Роздрібна торгівля алкоголем - у запитаннях та відповідях

Хто може торгувати алкоголем вроздріб?

Продавати будь-які алкогольні напої вроздріб можуть:

• юридичні особи на загальній системі оподаткування, в тому числі ті, які мають пільги з податку на прибуток;
• юридичні особи – платники єдиного податку 4 групи;
• фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі.

Платники єдиного податку першої, другої та третьої групи – фізичні та юридичні особи:

• можуть продавати вроздріб пиво та столові вина;
• не можуть продавати вроздріб інші алкогольні напої (пп. 3 п. 291.5.1 ПКУ).

Реєстрація роздрібних торговців алкоголем платниками ПДВ здійснюється на загальних підставах згідно зі ст. 181 ПКУ та ст. 182 ПКУ.

Згідно з пп. 212.1.11 ПКУ роздрібний торговець алкоголем є платником акцизного податку. Реєстрацію платником акцизного податку здійснюють самі податківці за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність з роздрібного продажу (пп. 212.3.1-1 ПКУ). Відповідно, реєстрація здійснюється на підставі поданих декларацій, які подаються до ДПІ за місцезнаходженням пункту продажу товарів. Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку ПКУ не передбачено.

Фізичні особи - платники єдиного податку (далі – ЄП), що торгують пивом та столовими винами, а також платники ЄП 4 групи не звільняються від сплати акцизу (п. 297.1 ПКУ).

Як отримати ліцензію на роздрібний продаж алкоголю?

Для роздрібного продажу алкогольних напоїв, крім столових вин, потрібна ліцензія (ст. 15 Закону № 481). Законом № 481 передбачено окремі ліцензії на роздрібну торгівлю:

• алкогольними напоями;
• сидром[1] та перрі[2].

Алкогольні напої здебільшого перелічені в групі 22 УКТ ЗЕД, але є ще два коди в групі 21 (Таблиця 1)

Таблиця 1.

Перелік алкогольних напоїв, торгівля якими підлягає ліцензуванню

Порядок видачі ліцензій регламентовано Наказом ДФСУ від 24.10.2014 р. № 213 (далі – Наказ № 213) та Тимчасовим порядком № 493. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також сидром та перрі видаються Головними управліннями ДФС в областях та м. Києві за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі ДФСУ, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Документи для отримання ліцензії можна подати через центри обслуговування платників ДПІ та їх відділень. Адміністративні картки адміністративних послуг з видачі ліцензій можна завантажити тут (алкогольні напої) та тут (сидр та перрі). У картці вказано перелік документів, які подаються для отримання ліцензії. До переліку входить лише один документ – заява довільної форми, в якій потрібно вказати інформацію, перелік якої міститься в адміністративній картці та у ст. 15 Закону № 481.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Але при цьому у п. 28 Тимчасового порядку передбачено подання копії документа про реєстрацію РРО, а у п. 34 - копії платіжного доручення про сплату ¼ вартості ліцензії (з відміткою банку про сплату). Наступні чергові платежі за ліцензію необхідно буде вносити до закінчення строку, зазначеного на зворотному боці ліцензії у відмітці про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію. Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Якщо СГ отримав «загальну» ліцензію на роздрібний продаж алкогольних напоїв, він може торгувати ще й сидром та перрі без отримання окремої ліцензії.

Яка вартість ліцензії?

Вартість ліцензії на роздрібний продаж алкогольних напоїв встановлена ст. 15 Закону №481 та залежить від населеного пункту, де розташоване місце продажу (таблиця 2).

Таблиця 2.

Вартість ліцензій на роздрібний продаж алкогольних напоїв

Плата за ліцензії справляється щоквартально рівними частками і відповідно до Бюджетного кодексу України зараховується до місцевих бюджетів за місцем здійснення діяльності.

Використовувати одну ліцензію для торгівлі в кількох місцях не можна. Це може призвести до застосування штрафних санкцій за торгівлю без ліцензії.

Чи потрібно вносити зміни до ліцензії у разі перейменування вулиці або населеного пункту?

Адреса СГ та місця торгівлі зазначається у ліцензії. Так, згідно з п. 25 Порядку № 493 на лицьовому боці ліцензії, зокрема, зазначають:

— найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за наявності) — для юридичних осіб;

— прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані (серію, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за наявності) — для фізичних осіб;

— місце торгівлі;

— адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв.

Крім того, адреса місця торгівлі суб’єкти господарювання зазначається у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (ст. 15 Закону № 481).

Таким чином, перейменування вулиці, на якій розташовано місце торгівлі або зареєстрований суб’єкт підприємництва, а також зміна назви населеного пункту потребують внесення відповідних змін до ліцензії. Таку ж думку мають і податківці (лист ДФСУ від 06.04.2016 р. №7654/6/99-99-11-02-02-15, та підкатегорія 115.03 "ЗІР"). Водночас чинним законодавством не передбачено граничних термінів при подачі суб’єктами господарювання заяв на переоформлення ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Для переоформлення ліцензії потрібно скласти й подати до органу ДФСУ  заяву в довільній формі. До заяви додаються документи, що підтверджують зміну відомостей. При цьому орган, що видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видасть суб’єктові господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку, з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).

Припиняти торгівлю  в період переоформлення ліцензії не потрібно. Податківці не заперечують проти продажу алкоголю в такий період на підставі копії раніше виданої ліцензії (див. "ЗІР", підкатегорія 115.01 «Чи може СГ здійснювати виробництво, імпорт, експорт, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами у період до отримання переоформленої ліцензії із зміненими відомостями?»).

Які обмеження існують для торгівлі алкоголем?

Обмеження щодо торгівлі алкоголем поділені на три групи:

- обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів (ст. 15-1 Закону №481). Роздрібних торговців алкогольними напоями вони не стосуються, тобто безпосередньо від них не вимагається здійснення таких заходів;

- обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових (ст. 15-2 Закону № 481). Ці обмеження теж безпосередньо не стосуються торговців, вони спрямовані на самих споживачів алкогольних напоїв.

- обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових (ст. 15-3 Закону № 481). А от ці обмеження прямо стосуються торговців алкогольними напоями. Звертаємо увагу, що обмеження також поширюються і на столові вина (також про це – в наступному розділі).

Отже, обмеження щодо продажу алкогольних напоїв полягають в наступному:

1) Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових:

• особами, які не досягли 18 років;
• особам, які не досягли 18 років. Якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку, він зобов'язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують його вік. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових такій особі забороняється.
• у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
•  у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
• у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
•  з торгових автоматів;
• з рук;
• у невизначених для цього місцях торгівлі.

2) На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових.

3) Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

За порушення вимог ст. 15-3 Закону №481 встановлено штраф в розмірі 6800 грн (ст. 17 Закону № 481).

Суб’єкт господарювання торгує виключно столовими винами. Які передбачено правила і обмеження щодо такої торгівлі?

На таку торгівлю не поширюється дія Закону №481, крім обмежень щодо їх продажу, розглянутих у попередньому розділі. Столові вина входять до груп 2204 21 та 2204 29 УКТ ЗЕД та є підакцизним товаром. Торгівлю столовими винами можна здійснювати без відповідної ліцензії, тому на таку торгівлю не поширюється дія Правил № 854 (п. 3 Правил № 854).

Платники єдиного податку – ФОП першої, другої та третьої групи можуть торгувати столовими винами. У випадку торгівлі виключно столовими винами не потрібно і виконувати вимоги щодо місця  торгівлі, передбачені у визначенні цього поняття у ст. 1 Закону № 481, тому ФОП першої групи можуть продавати столові вина на ринках. Платникам ЄП – юридичним особам не можна торгувати столовими винами, тому що цей дозвіл надано лише фізичним особам – пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ.

На столове вино поширюється дія Постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 щодо мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

При продажу столових вин ФОП-"єдинниками", які мають право не застосовувати РРО згідно з п. 296.10 ПКУ, не потрібні РРО та розрахункові книжки, тому що такої вимоги немає у п. 6 ст. 9 Закону про РРО.

Столове вино можна зберігати поза місцями його продажу, адже відповідні норми Закону №481 на нього не поширюються. Про це писали податківці у листах від 15.11.2016 р. №24600/6/99-95-42-01-15 і від 08.05.2014 р. №2955/Б/99-99-21-02-14.

ФОП на загальній системі оподаткування здійснює в магазині роздрібний продаж столових вин, яке отримує від постачальника в кегах.  Чи можна розливати столове вино з кегів у пляшки по 0,5 л (тара надається постачальником вина) і продавати його покупцям? Розлив здійснюється у присутності покупця та без надання можливості споживати вино на місці продажу.

Як уже зазначалося вище, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (ст. 15-3 Закону № 481 та п. 22 Правил № 854). Також на цю тему висловилися і податківці у листі ДФС від 03.06.2016  р. №5984/Б/99-99-22-07-03-14.

Згідно з п. 1.3 Правил №219 ресторанне   господарство  (зараз так називаються заклади громадського харчування)  -  це вид   економічної  діяльності суб'єктів  господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення  потреб  споживачів  у  харчуванні  з   організуванням дозвілля  або  без  нього. 

В даному випадку не можна стверджувати, що вино продається для споживання на місці і задоволення потреб споживачів у харчуванні.  Фактично покупці отримують закорковану пляшку з вином для споживання  поза межами магазину. Разом з цим в магазині здійснюється розлив вина у присутності покупця, тобто має місце погранична ситуація – факт розливу є, а факту споживання на місці продажу немає.

На думку автора, слід все ж таки  зайняти обережну позицію, і ось чому. Під час розливу вина з кегів у пляшки для тривалого зберігання потрібно дотримуватися відповідної технології та правил, на яких ми зараз не зупинятимемося. Як правило, в магазинах немає можливості для встановлення відповідного обладнання, крім торгового обладнання, яке дозволяє лише розливати вино для споживання у місці продажу. Тому факт відсутності можливості для споживання вина на місці продажу слід розглядати як такий, що не дозволяє організувати таку торгівлю в магазині, який не має спеціалізованого відділу зі статусом СГ ресторанного господарства.

Чи можна продавати алкогольні напої за символічними цінами (1 коп., 1 грн тощо). Наприклад, як подарунок гостю в готелі чи в ресторані або дарувати з рекламною метою.

Згідно зі ст. 1 Закону № 481 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари. 

 Відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ від 30.10.2008 р. № 957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на алкогольні напої. Роздрібна ціна алкогольних напоїв не повинна бути меншою за мінімальну ціну, встановлену Постановою №957, включаючи всі податки і збори, у тому числі і 5% роздрібного акцизного податку.

СГ, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, не можуть також дарувати алкогольні напої своїм покупцям – з причин, що наведені вище. Відповідно, таким СГД слід відмовитися від практики безоплатного надання гостям алкогольних напоїв (продажу за символічними цінами або цінами, що нижчі за мінімальні). Замість цього як подарунки гостям можна надавати іншу продукцію, наприклад, кондитерські вироби.

Якщо СГ безоплатно надає алкогольні напої споживачам з рекламною метою, податківці вважають це продажем (незалежно від форми розрахунків). В даному випадку форма розрахунку – це безоплатне надання. Такий підхід вимагає дотримання всіх норм законодавства щодо продажу алкогольних напоїв, зокрема, і вимог про мінімальні ціни. Тож безоплатне надання алкогольних напоїв з рекламною метою може призвести до відповідного штрафу.

За здійснення оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої, виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень (ст. 17 Закону № 481). Про це ми писали тут, а також є відповідь податківців в базі ЗІР (категорія 115.06 «Яка відповідальність передбачена до СГ у разі продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін?»).

СГ не здійснює реалізацію алкогольних напоїв. Він планує зробити подарунки своїм контрагентам, при цьому до складу подарунків включаються алкогольні напої. Чи потрібно сплачувати акцизний податок з роздрібного продажу таких напоїв?

Щодо дарування алкогольних напоїв податківці висловилися у листі від 14.03.2017 р. №5091/6/99-99-12-03-03-15. Вони зробили висновок, що «оскільки дарування не підпадає під визначення реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, то у суб’єкта господарювання, який не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, при даруванні таких напоїв відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі.»

ФОП на загальній системі оподаткування здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями у ресторані власного готелю та має відповідну ліцензію. У приміщенні ресторану недостатньо місця для зберігання товарних залишків – алкогольних напоїв. Чи можна зберігати такі залишки вдома у ФОП?

Нагадаємо, що згідно зі ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.  

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. Ці дані потім будуть відображені у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.  Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Таким чином, якщо місце зберігання алкогольних напоїв, інше, ніж місце їх продажу, не внесено до Єдиного реєстру, зберігати алкогольні напої в такому місці не можна. Законом не вимагається, щоб всі наявні у ФОП алкогольні напої зберігалися безпосередньо за місцем їхнього продажу. Частина може зберігатися і в іншому місці. Головне, щоб таке місце було зареєстроване в Єдиному реєстрі. Якщо це місце належить іншій особі, потрібно оформити  документи (договір, акт прийому-передачі тощо) на відповідальне зберігання алкогольних напоїв.

Водночас для столових вин таке обмеження не діє (див. вище), отже, їх можна зберігати вдома у ФОП.

За зберігання спирту, або алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, встановлено штрафну санкцію у розмірі 100% вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень (ст. 17 Закону №481). З метою уникнення таких штрафних санкцій слід передбачити за місцем реалізації алкогольних напоїв достатню площу для їх зберігання (крім столових вин).

Як правильно списати алкогольні напої, які непридатні до споживання?

Таке списання  проводиться у загальному порядку з оформленням акта списання. Також такі алкогольні напої не оподатковуються акцизним податком, про що зазначали податківці у базі "ЗІР" (в категорії 116.02 «Чи сплачується акцизний податок з реалізації СГ роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?»). Об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації СГ алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

СГ повинні вести облік реалізації алкогольних напоїв. Юрособи для цих цілей використовують дані бухгалтерського обліку. ФОП бухгалтерський облік не веде, але за п. 177.10 ПКУ фізособи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.  Тож якщо підприємець перебуває на загальній системі оподаткування та торгує підакцизними товарами у роздріб, він повинен мати документи про придбання такого товару (із відповідними документами про його якість), вести облік його реалізації та іншого витрачання. Але ФОП має самостійно розробити документооборот для обліку руху підакцизних  товарів.

Відповідно до пп. 213.1.6 ПКУ, об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ПКУ (який поширюється на виробників алкогольної продукції). Норми втрат алкогольних товарів на сьогодні встановлено лише для лікеро-горілчаного виробництва, є і Інструкція по їх застосуванню. Щодо інших випадків застосування, на нашу думку, списання такого алкоголю не є його реалізацією у значенні Закону № 481.

Читайте також: 

• Глінтвейн, «гаряче вино» - реалізація після придбання ліцензії  
• Кава з алкоголем - з акцизом чи без? 
• Роздрібна реалізація алкогольних коктейлів: чи бути акцизу?