Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інших прирівняних до неї згідно законодавству виплат, компенсацій і винагород), якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн (у 2011 р. — 1320 грн).
Згідно з пп. 169.2.1 цієї статті ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі — заява про застосування пільги).
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги і документів, що підтверджують таке право. Працедавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування чи незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податків заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Порядок подання документів для застосування ПСП затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1227 (пп. 169.2.2 ст. 169 ПКУ).
Отже, якщо заяву про застосування пільги подано у середині місяця, то ПСП застосовується до доходу платника у тому місяці, в якому він подав заяву, за умови дотримання інших вимог ст. 169 ПКУ.
