АППУ повідомляє, що провідними фахівцями Генеральної дирекції ВГО «Асоціація платників податків України» було проаналізовано законопроєкт № 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Законопроєкт).
Цілком розуміємо причини, які стали в основі прийняття цього Законопроєкту: по-перше, необхідність виконання Україною зобов’язань у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики, та, по-друге, економічні очікування щодо забезпечення збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів в умовах спрямування значної частини бюджету країни на потреби її обороноздатності.
Позитивом у цьому Законопроєкті вважаємо:
— перехідну норму зі спрощеної системи оподаткування на загальну зі сплатою податку на прибуток, що врегулює питання оподаткування податком на прибуток підприємств «перехідних» операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств, та усуне проблему подвійного оподаткування таких операцій цими податками. Так, згідно з положенням Законопроєкту фінансовий результат збільшується на суму отриманої оплати та зменшується на собівартість відвантажених товарів, що відповідатиме стандартним принципам оподаткування.
Є норма, яка дасть невелике послаблення бізнесу, а саме:
- у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, скасовуються, а пеня не нараховується. Це дасть можливість платнику податку, якому донараховано суму податкового зобов’язання за результатами перевірки, сплатити, за певних умов, своє зобов’язання протягом 30-ти календарних днів, збільшуючи йому термін сплати, без штрафних санкцій та пені.
Але платник податків позбавляється права на оскарження результатів перевірки, навіть через суд.
Є норми, які обов’язково потребують доопрацювання до другого читання, зокрема:
- Зважаючи на те, що закінчення активних бойових дій до 01.07.2023 р. є малоймовірним, навіть за бажанням всіх нас, при цьому військовий стан вже продовжено до 18 серпня 2023 року, частину норм, які безпосередньо не вплинуть на обсяги надходжень до бюджетів всіх рівнів у 2023 році, треба впроваджувати тільки після скасування військового стану або протягом 30 днів з дня його припинення чи скасування.
- Законопроєктом передбачається відновлення документальних та фактичних перевірок «за наявності під час проведення перевірок безпечного доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків».
Вважаємо, що ця норма Законопроєкту потребує визначення поняття «безпечного доступу та допуску». Зокрема, хто визначатиме критерії безпеки чи небезпеки проведення перевірки та нестиме відповідальність за життя людей. Також відсутність конкретики у цьому питанні може призвести до корупційних ризиків, оскільки рішення про зупинення приймає безпосередньо керівник контролюючого органу.
Неможливим, на нашу думку, яка ґрунтується на досвіді ведення діяльності платників податків — членів Асоціації, є питання відновлення перевірок підприємств, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в оточенні (блокуванні), прифронтових та деокупованих зон. Будь-яких застережень щодо проведення перевірок таких платників податків Законопроєкт не містить.
У зв’язку із зазначеним вважаємо за доцільне залишити мораторій на перевірки та штрафи для підприємств, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій.
- На сьогодні є чинною Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303» (далі – Постанова), згідно з якою дозволено проведення позапланових перевірок «за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану». Тобто у зазначеній Постанові не конкретизовано, в яких саме випадках повинні призначатись перевірки платників податків.
У Законопроєкті також відсутній перелік конкретних підстав для призначення перевірочних заходів, починаючи з 01 липня 2023 року.
Це дозволить податковим органам перевіряти бізнес не тільки в якомусь конкретному випадку, а з будь-якої підстави, що є, на нашу думку, неприпустимим. Тож пропонуємо Законопроєктом чітко визначити повний перелік підстав для призначення перевірок.
- В інтерв’ю інтернет-виданню «delo.ua» Данило Гетманцев зазначив, що «ДПС переходитиме на автоматизовану систему управління ризиками (АСУР), яка має стати основою податкового контролю. Це система, що самонавчається. Її суть полягає в аналізі податкової поведінки платника податків протягом усієї його історії та визначенні механізмів податкового контролю залежно від рівня ризиковості конкретного платника».
Варто зауважити, що критерії ризиковості, за якими АСУР ДПС України здійснюватиме моніторинг платників, мають бути визначені у відповідному Порядку та затверджені органом виконавчої влади.
Державною митною службою України з 2015 року запроваджено використання практики роботи АСУР. Критерії ризиків визначено відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 31.07.2015 р. № 684. Втім, система АСУР на митниці працює так, що, наприклад, присвоївши певний критерій ризиковості суб’єкту господарювання, який у подальшому в судовому порядку був оскаржений і рішення було винесено на користь платника, система автоматично не знімає таку ризиковість з суб’єкта господарювання. А потребує знову чергового засідання Комісії для зняття ризиковості за рішенням суду.
Виходячи з практики спілкування з членами Асоціації – платниками, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, спрацювання автоматизованих профілів ризику не завжди відповідає заявлений цілям, зокрема внаслідок відсутності в системі профілів ризику чітких критеріїв ідентифікації товарів, внаслідок чого обмежувальні/контрольні дії застосовуються до всіх товарів, які, наприклад, підпадають під певний код УКТ ЗЕД. Наявність автоматизованої системи не виключає можливість застосування/формування додаткових форм контролю вже «в ручному режимі»
Тому дуже важливо перед впровадженням у роботу ДПС України ще одної Системи, а саме - АСУР, виважено підійти до розроблення критеріїв ризиковості, за якими Система здійснюватиме відбір платників податків до перевірок, який буде виключно ризик-орієнтований, спрямований на упередження можливості втрати бюджетних надходжень.
Адже ми протягом тривалого періоду вже маємо гірку практику із запровадженням системи СМКОР, яка стала джерелом проблем бізнесу.
- Законопроєктом скасовується ставка єдиного податку 2%, і такі платники автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій перебували до обрання особливостей оподаткування. Проте неврегульованим є механізм переходу платника єдиного податку за ставкою 2% з 01.07.2023 р. на іншу ставку податку спрощеної системи оподаткування, в разі якщо такий платник перебував на загальній системі оподаткування до обрання ставки 2%.
ВГО АППУ за результатами опрацювання цього Законопроєкту було спрямоване офіційне Звернення до Голови податкового Комітету ВРУ – Данила Гетманцева — Комітет є головним ініціатором.
Закликаємо народних депутатів України врахувати зауваження та пропозиції ВГО АППУ та внести відповідні зміни до Законопроєкту за № 8401 до другого читання.
***
Читайте також: