Оприбуткування та списання об’єкта
Якщо підприємство придбало нерухомість з метою використання у власній діяльності, воно мало відобразити її у складі капітальних інвестицій на субрахунку 152.
Надалі такий об’єкт планувалося поставити на баланс (ввести в експлуатацію). Але об’єкт не введено в експлуатацію, бо з’ясувалося, що він не може використовуватися за призначенням. Об’єкт зняли з реєстрації і далі розбиратимуть, оприбутковуючи отримані від розбирання матеріали.
Отже, об’єкт ОЗ вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок невідповідності критеріям визнання активом (п. 33 НП(С)БО 7).
Цю норму слід тлумачити розширено. Вона стосується не тільки ОЗ, а й капітальних інвестицій у необоротні активи (майбутні ОЗ), тобто об’єктів, відображених на рахунку 15. Це випливає з п. 1 НП(С)БО 7, де сказано, що саме НП(С)БО визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби). Тобто до ОЗ у розумінні НП(С)БО 7 віднесено й капітальні інвестиції.
Тож якщо підприємство зрозуміло, що придбана нерухомість не може використовуватися за призначенням, її списують з балансу. Зафіксувати цей момент можна на дату зняття з реєстрації, склавши відповідний Акт на списання ОЗ. Наприклад, можна використовувати форму Акта списання основних засобів (часткової ліквідації), затверджену Наказом №818 (вона є обов’язковою тільки для держпідприємств), або іншу форму, розроблену підприємством самостійно. Розробляючи власну форму, за основу можна взяти як наведену вище форму акта, так і Акт списання ОЗ форми №ОЗ-3, затвердженої скасованим Наказом №352.
Чи нараховувати ПДВ при списанні?
Якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для потреб оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації (абз. 1 п. 189.9 ПКУ).
Але в абз. 2 цього пункту уточнено, що його норми не поширюються на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, зокрема в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання чи перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, через що вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Тобто якщо вважати, що платник розібрав об’єкт ОЗ, підтвердивши це відповідним документом, приміром актом списання, то нараховувати ПДВ при списанні не потрібно.
Та чи є описана нерухомість об’єктом ОЗ з погляду ПКУ?
Основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 ПКУ).
Тобто незавершені капітальні інвестиції не належать до поняття основних засобів з погляду ПКУ. А тому норма п. 189.9 ПКУ в нашій ситуації не може бути застосована.
Проте в такому разі слід застосувати норму пп. «г» п. 198.5 ПКУ і нарахувати компенсувальне ПЗ з ПДВ, бо придбаний об’єкт, який призначався для використання в господарській діяльності, починає використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Розбирання об’єкта
Усі витрати з розбирання списують на субрахунок 976.
Отримані від розбирання матеріали, якщо очікується їх продаж чи інше використання в господарській діяльності, оприбутковують на баланс:
— Д-т 205 (якщо призначені для використання на будівництві), 209 (якщо призначені для продажу) К-т 746.
За якою вартістю оприбутковувати?
Запаси, отримані у процесі ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо, ліквідації основних засобів), оприбутковують за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (п. 2.12 Методрекомендацій №2).
Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).
На податковий облік ПДВ операція оприбуткування запасів не впливає.
Для наочності покажемо відповідні проведення в таблиці.
Таблиця
Облік придбання нерухомості та подальшого списання
| Господарська операція | Кореспондуючі рахунки | |
| Д-т | К-т | |
| Придбано об’єкт нежитлової нерухомості для використання у виробничих цілях | 152 | 631 |
| Відображено ПК з ПДВ у вартості придбання | 641 | 631 |
| Сплачено постачальникові за об’єкт нерухомості | 631 | 311 |
| Об’єкт нерухомості списано через неможливість використання за призначенням | 976 | 152 |
| Нараховано компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ | 976 | 641 |
| Послуги сторонніх організацій за демонтаж об’єкта нерухомості | 976 | 631 |
| Оприбуткування отриманих від демонтажу матеріалів | 205, 209 | 746 |