ДФС в Івано-Франківській області нагадує, що відповідно до ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути, меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 ПКУ):
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки;
- для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
- для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області;
- не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 ПКУ);
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних заcадах (пп. 288.5.3 ПКУ);
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
Звертаємо увагу, що згідно зі статті 25 Закону №161-XIV орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.