Як повідомляє Європейська бізнес-асоціація (далі – ЄБА), 2 серпня відбулася чергова зустріч представників бізнесу та Уряду для обговорення законопроєкту №11416, який передбачає підвищення ставок низки податків.
За словами Данили Гетманцева, загальні додаткові потреби бюджету наразі становлять 500 млрд гривень через зростання видатків на оборону. Частково цю суму буде покрито за рахунок збільшення запозичень у вигляді ОВДП, коштів з детінізації. Втім, майже 125 млрд гривень Уряд планує залучити через підвищення податків.
Своєю чергою, бізнес усвідомлює необхідність акумуляції додаткових ресурсів на оборонні потреби під час воєнного стану. Втім, наразі весь тягар внаслідок запропонованого підвищення податків лягає на доброчесний бізнес, що може мати нищівний вплив – аж до прийняття інвесторами рішень про припинення діяльності в Україні через непрогнозованість і неконкурентні умови порівняно з тіньовим сектором.
Серед пропозицій для наповнення державного бюджету експерти Асоціації виділяють такі заходи:
- Збільшення податкового навантаження на сферу азартних ігор.
- Запровадження заходів боротьби зі схемами ухилення від зарплатних податків через ФОПів, у тому числі зарплат у конвертах. Наприклад, підвищення ставки єдиного податку для спрощеної системи оподаткування та використання наявних інструментів контролюючих органів для перешкоджання схемам подрібнення бізнесу.
- Щоб не завдати шкоди добросовісним користувачам спрощеної системи оподаткування, варто розглянути можливість застосування диференційованих ставок.
- Посилення боротьби з сірими схемами у сфері електронної торгівлі. Запровадження фіскальної лотереї з метою стимулювання реєстрації через РРО / ПРРО всіх розрахункових операцій.
- Дослідження фіскального потенціалу перегляду неоподаткованих лімітів імпортних операцій (з товарами до 500 євро у супроводжуваному багажі та до 150 євро для поштових та експрес-відправлень), які наразі не оподатковуються митом і ПДВ. Визначення найбільш доцільного порогу вартості неоподатковуваних операцій та запровадження спрощеного/автоматизованого режиму декларування та оподаткування.
- Перегляд запропонованого механізму оподаткування ринку автомобілів, зокрема оцінити фіскальний ефект від оподаткування операцій у сегменті вживаних авто.
До того ж, на думку бізнесу, варто провести оптимізацію витрат державного бюджету та переглянути деякі державні видатки. Ми закликаємо до підвищення ефективності державних витрат, що передбачають фінансування суспільно значущих програм, які сприяють пожвавленню економіки та укріпленню обороноздатності.
ЄБА окремо зазначила й отримала згоду, що ці заходи мають бути тимчасовими. Водночас щодо строку запровадження учасники дискусії мають розбіжності. ЄБА пропонувала запровадити на фіксований період – один рік, а представники державних органів схиляються до запровадження цих заходів до закінчення воєнного стану плюс певний фіксований період.
Крім того, компанії ЄБА озвучили свої коментарі та пропозиції щодо конкретних ставок податків та пояснили, як на їхні компанії та індустрії може вплинути їхнє підвищення.
Щодо яких ініціатив Уряду бізнес проти та чому?
Зокрема, ЄБА виступає проти податку з обороту. Бо для деяких компаній з низькою рентабельністю таке податкове навантаження буде непідйомним. Податок з обороту вдарить по конкурентоспроможності українських компаній, - як на міжнародних ринках, так і в Україні, адже 1% з обороту застосовуватиметься на кожному етапі виробництва. Бізнес виступає категорично проти оборотного податку у поєднанні з податком на прибуток і ПДВ для юридичних осіб без будь-яких спрощень порівняно зі спрощеною системою.
За розрахунками бізнесу, наприклад, для мобільних операторів податкове навантаження +5% з обороту фактично призведе до 12-13%. Для автодилерів +15% фактично будуть 17% відсотками від обороту, що зводить нанівець доцільність продовження бізнесу з продажу нових авто. Для ювелірних виробів +30% з обороту повністю нівелює рентабельність бізнесу. Маємо зазначити, що і профільний Комітет ВРУ, і Мінфін дослухались до аргументів бізнесу та схильні до розуміння негативних наслідків та необхідності виключити цю ініціативу із тексту законопроєкту.
Асоціація висловила зауваження щодо механізму справляння авансових платежів для галузі роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами щодо податку на прибуток, зокрема щодо можливості заліку в рахунок майбутніх періодів.
Асоціація не підтримує збільшення податків на легальні зарплати без дієвої боротьби з використанням схем, ухилення від оподаткування зарплат, зокрема за допомогою зловживання спрощеною системою.
Також бізнес заперечує надання місцевим органам влади права встановлювати необмежену величину значення мін. бази для ПДФО.
Запровадження нових податків, таких як акциз на солодкі напої без перехідного періоду теж може значно зашкодити компаніям. Це потягне витрати на налаштування програмних рішень та вплине на довгострокові договори за фіксованими цінами. Ставка податку Урядом пропонується втричі вища за європейську. Тому пролунала пропозиція виокремити в окремий законопроєкт акциз на солодкі напої та детально доопрацювати його з представниками бізнесу.
До того ж Асоціація виступає проти зміни підходів до оподаткування резидентів Дія Сіті, оскільки це може підірвати довіру інвесторів до держави через недотримання зобов’язання щодо стабільного податкового режиму та фіксованих ставок податків на 25 років.