Коментар до листа ДФСУ від 20.07.2017 р. №1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).
Докладніше про перебіг строку позовної давності (як загальної, так і спеціальної, яка встановлюється для певних, визначених ЦКУ випадків) читайте тут>>>
Підпунктом "а" пп. 14.1.11 ПКУ визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Така заборгованість підлягає списанню з балансу. Щодо кредиторської заборгованості така вимога встановлена п. 5 П(С)БО 11 .
Якщо ми говоримо про поточні операції зі списання безнадійної кредиторської заборгованості, то, враховуючи загальний строк позовної давності, стає зрозуміло, що виникла така заборгованість приблизно у липні 2014 року (хоча могла і раніше, якщо облік позовної давності переривався). Щодо операцій, які відбувалися до 01.01.2015 р. ПКУ передбачені спеціальні норми, на які слід звернути увагу.
Податок на прибуток
З 01.01.2015 р. порядок обрахунку податку на прибуток кардинально змінився. Нагадаємо, що раніше він визначався, як різниця між валовими доходами та валовими витратами. При цьому до 01.04.2011 р. при визнанні валових доходів при реалізації товарів, робіт, послуг, на відміну від бухгалтерського обліку, застосовувалося правило «першої події». Отже, отримані від покупців аванси збільшували об’єкт оподаткування податком на прибуток.
З 01.01.2015 р. об’єктом оподаткування є фінрезультат до оподаткування, визначений за правилами бухобліку. В бухобліку дохід визнається під час відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг.
Саме тому, згідно з п. 42 підр. 4 розділу XX ПКУ суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів або витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ під час визначення фінрезультату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінрезультат до оподаткування:
- зменшується на суму таких доходів;
- збільшується на суму таких витрат.
Таким чином, суми доходів, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів відповідно до П(С)БО під час визначення фінрезультату до оподаткування після 1 січня 2015 року, формують різницю, згідно з якою фінрезультат до оподаткування зменшується на суму таких доходів.
Чи працює ця норма у тому випадку, якщо аванс від покупця був отриманий, дохід за ним до 01.01.2015 р. був у податковому обліку визнаний, а фактична реалізація товарів, робіт, послуг не відбулася?
Виходячи з коментованого листа, так, працює. Адже сума безнадійної кредиторської заборгованості за такими отриманими авансами під час її списання потрапляє в бухобліку до інших операційних доходів (Дт 681 "Розрахунки за авансами одержаними" Кт 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості"). І, якщо таке коригування фінрезультату в податковому обліку не провести, то отриманий аванс, через зміни у податковому законодавстві, потрапить до обєкту оподаткування податком на прибуток двічі (на момент отримання і на момент списання кредиторської заборгованості)!
ПДВ
Згідно з пп. "а" п. 187.1 ПКУ дата надходження авансового платежу від покупця є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з ПДВ. А що відбувається, якщо такий аванс стає безнадійною кредиторською заборгованістю?
ДФСУ в коментованому листі роз’яснює: у разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній.
Що це означає? А ось що.
У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (п. 192.1 ПКУ).
Також слід врахувати наступне:
- якщо податкова накладна, складена за отриманим авансом, до цього не була зареєстрована в ЄРПН, то для того, щоб зареєструвати розрахунок коригування до неї, спочатку слід зареєструвати саму податкову накладну;
- якщо на момент списання безнадійної кредиторської заборгованості покупець вже не є платником ПДВ, то зареєструвати розрахунок коригування він не зможе. А отже, постачальник не зможе зменшити у періоді такого списання податкове зобов’язання з ПДВ!
Докладніше про ці особливості реєстрації розрахунку коригування читайте тут>>>