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах, визначених ПКУ.

Таким чином, такий дохід оподатковується так само, як і для ФОПів на загальній системі (див. вище).

ФОП – отримувач БФД – платник ПДВ

Отримана БФД не оподатковується ПДВ з тих самих підстав, що і для платника ПДВ юрособи (див. вище).

Оподаткування ПДФО і ВЗ у разі надання БФД фізособі

Дивимося відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (103.02): «Чи оподатковується ПДФО сума безповоротної фінансової допомоги, надана ФО ЮО (ФОП) та чи є вони податковими агентами в цьому випадку?».

ДПС відповідає, що відповідно до пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги.

При цьому пп. 168.1.1 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Отже, сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою від податкового агента (юридичної особа, фізичної особи – підприємця), включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи.

Оподаткування зазначених доходів за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18%), проводить податковий агент (юридична особа, фізична особа – підприємець).

Але оскільки така БФД оподатковується ПДФО, вона оподатковується і ВЗ за ставкою 5% (див. пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У додатку 4ДФ така допомога відображається з ознакою доходу «126». 

Винятки та особливі випадки

Існують певні види безповоротної допомоги, які за певних умов не оподатковуються ПДФО та ВЗ, наприклад:

• Нецільова благодійна допомога (див. пп. 170.7.3 ПКУ): Не оподатковується сума, що сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ. У 2025 році ця сума становить 4 240 грн. Сума перевищення оподатковується на загальних підставах. У додатку 4ДФ така допомога (як оподатковувана, так і неоподатковувана частина) відображається з ознакою доходу «169». 
• Цільова благодійна допомога на лікування (див. пп. 165.1.19 ПКУ): У додатку 4ДФ відображається з ознакою доходу «143».
• Допомога на поховання (див. пп. 165.1.22 ПКУ): Ознака доходу в 4ДФ – «146».