ДПС у листі від 26.05.2026 №612/2/99-00-21-01-01-02 розглянула таку ситуацію:
Податкова накладна складена 31.03.2026 та своєчасно зареєстрована в ЄРПН, однак у найменуванні покупця допущена помилка. При цьому ІПН та податковий номер покупця зазначені правильно.
Тобто покупець розмірковує так: звісно, що його найменування є обов’язковим реквізитом ПН і, наводячи його, постачальник помилився. Але ж ІПН та податковий номер вказані правильно! Та й ДПС цю ПН зареєструвала, отже, змогла ідентифікувати покупця. То, можливо, все гаразд?
Запитання:
Чи може покупець включити таку податкову накладну до податкового кредиту в декларації ПДВ за березень 2026 року без її виправлення?
У разі виправлення помилки шляхом складання розрахунку коригування 06.04.2026 – у якому звітному періоді покупець має право сформувати податковий кредит?
Відповідь ДПС:
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).
Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Таким чином, у випадку якщо у складеній постачальником та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній індивідуальний податковий номер та податковий номер покупця зазначені вірно, а в найменуванні покупця допущена незначна помилка (наприклад, загублений або зайвий розділовий знак або літера, зазначена маленька літера замість великої або навпаки тощо), яка при цьому не заважає ідентифікувати здійснену операцію, то така помилка не може бути єдиною підставою для визнання податкової накладної такою, що складена з порушенням норм, та відповідно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Сума ПДВ, зазначена у належним чином складеній та своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, може бути включена покупцем до податкового кредиту у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
Якщо помилка в реквізитах податкової накладної є такою, що заважає ідентифікувати здійснену операцію (наприклад, допущена суттєва помилка у назві покупця), то така податкова накладна не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.
З метою виправлення помилки, яка не пов’язана із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг (в тому числі помилки у найменуванні покупця), постачальник може скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної.
Право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної в даному випадку виникає у покупця після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Від редакції:
Отже, чи може скористатися такою ПН покупець на підтвердження свого права на податковий кредит, прямо залежить від того, яка саме помилка була в найменуванні – суттєва чи незначна.
На жаль, чіткого переліку, що вважати за незначні помилки в найменуванні покупця в ПН, чинне законодавство не містить. Тому платникам ПДВ щоразу доводиться звертатися до ДПС за роз’ясненнями. Але якщо вже отримувати роз’яснення, то у вигляді ІПК – лист при податковій документальній перевірці не захистить.
Складаючи ПН, постачальник має орієнтуватися на найменування покупця-юрособи, зазначене в його статутних документах. І це найкращий захист від проблем при наступних перевірках. А якщо помилка виникла – найбезпечніший варіант для обох сторін це виправити таку помилку.
Але якщо помилка є і вона не була виправлена, слід пам’ятати таке.
Податківці вважають незначною помилкою, якщо:
- у статутних документах найменування (або його частина) зазначені з великої літери, а в ПН постачальник навів її з малої літери. Наприклад, якщо у статутних документах зазначено ТОВ «Калина», а постачальник вказав ТОВ «КАЛИНА», або навпаки;
- у статутних документах в найменуванні є розділовий знак, наприклад тире, а в ПН цей знак в найменуванні не зазначено (таку позицію ДПСУ наводила і в ІПК від 27.03.2024 №1666/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК);
- у статутних документах в найменуванні зазначені лапки, а в ПН вони відсутні (ми про це писали тут).
Податківці вважають суттєвою помилкою, якщо:
- постачальник зазначив у ПН інше найменування (назву юрособи-покупця або його організаційно-правову форму), ніж зазначено у статутних документах (про ми повідомляли тут, і з того часу нічого не змінилося).
Скорочувати найменування юрособи-покупця можна, і це не вважається помилкою при складанні ПН. Адже така можливість скорочення передбачена пп. «в» п. 201.1 ПКУ. Однак у цій нормі наголошується, що таке скорочене найменування (назва) має бути зазначене у статутних документах юрособи.
