Нагадаємо, що у ВРУ зареєстровано законопроєкт №10225-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні". 24 квітня Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав його до першого читання.
Проте НКЦПФР пропонує ще доопрацювати цей законопроєкт та залучити до цього процесу всі відповідальні органи, враховуючи правоохоронні структури.
«У схваленій комітетом редакції містяться положення, які не відповідають регламенту MiCA, що ставить під загрозу євроінтеграційний курс України та створюють суттєві ризики для розвитку ринку віртуальних активів. Особливе занепокоєння викликає норма про автоматичну авторизацію токенів, що усуває навіть спрощену перевірку, яку пропонувала комісія», — пояснила пресслужба регулятора.
Своєю чергою, Д. Гетманцев пояснив, чому Комітет з тривогою ставиться до визначення регулятором ринку НКЦПФР у нинішньому кадровому складі керівництва.
"Відповідь дуже проста. Провал регулятора щодо організації роботи фондового ринку. Фондовий ринок протягом останніх п’яти років давно став нагадувати тварину з Червоної книги. Про неї пишуть, нею займаються, щодо неї приймають закони, проводять симпозіуми та конференції, але в живій природі її вже давно вже ніхто не бачив", - зазначив голова Комітету.
Про це говорять і цифри:
- Якщо після старту масової приватизації у середині 90-х років минулого століття кількість відкритих акціонерних товариств перевищила 12 тисяч і зберігалась приблизно на такому рівні до 2002 року, то на кінець 2024 року – усього 1606.
- Скоротилось майже в чотири рази і число закритих акціонерних товариств – з 18,7 тисячі у 2011 році, до усього 4,7 тисячі у 2021-2024 роках.
- Якщо у розпал світової фінансової кризи відбулося 1161 емісія акцій, а на виході з неї – 5052 (у 2010 році) та 2513 (у 2011 році), то у 2021-2024 році у середньому реєструвалось лише по 49 емісій акцій на рік.
- Така ж картина – з випуском корпоративних облігацій. За кількістю емісій: у 2005-2009 роках – 680 випусків облігацій на рік, у 2024 році – лише 38.
- На кінець березня 2025 року у біржовому списку ФБ «Перспектива», окрім ОВДП, немає жодного іншого цінного паперу у лістингу, у ПФТС – усього 7 цінних паперів (для порівняння: у 2013 році у біржових списках перебувало тільки лістингових – 188 випусків акцій, 227 випусків корпоративних облігацій, 79 випусків цінних паперів ІСІ). На своєму піку у 2014 році капіталізація лістингових компаній фондового ринку становила 29,2% ВВП (463,5 млрд грн), у 2020 році (останні дані) сягнула лише 1,3 млрд грн (0,03% ВВП), а нині про цей показник взагалі не доводиться вести мову як такий, що втрачено через відсутність лістингових компаній як явища.
- Зник «первинний ринок торгів фінансовими інструментами (розміщення ЦП)»: його обсяги коливались за останні 4 роки від 865,4 млн грн (21,6 млн дол) у 2024 році до 73,4 млн грн (2,3 млн дол.) у 2022 році.
"Відсутній фондовий ринок – це гальмо для розвитку всього фінансового сектору економіки. Про яку пенсійну систему другого рівня ми можемо говорити за відсутності фондового ринку? Її розвиток, а отже і пенсійна реформа є неможливими. Про яке інвестування (особливо великої кількості дрібних інвесторів) ми можемо говорити, якщо довіра до ринку повністю втрачена (в тому числі і сумнозвисним кейсом «Фрідом фінанс») і ґрунтується сьогодні виключно на репутації кількох ентузіастів, що не завдяки, а всупереч розвивають ринок", - зазначив Д. Гетманцев.
І очевидно, що війна в цьому випадку не пробачає і не списує! Ми маємо приклад ефективного Нацбанку, ринки в регулюванні якого стрімко розвиваються.
"На фондовому ринку немає лідера, немає стратегії, а отже немає майбутнього. Є лише тиша. Тиша кладовища. Чи маємо ми право охоронцю кладовища розбудову нового ринку, ризикуючи перетворити його в таке ж кладовище? Очевидно, ні. На цьому і базується наша позиція", - додав Гетманцев.
***
Читайте також: