Коментар листа ДПСУ від 12.03.2024 №6722/6/99-00-24-03-03-06
Наші читачі добре пам’ятають спір, який виник у середині лютого 2024 року у зв’язку з опублікуванням ІПК ДПСУ від 02.11.2023 №3900/ІПК/99-00-24-03-03-06.
У цій консультації податківці стверджували: з дати набрання чинності Законом №2520 (а це 03.09.2022!), у разі нарахування (надання) податковим агентом доходів у будь-якій негрошовій формі, такі доходи включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.
Нагадаємо, що п. 164.5 ПКУ вимагає для визначення бази оподаткування ПДФО в разі надання негрошових доходів (а також у разі оподаткування надміру витрачених коштів під час відрядження або надання коштів під звіт) застосовувати коефіцієнт. І наводить формулу визначення розміру такого коефіцієнта.
Зайве говорити про те, що в самому п. 164.5 ПКУ про військовий збір – ані слова. І донедавна у «ЗІР» висіла консультація, що цей коефіцієнт з метою утримання військового збору застосовувати не треба.
Припустимо, що донарахувати ВЗ і внести зміни до звітності можна. Але чому до середини лютого 2024 року на сайті центрального податкового органу висіла консультація, яка суперечила цій ІПК? Та й і саму спірну ІПК було надано у листопаді 2023 року. Чи треба вносити ці зміни заднім числом і хто за це відповідатиме?
Податківці, як ми бачимо вище, аргументували зміну позиції змінами у законодавстві. Що це були за зміни, ми докладно проаналізували наприкінці цієї статті.
І там же анонсували, що з цими консультаціями податківців вийшло дуже цікаво:
- зміни у ПКУ насправді не змінили порядок визначення суми, до якої застосовується ставка 1,5% військового збору;
- консультації у «ЗІР» ДПСУ спочатку було присвоєно статус «уточнюється», а потім переведено до «не чинних». І видано нову, з вимогою коефіцієнт застосовувати. А потім і її було зроблено чинною лише до 22.02.2024, і з’явилася інформація, що ДПСУ звернулася із цим питанням до Мінфіну.
Відповіді від Мінфіну ми не почули. Проте ДПСУ, схоже, знову передумала.
Новий лист від ДПСУ
В коментованому листі від 12.03.2024 №6722/6/99-00-24-03-03-06 податківці аналізують зазначену вище проблему і (що приємно) погоджуються з позицією нашої редакції. Тобто що коефіцієнт при утриманні ВЗ застосовувати не потрібно.
Аргументи при цьому наводяться також ті самі, які ми зазначали у попередній аналітичній статті.
Так, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Але відповідно до п. 7.1 ПКУ під час встановлення податку (військового збору) обов’язково визначаються такі елементи, як:
- платники податку;
- об’єкт оподаткування;
- база оподаткування;
- ставка податку;
- порядок обчислення податку;
- податковий період;
- строк та порядок сплати податку;
- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
І от якщо з іншими елементами у ВЗ все гаразд, то щодо бази оподаткування є питання!
Згідно з пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Тобто згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Але об’єкт абсолютно не завжди автоматично дорівнює базі оподаткування!
Як нагадують податківці, ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо. При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків. У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Тобто щоб знати, до чого застосовувати ставку ВЗ, потрібно уважно прочитати, а що про це говорить ПКУ.
А говорить він ось що!
Згідно з пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
А з цим об’єктом ситуація навіть зараз така:
- об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ),
- ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Тобто об’єктом оподаткування ВЗ є об’єкт оподаткування ПДФО. Об’єкт, а не база (яка для негрошових доходів щодо ПДФО визначається згаданим п. 164.5 ПКУ)!
На підставі чого податківці доходять до єдиного можливого правильного висновку:
«Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то база оподаткування військовим збором визначається податковими агентами без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу». Тобто без коефіцієнта!
І що далі?
Чи поставив цей лист крапку у спорі? Звісно, ні.
Адже і досі та ІПК, яка наробила стільки галасу в лютому, не скасована.
Немає і відповіді від Мінфіну. А було б добре видати з цього приводу вже узагальнюючу податкову консультацію, яка закриє всі питання із раніше наданими суперечливими консультаціями.
Проте перша ластівка вже є, а далі ми чекаємо на роз’яснення від Мінфіну. Про те, що за ним ДПСУ звернулася, згадується і наприкінці коментованого листа.