Втрата підакцизних товарів – як уникнути сплати акцизу?

Акциз виникає, але не в усіх випадках 

Згідно з пп. 213.1.6 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат. 

З цього правила є одне виключення - з урахуванням п. 214.6 ПКУ, якщо йдеться про втрати спирту, базою оподаткування є не сам цей спирт (як сировина), а вартість та кількість товарів, які можна було б з нього виготовити.

Тобто перший випадок, коли акциз не виникає, це коли кількість списаного підакцизного товару не перевищує встановлені державою норми. Наприклад, Норми природних втрат спирту етилового при зберіганні, переміщенні, транспортуванні залізничним, водним і автомобільним транспортом та Інструкція про порядок їх застосування затверджені наказом Держспецмонополії України від 10.02.2000 р. №14. 

Однак, існують й інші умови, за яких акциз щодо втраченого товару не виникає (пп. 216.3 ПКУ), зокрема, коли:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) втрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Наразі зупинимось на пункті «а» і розглянемо форс-мажорні обставини і необхідне їх документальне підтвердження, адже у ПКУ законодавці «забули» зазначити необхідний перелік підтверджуючих документів (про що ДФСУ зазначає в роз’ясненні в категорії 116.13.02 «ЗІР»). 

Оформлюємо первинні документи на недостачу (втрату) товарів

Насправді, не все так погано, адже податківці нагадують, що відповідно до ст. 8 та 9 Закону про бухоблік, нестачі та відшкодування втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства повинні бути належним чином оформлені та відображені у первинних документах. Такі документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій платника акцизного податку. Але вони ж і доведуть при перевірці право не визначати податкове зобов’язання з акцизу. 

А якими первинними документами можна зафіксувати факт нестачі чи псування матеріальних цінностей? Насамперед, інвентаризаційним описом (можна використати форму №инв-3, затверджену постановою №241 або ж форму для бюджетників, затверджену наказом №572). Списання товарів варто оформити окремим актом (теж, можна скористатися формою №З-2 для бюджетників).  

Інвентаризація – проведення при нестачах (втратах) обов’язкове! 

Юридичні особи в обов’язковому порядку проводять інвентаризацію (п. 7 Положення 879), зокрема:

• у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
• у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

А от підприємці від обов’язкового проведення інвентаризації в таких випадках звільнені. Та, на нашу думку, інвентаризацією не варто нехтувати, адже скликана комісія та акт інвентаризації, що фіксує нестачу підакцизних товарів внаслідок певних обставин, підтвердить право не нараховувати акцизний податок.

Крадіжка підакцизних товарів

Щоб не нараховувати акциз, власнику товару треба, зокрема, підтвердити факт форс-мажору. А крадіжка – це саме форс-мажорна обставина. 

При виявленні крадіжки товарів перш за все необхідно викликати працівників поліції і зафіксувати факт крадіжки. Така фіксація здійснюється, зокрема, шляхом подання заяви про скоєння злочину. Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції №1377, заява може буде складена як в письмовій, так і в усній формі. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення. У разі, якщо була подана письмова заява, уповноважений працівник чергової частини оформляє талон-повідомлення і видає його заявнику.

Отже, у випадку крадіжки підакцизних товарів, підтвердженням крадіжки буде або копія протоколу (при усній заяві), або талон повідомлення (при письмовому зверненні). Такі документи необхідно додати до акту інвентаризації як підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажору). 

Документальне оформлення пожежі

Ще одним видом форс-мажору є пожежа. Документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий.

Форма такого акту затверджена Наказом від 14.06.2017 р. №503. В такому акті фіксується сам факт пожежі, опис знищеного майна, розмір завданої шкоди, причина пожежі та постраждалих.

Проте такий акт, як і протокол про крадіжку, не є первинним документом в бухгалтерському обліку. Він лише фіксує сам факт пожежі і є додатковим документом до акту інвентаризації.

Сертифікат від ТПП теж допоможе

Згідно з п. 1 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини. 

Але, зверніть увагу: на відміну від вищезгаданих акта і протоколу, такий сертифікат засвідчує лише факт настання форс-мажорних обставин, але не містить перелік втрачених товарів. Тому такий документ не може бути самостійним підтвердженням факту, що підакцизні товари були втрачені саме внаслідок настання таких обставин непереборної сили.

Проте такий сертифікат буде не зайвим для підтвердження того, що форс-мажорні обставини були. А висновок, які саме товари були втрачені внаслідок таких обставин, зробить інвентаризаційна комісія.  Такий сертифікат буде доповненням до акту інвентаризації, яким і буде встановлено факт нестачі таких товарів.

Замість висновку – про ПДВ-наслідки 

Якщо акцизу при списанні втрачених, знищених та вкрадених товарів внаслідок форс-мажору можна уникнути, із ПДВ так не вийде.   

Адже п. 198.5 ПКУ не дає виключень щодо нарахування ПЗ при негосподарському використанні товарів, а на думку податківців, списання товарів внаслідок їх псування або крадіжки як раз і є таким негосподарським використанням. 

Проте ДФСУ зазначає, що кошти, що надходять платнику ПДВ як компенсація винною особою нестачі товарно-матеріальних цінностей або як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або викрадене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюється як компенсація вартості таких товарно-матеріальних цінностей або майна та теж включається до бази оподаткування ПДВ. Отже: 

• якщо збитки компенсовано, то, з метою оподаткування ПДВ ці операції (списання нестач/втрат і визнання дебіторської заборгованості за винною особою) розглядаються як поставка товару з наступною оплатою. Відповідно дата визнання винної особи буде в цьому випадку датою «першої події» - вона умовно прирівнюється податківцями до відвантаження товару; 
• якщо винну особу не знайдено, маємо факт використання товарів поза господарської діяльності. Отже, ПЗ з ПДВ можна визначити (і скласти зведену податкову накладну) не пізніше останнього числа місця, в якому була виявлена така нестача/втрата.