Наприкінці червня 2025 року Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу. «Я вже доручив підготувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу, так щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску, недобросовісних людей на різних посадах», – сказав Зеленський під час «Форуму влади та бізнесу: від діалогу та партнерства».
А 21 липня, на першому засіданні оновленого РНБО, було ухвалено рішення запровадити мораторій на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контролюючих органів. Щоправда, одразу стало зрозуміло, що цей мораторій не стосуватиметься платників з високим рівнем ризиків; ми писали про це тут.
Цим рішенням РНБО від 21 липня 2025 року вирішило, зокрема, запровадити мораторій на перевірки ДПС і ДМС:
- госпсуб'єктів, які мають статус авторизованих економічних операторів,
- платників податків з незначним ступенем ризику, за винятком тих, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом підакцизних товарів.
Того ж дня, 21 липня, Президент підписав Указ від 21.07.2025 №538/2025, який набрав чинності з 23 липня після офіційного опублікування в "Урядовому курʼєрі". (Наш аналіз читайте у цьому матеріалі).
Про те, хто такі авторизовані економічні оператори, ми писали ще у 2019 році, після появ відповідних зміни у Митному кодексі. Якщо дуже спрощено, то АЕО – це підприємства з високим рівнем довіри з боку Митниці, для яких передбачається суттєве спрощення митних формальностей.
А з критеріями ризику платників податків наразі можна ознайомитись у Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 02.06.2015 №524.
Важливо! Мораторій на податкові та митні перевірки РНБО запропонувала встановити не для всіх, а лише для тих, кого і зараз перевіряють найменше. Також мораторій не поширюється на позапланові перевірки: за скаргами на платника податків, в разі бюджетного відшкодування ПДВ тощо.
Таблиця. Критерії платників податків з незначним ступенем ризику для складання Плану податкових перевірок
| Юрособи (для розділу І) | Юрособи (для розділу ІV) | Фізособи (для розділу ІІІ) |
| Проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням | Нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 5 до 20 МЗВ (наразі – 40 тис. – 160 тис. грн) без утримання, перерахування до бюджету ПДФЛ, ВЗ | Заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить менше ніж 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше ніж 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з ПДВ |
| Наявність в органів ДПС інформації про відсутність ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню | Кількість найманих працівників менше від кількості зареєстрованих РРО (окремо на господарську одиницю) | Порушення встановлених строків сплати ЄСВ менше ніж на 365 днів |
| Зменшення у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному | Наявність кредиторської заборгованості з ПДФО та ВЗ у сумі понад 10% суми сплаченого ПДФО та ВЗ у попередньому звітному періоді, але не менше ніж 10 та не більше ніж 50 тис. грн | Декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету |
| Здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці від 10 до 20 відсотків | Збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди менше 10 % загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду | |
| Декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого РРО | Порушення більше ніж на 30 календарних днів встановлених строків подання звітності з ЄСВ за три або більше звітні періоди протягом календарного року | |
| Наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий РРО | Порушення встановлених строків сплати ЄСВ на 30 – 180 днів | |
| Суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через РРО | ||
| Зменшення суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 20 та більше відсотків порівняно із середньою сумою розрахункових операцій, проведених через РРО за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через РРО | ||
| ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень | ||
| Увага! для банків та інших фінустанов, представництв нерезидентів у Порядку №524 встановлено свої критерії ризиковості |
Тобто що ми маємо? Є критерії, за якими платників податків, які перебувають на обліку в ДПС, ділять на три групи: за високим, середнім та незначним ризиком.
Планові податкові перевірки проводяться в них усіх! Але чим нижче статус ризиковості, тим довша перерва між плановими перевірками з боку ДПС. І мораторій на податкові та митні перевірки РНБО запропонувала встановити не для всіх, а лише для тих, кого і зараз перевіряють найменше.
Хоча і для решти платників податків є добрі новини.
Адже тим самим рішенням РНБО доручила ДПС та ДМС вдосконалити їх ризик-орієнтований підхід до перевірок СГ:
- посиленням вибірковості перевірок;
- і встановленням пріоритету – високий ризик: порушення податкового/митного законодавства, контрабанда.
А в тих питаннях де не йдеться про сплату податків та платежів, теж переглянути свій ризик-орієнтований підхід та надавати перевагу цифровізації процесів перевірки.
Причому планується, що все це не залишиться без контролю. Адже РНБО запропонувала також:
- здійснення разом з органами державного нагляду (контролю) в межах компетенції у місячний строк аналізу достатності нормативно-правового врегулювання застосування заходів державного нагляду (контролю) для мінімізації їхнього можливого негативного впливу на діяльність суб'єктів господарювання,
- за його результатами у місячний строк подати до КМУ пропозиції щодо підвищення дієвості таких заходів з урахуванням необхідності мінімізації витрат та адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання й оптимізації процедур контролю із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, а також усунення дублювання функцій органів державного нагляду (контролю).
Можливі форми обмежень/мораторію, що пропонуються рішенням РНБО
| Вид обмеження | Опис | Сфери/суб’єкти |
| Повний мораторій | Заборона на всі види перевірок | АЕО, низький ризик |
| Частковий мораторій | Заборона на планові перевірки, дозвіл на позапланові | Неризикові підприємства |
| Вибірковий контроль | Дозвіл лише за певних випадків: скарги, підозра у схемах, інформація від іноземних органі тощо | Без визначеного кола госпсуб'єктів |
| Секторальний виняток | Перевірки дозволені лише в окремих секторах (паливо, алкоголь, тютюн – з практики попередніх мораторіїв) | Підакцизна діяльність |
| Формат контролю | Перехід на дистанційний / камеральний контроль | Усі |
Одним словом, і самі контролери мають збавити оберти, і їх ризик-орієнтований підхід проінвентаризують, оцінять і зроблять прийнятним для бізнесу.
Як вже було сказано вище, Президент це рішення затвердив Указом від 21 липня 2025 року №538/2025.
Зверніть увагу! Ніякого мораторію з 23 липня 2025 року ані рішення РНБО, ані Указ Президента не розпочали. Вони лише передбачають, що такий мораторій (повний, частковий тощо) буде і буде стосуватись певних СГ!
Чи поширюється мораторій на перевірки ТЦК та СП?
Ні, перевірки щодо військового обліку не підпадають під дію нового мораторію на перевірки бізнесу. Тож треба бути готовими до них. При цьому з того ж 23 липня до складу комісій з перевірки стану військового обліку включатимуться також представники Держпраці і ДПС. Це передбачено постановою Кабміну від 16.07.2025 №892, а ми пишемо про це тут.
Чи стане бізнесу від цього легше?
Очевидно, планові перевірки залишаться під мораторієм, а ось позапланові заходи держнагляду (контролю), найімовірніше, зазнають змін залежно від ризик-орієнтованого підходу до госпсубєктів.
Тобто з існуючого Плану податкових перевірок на 2025 рік видалять тих, хто відповідає критеріям незначного ризику. Чи відчують це вони – побачимо. Адже наразі в Плані ступінь ризиковості платника податків не зазначається, і скільки їх буде видалено, ми побачимо тільки після внесення змін. Їх зазвичай багато не буває, адже до них планова податкова перевірка приходить не частіше ніж раз на 5 років.
А тут ще, за словами нової Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, мораторій запроваджується тільки на рік. Чи стане великим полегшенням річна відсутність перевірок для тих, в кого вони бувають раз на 5 років, залишаємо вирішувати самому бізнесу.
Зверніть увагу! Жодних повідомлень про оновлення Плану перевірок наразі ще немає. Як тільки така інформація з’явиться, ми про неї обов’язково повідомимо! А сам План-графік перевірок ДПСУ на 2025 рік (оновлений, станом на 27.06.2025) ви знайдете у нашому довіднику.
Втім, за словами тієї ж Юлії Свириденко, обмеження перевірок для підприємств із низьким ризиком вже почалося з 24.07.2025; вона повідомила, що було затверджено рішення КМУ з цього приводу. Але цієї постанови Кабміну теж ще немає. Тож яку саме постанову було прийнято КМУ щодо мораторію на перевірки, кого і як вона стосується – ми дізнаємося тільки після її оприлюднення!
Водночас у своїх соцмережах Свириденко метою річного мораторію на перевірки бачить забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу. А всім відомо, що платники податків, які протягом останнього часу потрапили до так званого «Клубу білого бізнесу», мають окремий мораторій на перевірки.
Зокрема, до них податківці не проводять:
- фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності зі зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
- документальні позапланові перевірки, крім перевірок за зверненням платника податків, щодо трансфертного ціноутворення, дотримання граничних строків експорту/імпорту, окремі перевірки за п. 78.1 ПКУ, а також планові та позапланові перевірки щодо виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, проведення азартних ігор, у сфері платіжних послуг.
Чи зачепить новий мораторій саме білий бізнес – наразі невідомо, проте, можливо, простіше було б спростити умови доступу до цього «Клубу». А не вигадувати різні види мораторіїв, за якими факт відсутності податкових перевірок раптом стає пільгою.
Можливі ризики та наслідки для платників податків
На нинішньому етапі йдеться про встановлення нового мораторію на перевірки, а не продовження попередніх «карантинно-воєнних» мораторіїв.
І поки що про зупинення строків давності за ст. 102 ПКУ за новим мораторієм не говорять (якщо і запровадять таку норму, то тільки законом про зміни до ПКУ!). Адже сама ідея цього нового мораторію – зменшити тиск на бізнес з урахуванням критеріїв ризиковості платників податків (для податкових перевірок) та госпсуб’єктів (для митних органів та органів держнагляду/контролю).
Водночас варто буде пам’ятати про те, що такий новий мораторій не впливатиме на інші строки (не зупинятиме їх), зокрема повернення податків, застосування ЗЕД-пені тощо.
І ще, на нашу думку, рішення РНБО, Указу Президента і навіть постанови КМУ для запровадження мораторію все ж таки замало. Права і обов’язки податківців встановлюються Податковим кодексом України. Отже, потрібен закон про зміни ПКУ про запровадження такого мораторію (як це було досі, але цього разу Уряд чомусь вирішив піти іншим шляхом).
Важливо! Слова урядовців про те, що мораторій вже діє з 24 липня, не слід сприймати буквально. З Планів перевірок ще ніхто нікого не виключив. Конкретні строки мораторію, яких саме перевірок і платників вони стосуються тощо, ми дізнаємось пізніше (найімовірніше, вже у серпні).
Що ще очікуємо у серпні?
Поки що Уряд пропонує таку модель:
- Пріоритет контролю – на "сірі" та підакцизні сектори.
- АЕО / бізнес із низьким ризиком/клуб білого бізнесу – без перевірок або лише у виняткових випадках.
- Акцент на аналітичному аудиті та електронному обміні даними, а не на виїзних перевірках.
Протягом наступного місяця ми маємо побачити від ДРСУ та органів держнагляду (контролю) чіткі заходи щодо мінімізації їхнього можливого негативного впливу на діяльність госпсуб'єктів щодо:
- зменшення адміністративного навантаження на госпсуб'єктів,
- оптимізації процедур контролю із застосуванням ризик-орієнтованого підходу,
- усунення дублювання функцій органів державного нагляду (контролю).
Окрім того, від КМУ ми маємо побачити реальні кроки зі спрощення умов ведення бізнесу шляхом дерегуляції господарської діяльності та удосконалення ліцензійної та дозвільної системи.
А протягом наступних шести місяців має бути введено в експлуатацію відповідний модуль в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю).
На вебсайті ДРСУ ми маємо побачити
- зміни у Переліку сфер державного нагляду (контролю),
- спрощений доступ госпсуб'єктів до інформації про перевірки та їх результати,
- окремий модуль дерегуляції господарської діяльності та удосконалення ліцензійної та дозвільної системи.
Висновки:
- Рішення РНБО та відповідний Указ Президента – це черговий етап переходу від репресивного контролю до ризик-орієнтованого, з фокусом на стимулювання прозорого бізнесу.
- Вони не запроваджують повний чи частковий мораторій з певної конкрентної дати (те ж 23.07.2025 – лише дата набрання чинності Указом Президента), не змінюють Плану-графіка перевірок ДПСУ, не скасовують планові перевірки чи перевірки з питань застосування РРО, не стосуються перевірок з військового обліку та й взагалі будуть стосуватись не всіх платників податків.
- Контролюючі органи мають місяць, щоб проаналізувати і запропонувати заходи щодо мінімізації їхнього можливого негативного впливу на діяльність госпсуб'єктів. А потім ще місяць, щоб подати до КМУ відповідні пропозиції. І ще пів року, щоб ввести в експлуатацію відповідний модуль в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю).
- Дата початку мораторію невідома. А коли мораторій (яким би він не був) все ж розпочнеться, то він продовжиться тільки рік (принаймні так говорить Прем’єр-міністр Юлія Свириденко).
- Нібито вже є рішення КМУ щодо обмеження перевірок для підприємств із низьким ризиком. І це обмеження вже почалося з 24.07.2025. Але офіційно цієї постанови Кабміну ще немає, лише слова Прем’єр-міністра.
***
Читайте більше про мораторій на перевірки у 2025 році:
- Президент анонсував тривалий мораторій на перевірки бізнесу
- Мораторій на перевірки бізнесу з 23 липня: що він передбачає та чи розповсюджується на перевірки ТЦК та СП?
- Бізнес-омбудсмен підтримує мораторій на перевірки бізнесу
- Чи будуть перевірки ДПС під час мораторію: позиція адвокатів
- З 24 липня діють обмеження на перевірки ДПС та ДМС: кого це стосується, а кого – ні?