ДФСУ у листі від 02.02.2017 р. №2376/7/99-99-15-02-01-17 нагадує, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон №1797-VIII. Основними змінами, внесеними цим законом до ПКУ стосовно трансфертного ціноутворення, є такі:
1) Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими
Збільшено вартісні критерії, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими:
- втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн грн до 150 млн грн);
- вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн грн до 10 млн грн).
Нові критерії поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.
2) Звіт про контрольовані операції
Перенесено граничний строк подання звіту про контрольовані операції з 1 травня на 1 жовтня року, наступного за звітним.
Платник податків має право виправляти помилки та недоліки звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) звіту про контрольовані операції.
Водночас подання платником податку уточнюючого звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому звіті.
Також ПКУ забороняє платнику податків подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції під час проведення документальних перевірок.
Зверніть увагу! Звіт про контрольовані операції за 2016 рік має подаватись до 1 жовтня. Але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми пп. 39.2.1 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2017 р.
3)Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись
Змінами до пп. 39.2.1.1 ПКУ передбачено поширення контролю на операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані як юрособи. Для адміністрування цієї норми передбачено затвердження Кабміном переліку організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій). Операції з такими контрагентами будуть визнаватись контрольованими тільки після затвердження уього переліку. Водночас річний обсяг операцій з такими контрагентами (10 млн грн) у 2017 році розраховуватиметься за весь звітний (календарний) рік.
Головним критерієм для віднесення операцій до контрольованих є несплата контрагентом-нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у країні, де він зареєстрований.
Отже, за умови сплати зазначеного податку нерезидентом у звітному році та за відсутності критеріїв, визначених підпунктами „а” – „в” пп. 39.2.1.1 ПКУ, операції з ним не визнаються контрольованими.
Також додатково до зовнішньоекономічних операцій із продажу товарів із залученням комісіонерів-нерезидентів контроль поширено також на операції з придбання товарів та придбання або продажу послуг, які здійснюються через комісіонерів-нерезидентів. Застосування цієї норми не залежить від того, в якій державі (території) зареєстрований нерезидент, що є покупцем/продавцем товарів та/або послуг, або чи є цей нерезидент пов’язаною особою із платником податків.
4)„Низько податкові” юрисдикції - новий перелік
Для визначення операцій контрольованими підлягає оновленню перелік держав (територій), який затверджується КМУ. Це обумовлено змінами у критеріях, які враховує Кабмін під час його визначення, а саме:
- держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні (вилучено уточнення, що така ставка має бути загальною);
- держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та
- повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Оновлений перелік держав (територій), затверджений у 2017 році, буде застосовуватись з 01.01.2018 р.
5) Контрольовані операції, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами
Визначено умови застосування норм контрольованих операцій, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами.
Враховуючи, що при укладанні таких контрактів усі істотні умови договору (зокрема кількість та ціна товару) мають бути узгодженні та зафіксовані на дату укладання, у разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на дату, найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту.
Якщо контрольована операція стосується експорту та/або імпорту товарів, що мають біржове котирування та здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, діапазон цін також розраховується на підставі форвардних або ф’ючерсних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту.
Разом з цим передбачена обов’язкова умова – для застосування цих норм платник податків має повідомити ДФС про укладення форвардного або ф’ючерсного контракту протягом 10 робочих днів з дня його укладання шляхом направлення до ДФС відповідного електронного повідомлення. Форма такого повідомлення буде затверджена Мінфіном.
Водночас ПКУ уточнено визначення поняття „форвардний контракт” як стандартизованого цивільно-правового договору , стандартна (типова) форма якого (як й інших деривативів) буде затверджена Кабінетом Міністрів України.
6) Зіставні юридичні особи
Оновленим підпунктом 39.2.2.2 ПКУ передбачено можливість при застосуванні методів трансфертного ціноутворення, які базуються на порівнянні показників рентабельності, використовувати для їх розрахунку фінансову інформацію юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією.
Використання фінансової інформації юросіб здійснюється у разі відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції та за умови наявності інформації про те, що зазначені юрособи не здійснюють зіставні операції з пов’язаними особами.
Використання інформації про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників дозволяється у разі одночасного дотримання таких умов:
1) якщо зіставна юридична особа проводить діяльність, зіставну із діяльністю платника податків у межах контрольованої операції, та виконує зіставні функції, пов’язані з такою діяльністю;
2) якщо зіставна юридична особа не є збитковою (за даними бухгалтерської (фінансової) звітності) більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку показників рентабельності;
3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано більше 20% корпоративних прав іншої юридичної особи або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою участі більше 20 відсотків.
7) Діапазон цін (рентабельності) та медіана діапазону цін
Уточнено, як використовується медіана діапазону цін (рентабельності), якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває поза межами діапазону цін (рентабельності). В такому випадку розрахунок податкових зобов’язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування).
Новий пп. 39.3.2.8 ПКУ конкретизує, що для розрахунку діапазону рентабельності для методів ціни перепродажу, „витрати плюс”, чистого прибутку та розподілення прибутку може використовуватись:
- інформація про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформація про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами, здійснені протягом звітного (податкового) періоду (року), в якому здійснена контрольована операція, або
- інформація про зіставних юридичних осіб за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).
У разі використання фінансової інформації зіставних юридичних осіб за декілька податкових періодів (років) необхідно розраховувати середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи відповідно до порядку, встановленого КМУ.
8) Групування контрольованих операцій
Законом №1797 передбачено право платника податку визначити відповідність умов контрольованої операції принципу „витягнутої руки” за сукупністю декількох контрольованих операцій із однією особою, поєднаних за принципом групування.
Підпункт 39.3.8 ПКУ визначає сутність принципу групування, який полягає у можливості об’єднання операцій для застосування методів ціни перепродажу, „витрати плюс”, чистого прибутку та розподілення прибутку (насамперед, для розрахунку показників рентабельності) у разі, якщо такі операції є тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи регулярний характер.
9) Проведення коригування комерційних та фінансових умов операцій
Підпунктом 39.2.2.1 ПКУ передбачено для забезпечення зіставності та уникнення впливу відмінностей між контрольованою та неконтрольованою операціями здійснювати коригування таких відмінностей комерційних та фінансових умов як у контрольованій, так й у потенційно зіставних неконтрольованих операціях. Раніше норма давала можливість коригувати тільки відмінності у неконтрольованих операціях.
10) Застосування методів трансфертного ціноутворення
Уточнено застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу „витягнутої руки”.
Зокрема, для методу порівняльної неконтрольованої ціни визначено можливість застосування для порівняння ціни контрольованої операції не тільки зіставних неконтрольованих операцій, здійснених платником та іншими особами, а також відомостей, отриманих з інших інформаційних джерел, зазначених у пп. 39.5.3 ПКУ.
При використанні методу ціни перепродажу має порівнюватись валова рентабельність контрольованої операції, а для методу „витрати плюс” – валова рентабельність собівартості.
Для методу чистого прибутку уточнено можливість використання не тільки показників рентабельності, які базуються на показнику чистого прибутку, а також і показника рентабельності операційних витрат. Водночас пп. 39.3.6.2 ПКУ передбачено, що метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів порівняльної неконтрольованої ціни, ціни перепродажу або «витрати плюс».
11) Самостійне коригування
Платнику дозволено при здійсненні самостійного коригування податкових зобов’язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), а не до значення медіани такого діапазону.
12) Документація з трансфертного ціноутворення
Розширено зміст документації, яку платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати за кожний звітний період.
Платник податків додатково до переліку інформації, яка зазначалась у документації з трансфертного ціноутворення відповідно до попередніх правил, має ще розкрити:
- дані про осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків володіє платник податків. Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у країні їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;
- інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти;
- опис структури управління платника податків, схему його організаційної структури;
- опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких здійснює свою діяльність платник податків, інформацію про основних конкурентів;
- відомості щодо участі платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році, з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
- копії договорів (контрактів), що стосуються контрольованої операції;
- відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (суму та валюту платежів, дату, платіжні документи).
При підготовці документації з трансфертного цінотворення, яка подається платником на запит ДФСУ після 01.01.2017 р. мають застосовуватись норми, чинні на момент направлення запиту.
Зверніть увагу! Незважаючи на перенесення терміну подання звіту про контрольовані операції на 1 жовтня, строк надсилання платнику запиту на подання документації з трансфертного ціноутворення не змінився. Такий запит може бути надіслано ДФС не раніше 1 травня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.
13) Відповідальність та штрафні санкції
Зазнали змін штрафні санкції за порушення, пов’язані із податковою звітністю з трансфертного ціноутворення.
По-перше, штрафні санкції відтепер прив’язані до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (1600 грн).
При цьому у разі застосування після 01.01.2017 р. штрафних санкцій щодо податкової звітності за 2015 та 2016 роки буде використовуватись прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений відповідно станом на 1 січня 2015 року та 1 січня 2016 року.
По-друге, запроваджено нові штрафні санкції у разі неподання податкової звітності.
З 01.01.2017 неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу, що дорівнює 5 розмірам прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (8000 грн), за кожен календарний день їх неподання. Слід зазначити, що Законом №1797 у цьому випадку не обмежено верхню межу суми штрафу (фінансової санкції).
По-третє, запроваджено окрему, більш „м’яку” відповідальність за порушення у випадку, коли платник самостійно до початку перевірки контролюючим органом виявив факт несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення та несвоєчасне декларування операцій у раніше поданому звіті та подав звіт (уточнюючий звіт)
Статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким передбачено застосування таких штрафів:
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;
- двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму.
Крім того, новою редакцією пункту 50.1 ПКУ передбачено, що у разі подання платником уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування, за умови подання уточнюючого розрахунку у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, штраф у розмірі 3% від суми заниження податкового зобов’язання не застосовується.
14) Підстави для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу „витягнутої руки”
Разом із зміною назви (раніше – „перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій”) зазнали змін підстави для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу „витягнутої руки”, визначені пп. 39.5.2.1 ПКУ.
Така перевірка може бути проведена контролюючим органом у разі надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення або у разі неподання платником податків чи подання з порушенням звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення.
При цьому підстави для проведення документальної позапланової перевірки згідно із пп. 78.1.14 - 78.1.16 ПКУ не зазнали змін.
15) Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду відповідно до підпунктів 140.5.1 та 140.5.2 ПКУ коригується у контрольованих операціях за результатами податкового (звітного) року.
Водночас уточнено термінологію цих підпунктів щодо умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова „звичайних цін” замінено словами „ціни, визначені за принципом „витягнутої руки”.
****
Читайте також:
Трансфертне ціноутворення-2017: аналітика від Дт-Кт
Зміни щодо трансфертного ціноутворення-2017: інфографіка від податківців
