Обладнання акцизних складів лічильниками – обов'язкове з 2018 року

Про які лічильники йдеться?

Витратомір  — це пристрій або устаткування для вимірювання витрат в однофазних потоках рідини (нафти, води тощо) чи газу або сипкої речовини. Для визначення кількості рідини, що пройшла трубопроводом за певний період часу, необхідно витратомір об'єднати з лічильником (отже, маємо пристрій або устаткування «витратомір-лічильник»).

Рівнемір — прилад, призначений для визначення рівня рідини у відкритих і закритих резервуарах, сховищах тощо. Вони застосовуються для виміру різних видів рідин, а також газотвірних, сипких і інших матеріалів.

Отже, при обліку пального, рівнемір-лічильник вимірює рівень наявного пального в резервуарі, а витратомір-лічильник вимірює обсяг пального, що витрачено з резевуара.

Пунктом 230.1 ПКУ передбачено застосування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників з 01.01.2018 р., які мають бути внесені в Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).

Кабмін на виконання цієї норми склав Постанову №891, яка набрала чинності 25.11.2017 р., крім пункту 1, який набирає чинності з 1 січня 2018 року. Саме цим пунктом затверджується Порядок ведення зазначеного Реєстру.

Зверніть увагу: у Порядку ведення Реєстру зазначено, що рівнемір не може працювати без градуювальної таблиці, у якій для кожного рівня рідини в резервуарі визначено її об’єм.

Градуювальну таблицю отримують при калібруванні резервуара, яке повинно регулярно здійснюватись відповідно до Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Тож, у період від 25.11.2017 до 01.01.2018 р. триває підготовча робота.

ДФСУ має забезпечити створення та ведення Реєстру, передачу облікових даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників електронними засобами зв’язку, а міністерства (зокрема, Мінфін) та інші центральні органи виконавчої влади повинні привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Постановою №891. Сподіваємося, що вони вчасно та якісно виконають покладені на них завдання, і з 01.01.2018 року Реєстр запрацює саме так, як і повинен був.

Готуються до 1 січня і розпорядники акцизних складів. Їм треба обладнати акцизні склади лічильниками і забезпечити їх нормальну роботу, вимірювання і передачу даних податківцям до Реєстру в електронному вигляді. Звісно, що облік обсягу обігу та залишку пального буде вестися в літрах, приведених до температури 15° С – як це і передбачено самою концепцією СЕА РП.

Де мають бути встановлені ці лічильники?

Відповідно до п. 230.1 ПКУ акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, з 01.01.2018 р. повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня пального у резервуарі, які зареєстровані в Реєстрі.

Отже, висновок простий – маєш акцизний склад, став лічильники.  З 01.01.2018 р. відпуск пального з акцизних складів без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Але, якщо пальне використовується виключно самим його власником, акцизний склад не створюється і такі лічильники йому не потрібні. Це підтверджує визначення акцизного складу, наведене у пп. 14.1.6 ПКУ.

Крім цього, як роз'яснювала ДФСУ у листі від 09.06.2016 №12869/6/99-99-15-03-03-15, акцизним складом вважається лише приміщення, розташоване на митній території України, яке, зокрема, містить у своєму внутрішньому об’ємі відповідні ємності, за наявності  умов, визначених у пп. 14.1.6 ПКУ. Докладно про те, коли приміщення, в якому реалізатори пального провадять свою господарську діяльність з пальним є акцизним складом, ми розглядали тут.

Ведення Реєстру з 1 січня 2018 року

Порядок ведення Реєстру набере чинності з 01.01.2018 р.

Реєстр наповнюватиметься самими розпорядниками акцизних складів шляхом надсилання електронних документів.

Формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Мінфіном. Наразі відповідного документа від Мінфіну ще немає, але, як ми зауважували на початку цієї публікації, Мінфін повинен зробити це до початку 2018 року. А ще потрібний час для пристосування програмного забезпечення…

А розпорядники акцизних складів, між тим, поставлені Кабміном у жорсткі часові умови.

Що треба подати до 01.01.2018 р.

Частина інформації надається одноразово,  до початку введення Реєстра в дію.

Отже, розпорядники акцизних складів до 01.01.2018 р. мають надіслати інформацію про:

1) розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);

2) всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;

3) назву, модель, серійні (ідентифікаційні) номери витратоміра і рівнеміра, резервуар та акцизний склад з уніфікованою нумерацією, на якому розташовані витратоміри і рівнеміри;

4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи.

Якщо підприємство стане розпорядником АС після 01.01.2018 р., воно повинно буде надіслати таку інформацію до початку здійснення операцій з пальним. Хоча про це і не зазначено у Порядку ведення Реєстру, але на практиці, ми вважаємо, буде саме так.

Яка інформація надсилатиметься щоденно

Щодня до Реєстру надсилається інформація про:

• зведені за добу підсумкові облікові дані щодо добового обсягу обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів та резервуарів з уніфікованою нумерацією, отримані за допомогою витратомірів і рівнемірів чи шляхом проведення ручних замірів (за допомогою рулетки та метроштока) у разі виходу з ладу витратоміра чи рівнеміра, та інформацію про осіб, які проводили такі заміри;
• інформацію про осіб (прізвище, ім’я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру.

Якщо у розпорядника АС є операції з відпуску пального кінцевому споживачеві за готівку, розрахунки за яке проводяться через РРО, щоденні облікові дані в частині обсягу відпуску (відвантаження) пального за добу можуть складатися на підставі показників РРО, які передаються до контролюючого органу.

Але лише у тому випадку, коли в таких показниках від РРО міститься інформація про відпуск пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому не можна розпочинати операції з пальним наступного дня, поки не відправлені дані за попередній день.

Поступовий перехід  до автоматичної передачі даних з лічильників

Порядком ведення Реєстру передбачено поступовий перехід від ручного введення інформації до автоматичного передання  облікових даних з кожного рівнеміра, розташованого на кожному резервуарі, та кожного витратоміра, встановленого у кожному місці наливу пального на акцизному складі (див. таблицю).

Як передаватимуться дані з лічильників до Реєстру

Виправлення помилок у надісланих даних

Порядок ведення Реєстру дає змогу і відкоригувати раніше надіслані дані.

Але Кабмін визначив дуже стислі строки для виправлення помилок та коригування раніше надісланих даних до Реєстру – всього 3 календарні дні. Отже, якщо відправили помилкову інформацію у п’ятницю, а субота та неділя – вихідні, то на виправлення цієї помилки залишається лише понеділок.

 Такий самий строк дається на виправлення помилок, що виникли внаслідок технічного збою програмного забезпечення, або інших технічних негараздів – 3 календарні дні  з дати усунення таких технічних збоїв або виявлення таких помилок.