Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розповідає, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності стягнення сплати податкового зобов'язання із земельного податку.
Судами встановлено, що позивачем проводилася оплата грошових зобов'язань із земельного податку за вказані податкові періоди, проте грошові кошти, що надходили в оплату поточних податкових зобов'язань, відповідачем автоматично зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів.
Верховний Суд виснував, що сплата позивачем податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів п. 87.9 ПКУ, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання та тягне за собою відповідальність, передбачену п. 126.1 ПКУ.
Тобто аналіз п. 126.1 ПКУ доводить, що об'єктом застосування штрафу є погашена сума податкового боргу, спосіб такого погашення значення не має (є це самостійна сплата чи зарахування сплачених коштів контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення). Погашення податкового боргу за положеннями пп. 14.1.152 ПКУ – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Таким чином, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №821/167/18 касаційну скаргу контролюючого органу задоволено, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.