ДПС у Запорізькій області розповідає, що у разі смерті власника земельної ділянки (землекористувача) податковий обов’язок щодо сплати мінімального податкового зобов’язання припиняється з початку місяця в якому настала смерть власника (землекористувача).
Спадкоємці фізичної особи – власника земельної ділянки, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, сплачують МПЗ, яке визначається за період починаючи з місяця, в якому вони набули право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку.
Згідно з пп. 170.14.3 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.
Згідно з пп. 170.14.6 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою мінімального податкового зобов’язання та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Водночас згідно з пп. 37.3.2 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38-1 ПКУ, згідно з пп. 38-1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38-1.3 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38-1.4 ПКУ).
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38-1.4 ПКУ).
