Для платника податку — фізичної особи, який отримує дохід від двох і більше податкових агентів, насамперед потрібно визначити необхідність подання податкової декларації за звітний рік. Із цією метою визначається загальний оподатковуваний дохід за кожен місяць звітного року, в якому було отримано доходи від різних податкових агентів, шляхом додавання отриманого доходу від цих агентів за кожен окремо взятий календарний місяць. Якщо загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за результатами звітного податкового року.
Інформацію щодо сум нарахованого доходу, застосованих податкових пільг, утриманого єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) та утриманого податку на доходи фізичних осіб платник податку отримує у вигляді довідки від роботодавців — податкових агентів.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу, застосовують ставку податку 17% до частини оподатковуваного доходу, що перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Таким чином, сума перевищення розраховується за кожним окремим місяцем, у якому платник податків отримував дохід від кількох податкових агентів.
Алгоритм перерахунку податку на доходи фізичних осіб у разі отримання доходів від кількох податкових агентів здійснюється так:
• визначається загальна сума місячного оподатковуваного доходу, в якому платник податків отримував дохід від кількох податкових агентів;
• для визначення суми доходу, яка підлягає оподаткуванню за ставкою 17%, сума загального місячного доходу зменшується на суму, що дорівнює 10-кратному розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
• визначається місячна сума ЄСВ для доходу, що не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
• визначається сума ЄСВ, на яку потрібно зменшити дохід, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат, для визначення бази обкладення податком на доходи фізичних осіб за ставкою 17% шляхом зменшення місячної суми ЄСВ на суму ЄСВ із доходу до 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
• визначається база оподаткування за ставкою 17%, для чого дохід, який оподатковується за ставкою 17%, зменшується на відповідну суму ЄСВ;
• визначається сума податку за ставками 15 та 17% з відповідної бази оподаткування;
• порівнюється розрахункова місячна сума податку із сумою податку, фактично утриманою за цей місяць. У разі перевищення місячної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік платник відображає в декларації суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, і самостійно сплачує податок.