У банку отримано кредит під заставу нерухомості. Нерухомість застрахована, за страховим договором вигодонабувачем є банк, а сума страхового відшкодування при настанні страхового випадку може бути перерахована страховою компанією або банку для погашення моєї заборгованості або, за згодою банку, мені. Мене непокоїть питання: у якому разі сума такого відшкодування обкладається податком з доходів фізичних осіб? Хто повинен сплатити податок (банк як податковий агент чи я)?
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України №2755-ІV (далі — Кодекс), який набрав чинності з 1 січня 2011 року, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід. Загальний оподатковуваний дохід — будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У підпункті «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу зазначено, що до доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, включаються суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Отже, якщо при настанні страхового випадку суму страхового відшкодування перераховано страховою компанією банку для погашення кредиту фізособи, така сума погашеної заборгованості є доходом фізособи, отриманим як додаткове благо, і банк є податковим агентом.
Відповідно пп. 168.1.1 п. 186.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у статті 167 цього Кодексу.
Якщо страхове відшкодування отримує фізособа, то відповідно абз. «б» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, якщо під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
