З'явився проект Закону про невключення благодійної допомоги до оподатковуваного доходу
Вилучено з «Моїх новин»
Розроблено законопроект про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України (щодо оподаткування благодійної допомоги постраждалим внаслідок участі в АТО)
05.08.2014778
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Законопроект №4415а направлен на урегулирование и законодательное закрепление льготного налогообложения благотворительной помощи, компенсации медицинского обеспечения за рубежом участников АТО, получивших ранения.
Депутаты предложили не включать в налогооблагаемый доход целевую или нецелевую благотворительную помощь, в том числе от нерезидентов, которая предоставляется плательщику налога, пострадавшему от участия в АТО и получившему ранение, контузию или иное повреждение здоровья.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
У першому півріччі 2026 року місцеві бюджети отримали 3,8 млрд грн ПДФО. Завдяки роботі податківців із детінізації бізнесу, понад 400 підприємств та ФОП підвищили зарплати працівникам, легалізовано 186 найманих осіб, а за порушення донараховано 6,2 млн грн
Розмір базової ПСП дорівнює 50 % від січневого прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Відповідно, упродовж усього 2026 року базова пільга становить 1664 грн (3328 грн х 50 %)
Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків
З суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із зарплати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу
Спадкоємець-нерезидент має сплатити податок та військовий збір до нотаріального оформлення майна, а у сільській місцевості – до оформлення документів уповноваженою особою органу місцевого самоврядування
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
