Аби заповнити цю прогалину, нардепи зареєстрували проект «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо унормування питання прийняття спадщини, спадкодавець якої перебуває за кордоном» (№10134), повідомляє «Закон і Бізнес».
Як зазначають автори, Верховний Суд у постанові від 13.03.2023 (справа №398/1796/20) вказав, що спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні.
З огляду на це, пропонується доповнити ст. 1269 ЦКУ положеннями, які визначать порядок подання такої заяви українцями, що перебувають за кордоном.
Зокрема, таку заяву можна буде подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна:
а) особисто спадкоємцем;
б) через уповноважену особу за довіреністю на оформлення спадщини;
в) шляхом дистанційного оформлення заяви.
В останньому випадку заява у паперовій формі засвідчуються особистим підписом спадкоємця, справжність якого має бути посвідчена нотаріально або консульською установою, якщо спадкоємець перебуває за межами України, і направляється рекомендованим листом.
Або – в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У такому випадку заява засвідчуються електронним підписом спадкоємця, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Від редакції: Нагадаємо, що п. 174.2 ПКУ встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) об'єктів спадщини.
Так, відповідно до пп. 174.2.1 ПКУ оподатковуються:
– за нульовою ставкою:
а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в пп. «а», «б», «ґ» п. 174.1 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в пп. «а», «б» п. 174.1 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;
в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
– за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ПКУ, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у пп. 174.2.1 ПКУ (пп. 174.2.2 ПКУ);
– за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ПКУ, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (пп. 174.2.3 ПКУ).
Пунктом 174.3 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Нормами п. 174.4 ПКУ встановлено, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником ПДФО, зазначеним у пп. 174.2.2 ПКУ.
Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДІФО з вартості об’єкта спадщини.
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із ст. 1229 ЦКУ податковим агентом є страхувальник – фінансова установа.
Разом з тим, доходи, отримані у вигляді спадщини, які оподатковуються не за нульовою ставкою, підлягають оподаткуванню і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
