Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма очікує на ухвалення нової податкової моделі протягом найближчих місяців – пів року. Наразі обговорюється модель, яка називається «10–10–10», сказав він в інтервʼю Forbes.
Ключові факти
«Остаточного рішення ще немає. Але так, ми справді обговорюємо модель, яка називається «10–10–10»: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ та воєнного збору 3%. Однак водночас – майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства й такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків», – повідомив Шурма.
За його словами, ініціатива не є унікальною, зокрема, у США відповідальність за порушення податкового законодавства є чи не найбільшою серед усіх можливих правопорушень.
«Водночас, ми хочемо створити модель, яка дасть змогу Україні бути конкурентною з податкової точки зору, зокрема й для глобального бізнесу. На жаль, ми поки не дійшли консенсусу в цьому питанні, але сподіваюся, протягом найближчих місяців – пів року зможемо ухвалити нову податкову модель», – додав він.
Швидшому впровадженню податкової моделі наразі заважає невизначеність із надходженнями до бюджету в найближчий рік, вважає Шурма. Він підкреслив, що наразі бюджет незбалансований, за рахунок власних доходів Україна закриває 30% своїх потреб.
Контекст
У грудні минулого року міністр фінансів Сергій Марченко розкритикував радикальну податкову реформу. Він наголосив, що проти «радикальних податкових реформ – від зменшення ставок ПДВ до запровадження податку на виведений капітал. Це веде до фіскальних ризиків». За його словами, в Україні слід міняти адміністрування та виводити бізнес із тіні.
У серпні в інтервʼю Forbes Марченко відкинув ідею зменшення податкового навантаження у воєнний час. Водночас він заявив, що не підтримує і підвищення податків, «оскільки бізнес дуже сильно постраждав та може не витримати додаткового навантаження».
Надходження до держбюджету від податкової скоротилися на 30%, а від митниці – на 70%, заявляв напередодні Марченко. Зокрема, у травні надходження митниці становили 9,5 млрд грн, у квітні – 8 млрд грн та 7 млрд грн – у березні. За словами міністра, це пов’язано, зокрема, зі скасуванням ПДВ та ввізного мита.
23 червня Верховна Рада скасувала запроваджені на початку квітня пільги під час розмитнення автомобілів і повернула мита й оподаткування ПДВ на імпортні товари. Закон набув чинності з 1 липня.
У липні до загального фонду держбюджету надійшло 169,6 млрд грн. Фактичний дефіцит становив 3,7 млрд грн, повідомив Мінфін. Дефіцит держбюджету, порівнюючи з попереднім місяцем, скоротився майже в 40 разів. У червні він перевищував 141 млрд грн.
На початку серпня Марченко анонсував запровадження нового збору на імпорт. Так уряд хоче зменшити попит на імпортні товари й тиск на гривню.
