Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік: що треба знати бухгалтеру (+ приклад перерахунку)

Що таке «перерахунок ПДВ»?

Основи та правила перерахунку ПДВ встановлені ст. 199 ПКУ, яка має назву «Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту». Ось саме це коригування суми податкового кредиту, яким скористався платник ПДВ, і є метою перерахунку ПДВ за правилами, прописаними у ст. 199 ПКУ.

Нині право на податковий кредит є універсальним – кожен платник ПДВ, який має податкову накладну, зареєстровану на нього постачальником, або митну декларацію на імпорт товарів, має право на податковий кредит. Незалежно від того, як надалі товари/послуги, за якими він скористався податковим кредитом, будуть використані.

Ну і нині податковий кредит – справа добровільна. І за те, що ви ним не скористалися, вас не штрафуватимуть.

Але напрям використання товарів/послуг все ж таки має значення. Адже вітається податковий кредит за товарами/послугами, використаними в оподаткованих ПДВ операціях в межах господарської діяльності. Якщо ж ні, то податковий кредит доведеться коригувати. І робиться це зараз шляхом визнання податкових зобов’язань.

Всі добре знають п. 198.5 ПКУ, який вимагає визнати податкові зобов’язання в разі, якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані/виготовлені з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподаткованих, звільнених від оподаткування ПДВ операціях або не в господарській діяльності (невиробниче використання).

Але це випадок, коли ми чітко знаємо, які саме товари/послуги були використані тільки таким чином. Щодо необоротних активів ситуація трохи інша: у них протягом експлуатації може змінюватися напрям використання. Таким чином, можлива ситуація переведення в невиробничі і зворотного переведення у виробничі необоротні активи.

Але головна ознака незмінна:

• податковий кредит не треба коригувати податковими зобов’язаннями, якщо товар/послуга, необоротний актив використовувався тільки в оподаткованих ПДВ операціях і тільки в межах господарської діяльності;
• податкові зобов’язання треба нарахувати виходячи з бази, встановленої п. 189.1 ПКУ, якщо товар/послуга, необоротний актив використовувався тільки в неоподаткованих/звільнених від ПДВ операціях або тільки поза межами господарської діяльності.

А що робити, коли товар/послуга, необоротний актив має множинне призначення? Якщо вони одночасно використовуються як в оподаткованих, так і в неоподаткованих ПДВ операціях? В такому випадку треба буде визначити частку використання в тій та іншій діяльності. І визнати податкове зобов’язання на ту частку, яка припадає на пільговану діяльність. Для цього й існує ст. 199 ПКУ.

Які операції не оподатковуються ПДВ?

Операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, – це ті, які не підпадають під визначення об’єкта, що зазначене у ст. 185 ПКУ. Наприклад, надання послуг за межами митної території України не підпадає під оподаткування ПДВ не тому, що про це існує окрема норма ПКУ, а тому, що такі операції не зазначені у ст. 185 ПКУ як об’єкт оподаткування ПДВ.

Також перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, наведений у ст. 196 ПКУ.

Перелік звільнених від ПДВ операцій наведено у ст. 197 ПКУ.

А ще є тимчасові пільги з ПДВ, вони наводяться в підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Зверніть увагу! Застосування нульової ставки ПДВ при експорті не вважається звільненням від оподаткування. 

Як часто проводять перерахунок?

Починати треба з місяця, у якому у вас вперше з’явилися товари/послуги, необоротні активи, які одночасно використовуються як в оподаткованій, так і в неоподаткованій ПДВ діяльності.

Важливо! Доки у вас немає пільгованих з оподаткування ПДВ операцій, перерахунок ПДВ за ст. 199 ПКУ не для вас!

Якщо у вас звільнена від ПДВ діяльність є, але вона є основною і більше жодних немає, то знову ж таки – перерахувати вам немає чого.

Перерахунок тільки для тих, хто одночасно здійснює як оподатковану ПДВ (в тому числі за нульовою ставкою), так і неоподатковану ПДВ діяльність і має товари/послуги, необоротні активи, які одночасно задіяні в обох цих видах діяльності.

Наприклад, є виробничий цех, у якому протягом місяця виготовляють як продукцію, яка оподатковується ПДВ, так і звільнену від оподаткування ПДВ продукцію. Цей виробничий цех міг бути:

• придбаний з ПДВ;
• побудований власними силами або на замовлення, і при цьому міг виникнути «вхідний» ПДВ;
• орендований, і в орендній платі теж міститься «вхідний» ПДВ.

До податкового кредиту потрапила вся сума такого «вхідного» ПДВ. А тепер настав час визнати податкове зобов’язання – на ту частку, яка стосується звільненої від ПДВ діяльності.

Така «багатополярність» використання могла виникнути і щодо виробничого та/або офісного обладнання, і щодо матеріалів, і щодо послуг перевезення або комунальних послуг.

Який алгоритм перерахунку ПДВ за ст. 199 ПКУ?

Він досить простий:

1. Частка використання в неоподаткованих операціях визначається з першого місяця такого використання.
2. Частка, визначена в такому першому місяці, використовується протягом всього календарного року і не підлягає перерахунку.
3. Наприкінці грудня частка визначається наново – вже за даними про діяльність за весь календарний рік. Якщо показник змінився – податкові зобов’язання, визнані за ст. 199 ПКУ протягом року, підлягають коригуванню. Вони приводяться у відповідність до нового значення частки.
4. Протягом усього наступного календарного року (якщо ви продовжуватимете здійснювати одночасно оподатковану та неоподатковану ПДВ діяльність та матимете товари/послуги, необоротні активи, які одночасно використовуватимуться в обох видах діяльності) треба буде застосовувати ту частку, яку визначили за підсумками попереднього року. Звісно, за наслідками такого наступного року частку знову треба буде перерахувати – вже за актуальними даними.

Ось це визначення частки неоподаткованих ПДВ операцій за результатами роботи за рік та коригування ПЗ з ПДВ відповідно до цієї частки і називається «річним перерахунком ПДВ». 

За якими операціями перерахунок ПДВ не проводиться?

У 2025 році не потрібно здійснювати річний перерахунок щодо таких операцій (п. 199.6 ПКУ):

• реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юросіб (пп. 196.1.7 ПКУ);
• постачання товарів або послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету (пп. 197.1.28 ПКУ).

Також не нараховуються податкові зобов’язання за ст. 199 ПКУ і відповідно не здійснюється перерахунок ПДВ при здійсненні таких операцій:

• погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації або плану санації, затвердженого згідно із законодавством (п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
• імпорт та поставка на території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України від 17.07.2020 №808-IX «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, переліченими у пп. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору є ЗСУ та інші силові структури, згадані у пп. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Але! Звільнення від нарахування компенсуючих та розподільчих податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно від річного перерахунку ПДВ по таких операціях стосується тільки постачань, які здійснюються за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель (останній абзац п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу! Законом України від 03.12.2025 №4698-ІХ із останнього абзацу п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ вилучено норму про те, що не нараховувати компенсуючі та розподільчі податкові зобов’язання можна лише щодо постачань за державними контрактами з оборонних закупівель. А це означає, що у 2026 році перерахунок ПДВ не потрібно буде здійснювати щодо будь-яких постачань товарів, звільнених від ПДВ за пп. 4 та 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. 

Як це було протягом 2025 року

Якщо у минулому (2024-му) році були неоподатковувані операції, то для нарахування розподільчих податкових зобов’язань платник ПДВ протягом 2025 року мав використовувати частку неоподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (цей показник назвемо умовно «анти-ЧВ»), розраховану за показниками 2024 року.

Якщо у минулому році неоподатковуваних операцій не було, але такі операції здійснено у поточному (2025-му) році, то показник анти-ЧВ визначається за перший звітний період (місяць), в якому було проведено пільгові (необ’єктні) операції. Для цього за такий період разом з декларацією з ПДВ подається додаток 5.

У грудні 2025 року (наприкінці місяця) треба провести розрахунок частки неоподаткованих операцій наново – за результатами 2025 року. Результати річного перерахунку треба буде відобразити в додатку 5 до декларації з ПДВ за грудень.

Як скласти додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ?

Про те, як складати декларацію з ПДВ, ми докладно розповідали у статтях:

• Декларація з ПДВ: інструкція із заповнення та подання
• Додатки до декларації з ПДВ: інструкція із заповнення та подання

Якщо додаток 5 складається платником вперше, у місяці, коли виникла необхідність визначити частку операцій, за якою треба буде визнати ПЗ з ПДВ, то він заповнює в Таблиці 1 рядок 2 (про перший звітний період).

У грудневій декларації він робить річний перерахунок цієї частки і заповнює в Таблиці 1 вже рядок 1 (за поточний календарний рік).

В обох випадках наводяться:

• в колонці 4 – загальний обсяг постачання (це буде сума рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)
• в колонці 5 – оподаткована частина операцій з цього обсягу постачання (це буде сума рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).

Тільки в першому місяці розрахунку ми наводимо дані за цей місяць. А при річному перерахунку – сумарні дані за цей календарний рік.

Далі в цій же Таблиці 1 рахуємо частку оподаткованих операцій. Вона наводиться в колонці 6 і рахується як (колонка 5 х 100%) / колонка 4.

Поруч наводиться і частка неоподаткованих операцій (колонка 7). Вона рахується як різниця між 100% здійснених операцій і часткою оподаткованих операцій (значенням колонки 6). Ось виходячи з цих відсотків ми і рахуватимемо (а наприкінці року і коригуватимемо) ПЗ з ПДВ.

Далі йде Таблиця 2. Вона складається тільки при річному перерахунку ПДВ. В ній ми наводимо дані про нарахування (коригування) ПЗ з ПДВ в розрізі податкових накладних (про їх складання – нижче) і розрахунків коригування до них. І саме підсумкові дані Таблиці 2 переносяться до декларації! 

• Бланк податкової декларації з податку на додану вартість, особливості її складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
  
  
• Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом від 09.08.2024 №400).
  
  
• А всі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на додану вартість дивіться за посиланням. 

Як складати зведену ПН?

Тобт, у першому місяці розрахунку частки неоподаткованих операцій ми провели нарахування ПЗ з ПДВ і склали зведену ПН.

Те саме ми робимо протягом поточного календарного року в кожному місяці, в якому придбані з ПДВ активи частково використовуються в оподаткованих і в неоподаткованих операціях.

Зведена ПН за наслідками місячного перерахунку складається так:

• у верхній лівій частині зазначається, що це «Зведена податкова накладна» і проставляється ознака зведеності «2» (нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 Податкового кодексу України), а також проставляється позначка «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і зазначається відповідний тип причини «08» (постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ) або «09» – (постачання для операцій, звільнених від оподаткування ПДВ) (п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307, далі – Порядок №1307);
• рядок «Постачальник (продавець)» заголовної частини заповнюється в загальному порядку – сільгосппідприємство зазначає свої дані;
• у рядку «Отримувач (покупець)» сільгосппідприємство теж зазначає власне найменування, а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000»;
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
• у графі 2 розділу Б зазначаються дати і порядкові номери вхідних ПН та інших документів (митних декларацій, касових чеків, транспортних квитків тощо), за якими був відображений податковий кредит за витратами подвійного призначення;
• графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9, 12 розділу Б не заповнюються, як і рядки VII – IX розділу А (пп. 10 п. 16 Порядку №1307);
• у графі 4 «умовне позначення (українське)» зазначається «грн» (пп. 3 п. 16 Порядку №1307).

Що треба зробити у грудні 2025 року?

Наприкінці року платникам ПДВ необхідно:

1. обчислити новий показник частки неоподаткованих операцій, використовуючи дані щодо фактичного обсягу здійснених неоподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій повного 2025 року;
2. відкоригувати (якщо нова частка відрізнятиметься від попередньої) суму податкових зобов’язань, нарахованих протягом 2025 року за п. 199.1 ПКУ і скласти розрахунки коригування до зведених податкових накладних;
3. відобразити результати перерахунку в декларації з ПДВ за грудень 2025 року. 

Обчислення нового показника частки неоподаткованих операцій за 2025 рік

Для обчислення нового показника анти-ЧВ за 2025 рік потрібно спочатку обчислити новий показник ЧВ виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за 2025 рік.

Розрахунок цих показників проводиться в рядку 1 (за поточний календарний рік) таблиці 1 додатка Д5 до Податкової декларації з ПДВ за грудень 2025 року.

Порядок розрахунку такий:

1) У колонці 4 рядка 1 таблиці 1 додатка Д5 декларації з ПДВ наводимо загальний обсяг проведених в поточному році операцій – як оподатковуваних, так і неоподатковуваних.

Тобто підсумовуємо значення рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки «А» ПДВ-декларацій за січень – грудень 2025 року і всіх уточнюючих розрахунків (далі – УР), поданих у 2025 році незалежно від періоду уточнення.

Обчислювати суму зазначених рядків слід за повний рік, навіть якщо пільгові (необ’єктні) операції з’явилися лише один раз в середині року.

2) До колонки 5 рядка 1 таблиці 1 додатка 5 заносимо загальний обсяг оподатковуваних операцій за 2025 рік (до яких застосовувались ставки 20%, 14%, 7%, 0%). Тобто підсумовуємо дані з рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки «А» ПДВ-декларацій за січень – грудень 2025 року і всіх УР, поданих в 2025 році незалежно від періоду уточнення.

3) У колонці 6 ряд. 1 таблиці 1 обчислюємо показник ЧВ. Для цього ділимо значення гр. 5 ряд. 1 на значення гр. 4 того ж рядка і отриманий результат множимо на 100%.

4) У колонці 7 ряд. 1 таблиці 1 розраховуємо показник анти-ЧВ за 2025 рік. Для цього використовуємо формулу: 100 - показник ЧВ (гр. 6).

Зверніть увагу! Показник частки неоподаткованих операцій (анти-ЧВ) стане у пригоді платнику ПДВ не тільки для проведення річного перерахунку ПДВ за 2025 рік. Він використовуватиметься в наступному 2026 році для нарахування податкових зобов’язань за п. 199.1 ПКУ щодо товарів «подвійного призначення». 

Коригування зведених податкових накладних

Чи можуть нова і попередня частки неоподаткованих операцій бути однаковими? Можуть, але так буває дуже рідко. В такому випадку складати розрахунки коригування та коригувати ПЗ з ПДВ в декларації не доведеться.

Але здебільшого ці частки є різними. Тому визнані раніше ПЗ доведеться виправити: збільшити або зменшити.

За результатами перерахунку складаємо розрахунки коригування (далі – РК) до кожної зведеної ПН. Причому це будуть:

• або збільшуючі РК – якщо частка неоподатковуваних операцій за підсумками поточного року збільшилася (новий анти-ЧВ 2025 року виявився більшим ніж старий);
• або зменшуючі РК – якщо новий анти-ЧВ 2025 року зменшився порівняно зі старим.

Кількість РК залежатиме від того, скільки зведених розподільчих ПН було оформлено протягом 2025 року. Якщо подвійні операції виконувалися протягом всього року, то зведених ПН має бути 12, і потрібно буде скласти 12 РК до них.

Скласти такі РК слід 31.12.2025 (принаймні дата складання має бути саме така). Це потрібно для того, щоб результати коригувань потрапили до декларації з ПДВ за грудень 2025 року.

І, звісно ж, як і зведені ПН, такі РК обов’язково слід зареєструвати в ЄРПН. Оскільки датою складання РК буде 31.12.2025, то зареєструвати РК треба до 18 січня 2026 року (включно) (п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). 

Порядок заповнення РК

Титульну частину РК до зведених розподільчих ПН заповнюємо таким чином:

• в полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)» ставимо відмітку «Х»;
• в полі «До зведеної податкової накладної» ставимо код ознаки «2»;
• в поле «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» вносимо позначку «Х» і вказуємо тип причини залежно від виду операції, в якій були задіяні товари «подвійного призначення» («08» – для необ’єктних операцій, «09» – для звільнених);
• в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» пишемо умовний ІПН «600000000000». В інших рядках, призначених для заповнення даних покупця, вказуємо свої дані;
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» заповнюємо тільки для постачальника. Податковий номер покупця не вказуємо.

У розділі Б табличної частини РК:

1. Першим рядком анулюємо рядок «зведеної» ПН, який потрібно відкоригувати. Для цього:

• у гр. 1.1 вказуємо порядковий номер рядка самого РК;
• у гр. 1.2 – номер рядка зведеної ПН, який потрібно відкоригувати;
• у гр. 2.1 пишемо код причини «202» (коригування зведеної ПН, складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ);
• у гр. 2.2 – порядковий номер групи коригування (їх кількість залежатиме від кількості рядків у ПН, які потрібно відкоригувати);
• у гр. 3 наводимо дату і номер ПН, яка вказана у рядку зведеної ПН, що коригується;
• у гр. 5 – умовне позначення одиниці вимірювання (тобто «грн»);
• у гр. 11 – код ставки ПДВ («20» або «14»);
• у гр. 13 – базу оподаткування, на яку нараховувались розподільчі податкові зобов’язання (переносимо значення гр. 10 зведеної ПН зі знаком «-»);
• у гр. 14 вказуємо суму розподільчих податкових зобов’язань зі знаком «-».

2. Другим рядком додаємо правильні дані, тобто:

• у гр. 1.1 вказуємо номер рядка за порядком самого РК;
• у гр. 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у зведеній ПН;
• у графах 2.1 – 11 повторюємо ті самі дані, що і в анулюючому рядку;
• у гр. 13 вказуємо базу оподаткування, розраховану за допомогою показника нового анти-ЧВ 2025 року;
• у гр. 14 – суму розподільчих податкових зобов’язань, розраховану за даними поточного року.

Зверніть увагу! Після реєстрації таких РК в ЄРПН відкоригується і реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ.

Відображаємо перерахунок в декларації з ПДВ

Передусім результати перерахунку відображаються в таблиці 2 додатка Д5 ПДВ-декларації, а саме:

• в колонці 2 і 3 вказуємо дати і номери зведених ПН, інформацію про нараховані розподільчі податкові зобов’язання, які було скориговано після визначення нового річного анти-ЧВ. Для кожної ПН буде окремий рядок;
• в колонці 4 і 5 – дати і номери РК, складених до таких зведених ПН;
• в колонці 6, 7 і 8 – відкориговані в РК обсяги постачання залежно від ставки ПДВ (20%, 7% або 14%);
• в колонці 9-11 – суми ПДВ, на які слід відкоригувати нараховані раніше розподільчі податкові зобов’язання з кожної зведеної ПН окремо.

Сума коригування розподільчих податкових зобов’язань, розрахована в додатку 5, переноситься до рядків 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 декларації з ПДВ (зі знаком «+» або «-»).

Приклад проведення перерахунку ПДВ

Підприємство у вересні 2025 року здійснило операцію, яка звільняється від оподаткування ПДВ. В цьому ж періоді було придбано товари «подвійного призначення»:

• відповідно до ПН від 11.09.2025 №12 на суму 24 000 грн (в т. ч. ПДВ – 4 000 грн). База оподаткування – 20 000 грн;
• відповідно до ПН від 26.09.2025 №58 на суму 12 000 грн (в т. ч. ПДВ – 2 000 грн). База оподаткування – 10 000 грн.

Вся сума «вхідного» ПДВ була включена до податкового кредиту. Далі відповідно до вимог ст. 199 ПКУ були нараховані податкові зобов’язання (для розрахунків використано показник анти-ЧВ за 2024 рік, що дорівнює 0,4).

Складена зведена ПН від 30.09.2025 №44 в якій зазначено такі показники:

1) база оподаткування ПДВ:

• за ПН від 11.09.2025 №12 – 8 000 грн (20 000 грн × 0,4);
• за ПН від 26.09.2025 №58 – 4 000 грн (10 000 грн × 0,4).

2) нараховано розподільчі податкові зобов’язання:

• за ПН від 11.09.2025 №12 – 8 000 грн х 20% = 1 600 грн;
• за ПН від 26.09.2025 №58 – 4 000 грн х 20% = 800 грн.

Наведемо фрагмент заповнення цієї ПН у зразку 1.

Зразок 1. Розділ Б ПН від 30.09.2025 №44 (Завантажити)

За підсумками 2025 року показник анти-ЧВ виявився – 0,35. У зв’язку з цим нова база оподаткування ПДВ становитиме:

• за ПН від 11.09.2025 №12 – 7 000 грн (20 000 × 0,35), а сума нарахованого ПДВ має бути 1 400 грн (7 000 грн х 20%). Розбіжність між «старою» і «новою» базою становитиме «мінус» 1 000 грн (7 000 грн - 8 000 грн). Відповідно, суму ПДВ слід зменшити на 200 грн (1 400 грн - 1 600 грн);
• за ПН від 26.09.2025 №58 – 3 500 грн (10000 × 0,35), а сума нарахованого ПДВ має бути 700 грн (3 500 грн х 20%). Розбіжність між «старою» і «новою» базою становитиме «мінус» 500 грн (3500 грн - 4000 грн). Суму ПДВ слід зменшити на 100 грн (700 грн - 800 грн).

Заповнимо фрагмент РК (умовно цьому РК присвоїмо номер №192, а складений він до ПН від 30.09.2022 №44).

Зразок 2. РК №192 до зведеної розподільчої ПН від 30.09.2025 №44 (Завантажити)

А ось як цей РК буде відображено в додатку 5 (див. зразок 3).

Зразок 3. Таблиця 2 до додатка 5 декларації з ПДВ за грудень 2025 року (Завантажити)

Результат перерахунку (-300) відображено в ряд. 4.1.1 декларації з ПДВ за грудень 2025 року:

Зразок 4. Відображення річного перерахунку в декларації за грудень 2025 року

4		Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за операціями, що оподатковуються за:	х	х
4.1	Д1, Д6	основною ставкою
4.1.1	Д1, Д6	коригування податкових зобов'язань	-1500	-300