• Посилання скопійовано

Компенсація медогляду майбутніх працівників

Працівник перед працевлаштуванням на роботу самостійно оплатив медогляд. Потім роботодавець відшкодовує йому ці витрати. Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з такого відшкодування?

Компенсація медогляду майбутніх працівників

Коментар до ІПК ДПСУ від 24.10.2024 №4946/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Два види медогляду – для отримання санкнижки і при працевлаштуванні неповнолітніх

Відомі дві категорії працівників, яким потрібно проходити попередній профілактичний медогляд при працевлаштуванні. Це:

  • всі працівники, посади яких пов’язані з обслуговуванням населення та включені до «Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2001 №559 (далі – Перелік №559);
  • працівники молодше 18 років, яких згідно зі ст. 191 КЗпП та ст. 11 Закону «Про охорону праці» приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду і які у подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду.

Звертаємо увагу, що такі майбутні працівники проходять різні медогляди, які визнані обов’язковими різними законами: медогляд для отримання так званої санітарної книжки і медогляд осіб молодше 18 років. 

Але найголовніше те, що, хоча ці медогляди є обов’язковими, майбутні працівники самостійно оплачують медичні послуги з проходження медогляду до свого працевлаштування.  

І ось один із роботодавців (ТОВ) вирішив відшкодувати їм ці витрати після працевлаштування. ТОВ подало запит на ІПК щодо того, чи потрібно утримувати ПДФО та ВЗ з такого відшкодування. Податківці надали фіскальну відповідь – так, потрібно. На перший погляд це виглядає несправедливо, але давайте подивимось уважніше.

 

«Санітарний» медогляд згідно з Законом про захист від інфекційних хвороб

Нагадаємо, що пп. 165.1.19 ПКУ звільняє від оподаткування витрати роботодавця, і тільки на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно зі ст. 20 Закону від 06.04.2000 №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб». Для цього посаду працівника має бути включено до Переліку №559.

Для звільнення від оподаткування витрат на «санітарний» медогляд працівників, чия посада включена до Переліку №559, потрібно, щоб ці витрати поніс саме роботодавець – він сам має оплатити медогляд вже працевлаштованого працівника. Доки працівника не прийнято на роботу, ТОВ не є для нього роботодавцем. Тому податківці надали фіскальну відповідь – відшкодування вартості такого медогляду оподатковується ПДФО та ВЗ.

Щоб не оподатковувати ПДФО та ВЗ витрати на такі медогляди, їх потрібно оплачувати коштом роботодавця і лише після працевлаштування працівника. На що медзаклади, найімовірніше, не погодяться. Адже жодних гарантій того, що людину, яка пройде медогляд, візьмуть на роботу саме в це ТОВ, немає.

 

«Трудовий» медогляд при працевлаштуванні осіб молодше 18 років

У пп. 165.1.19 ПКУ прямо не згадуються обов’язкові медогляди у разі працевлаштування осіб молодше 18 років. Тому з’ясуємо, чи можна застосувати норму цього ж підпункту про те, що кошти, які надаються як допомога на медичне обслуговування платника податку за умови документального підтвердження таких витрат, не оподатковуються. Тобто прив’язуватися не до відшкодування обов’язкового медогляду, а до оплати медичної допомоги платнику податку, і не обов’язково це може бути працівник податкового агента.

Ще у 2016 році ми висловлювали думку про те, що профілактичні медогляди є медичною послугою, яка надається в рамках медичного обслуговування населення – див. нашу статтю у «ДК» №15/2016. Підтвердження цьому можна знайти у ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 №2801-XII, визначення понять «медична допомога» та «медичне обслуговування». До того ж такі витрати роботодавця не заборонено віднести до медичного обслуговування працівників за пп. 165.1.19 ПКУ. 

Тож за нефіскальної позиції відшкодування медоглядів осіб молодше 18 років можна було б розглядати як допомогу на медобслуговування платнику податку і скористатися «медичною» пільгою пп. 165.1.19 ПКУ, яка не вимагає трудових відносин між фізособою та податковим агентом (до речі, цю ж позицію можна було б застосувати і до «санітарного» медогляду, який проходять кандидати до працевлаштування).

Але податківці у коментованій ІПК цим шляхом не пішли і висловили саме фіскальну позицію – таку саму, як і для «санітарного» медогляду: для неоподаткування витрати повинен нести сам роботодавець після працевлаштування працівника. Оскільки цю вимогу не виконано, із суми компенсації треба утримати ПДФО та ВЗ. 

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДФО»