Виправлення помилок в Декларації з ПДВ у 2026 році: два способи, граничний строк уточнень, штрафи

1. Які існують загальні підходи до виправлення ПДВ-помилок?
2. Які помилки неможливо виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку?
3. Чи треба платити штраф при самостійному виправленні помилок в декларації з ПДВ?
4. Як визначити граничний період, за який можна виправити помилки без штрафу?
5. За які звітні періоди можна подати уточнюючі розрахунки у 2026 році?
6. Як обчислюється зупинення перебігу строку давності для подання УР?

Які існують загальні підходи до виправлення ПДВ-помилок?

Виправлення помилок у декларації з ПДВ можливе двома способами, вибір яких пов’язаний з періодом виявлення помилки.

Спосіб 1. Подання «звітної нової» декларації

Помилка виявлена у поданій за звітний період декларації до закінчення граничного терміну подання. Для виправлення помилки можливо подати так звану «звітну нову» декларацію (із дотриманням граничного терміну подання!), в якій відобразити правильні показники. Від попередньо поданої «звітної» декларації і додатків до неї, «звітна нова» декларація відрізнятиметься лише датою подання і відміткою «звітна нова» та «звітний новий» у комірці 012 декларації та додатків. Раніше подана декларація набуває статус «історія подання» – офіційний статус обробки документа в Електронному кабінеті ДПС, який означає, що раніше подана декларація втратила чинність.

Спосіб 2. Подання уточнюючого розрахунку

Якщо помилка виявлена після граничного терміну подання декларації, то виправлення можливе лише шляхом подання уточнюючого розрахунку. Саме цей спосіб виправлення помилок ми розглянемо у цій статті.

Уточнюючий розрахунок (далі – УР), як й інші форми звітності з ПДВ затверджені Наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі – Порядок №21). Разом з УР можуть бути подані додатки до декларації з ПДВ. Форма (бланки) додатків однакові як для декларації, так і для УР. Проте для уникнення плутанини домовимось у цій статті додатки до УР називати «уточнюючі додатки» (далі – УД).

Помилки минулих періодів виправляються за тією формою УР, що діє на дату виправлення помилок. Зараз чинною є форма у редакції Наказу Мінфіну від 09.08.2024 №400. Електронний ідентифікатор форми J/F 0217026.

Які помилки неможливо виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку?

Уточнюючий розрахунок – універсальний інструмент для виправлення помилок, допущених у декларації з ПДВ. Однак є ситуації, коли виправлення неможливе взагалі.

Наприклад, нарахований самостійно штраф, відображений у рядку 18.1 УР. Якщо помилитися в його сумі, то зменшити або збільшити її вже не вийде – для цього просто немає відповідного рядка в УР. Отже, така самостійно обчислена та нарахована сума штрафної санкції вважається узгодженою платником податку.

Крім того, УР неможливо подати:

• після анулювання реєстрації як платника ПДВ. Відповідно до роз’яснення в «ЗІР» (категорія 101.03), суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, отже УР за період, у якому він був платником ПДВ, подати не можна;
• під час проведення документальної планової або позапланової перевірки за період, що уточнюється. Проте після проведення перевірки УР подати можна. Але в такому разі це може бути підставою для проведення позапланової документальної перевірки (пп. 78.1.3 ПКУ).

Чи треба платити штраф при самостійному виправленні помилок в декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 50.1 ПКУ та п. 1 розділу IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний подати УР до такої податкової декларації за формою, чинною на момент подання УР.

Пунктом 8 розділу VI Порядку №21 встановлено: у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, разом з УР повинні бути подані відповідні уточнені додатки (УД) що містять інформацію щодо уточнених показників.

Які правила діяли у мирний час?

Якщо в результаті виправлення помилки у декларації за попередній період виникла сума недоплати, слід самостійно нарахувати штраф. Штрафні санкції складають 3% від суми недоплати ПДВ (абзац 4 п. 50.1 ПКУ). Сума недоплати відображається у графі 6 рядка 18 УР. Самостійно нарахований штраф у розмірі 3% від суми недоплати зазначаємо у рядку 18.1 УР.

Суму недоплати та штраф слід сплатити до подання УР. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, тобто з 91 дня, починає нараховуватись пеня із розрахунку 100% облікової ставки НБУ діючої на кожний такий день (абзац 3 п. 129.4 ПКУ). Пеня нараховується на суму недоплати та на суму штрафу. Якщо ж платник податку подав «звітну нову» декларацію у межах граничного терміну подання звітності, на виявлену суму недоплати штрафні санкції не нараховуються.

Які правила виправлення помилок під час воєнного стану?

Відповідно до пп. 69.38 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану платники податку, що самостійно виявили та виправили помилки, які призвели до заниження податкового зобов’язання, звільняються від сплати штрафних санкцій. Таким чином, рядок 18.1 УР за цей період не заповнюється.

Проте суму виявленого заниження податкових зобов’язань сплатити потрібно – для уникнення інших санкцій. І краще зробити це вчасно, тобто, до подання УР.

Ця норма діє ретроспективно, тобто виправити без штрафів можливо і попередні періоди, до 1 серпня 2023 року.

Як визначити граничний період, за який можна виправити помилки без штрафу?

Строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Знаючи це, визначити граничний період для виправлень без штрафів нескладно – це буде період тривалістю 1094 днів перед датою 18 березня 2020 року – дати запровадження першої, «карантинної, зупинки строку давності. Тобто 18 березня 2020 року є 1095 днем для зворотного відліку податкових періодів, які можна виправити без нарахування та сплати штрафних санкцій.

За які звітні періоди можна подати уточнюючі розрахунки у 2026 році?

Обмеження в часі випливає с самої норми, яка прямо відсилає нас до ст. 50 ПКУ, а та, у свою чергу – до ст. 120 ПКУ. Для наочності – наведемо ці норми ПКУ у таблиці 1.

Таблиця 1. Норми ПКУ щодо обмеження в періодах подання УР без сплати санкцій

Увага!

Відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до припинення або скасування воєнного стану не можна подавати УР на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ за звітні періоди до лютого 2022 року. 

З цієї норми випливає: за періоди до лютого 2022 року УР можна подавати тільки для виправлення помилок, які привели або до збільшення суми ПДВ до сплати або взагалі не змінюють суми податку (наприклад, у разі зменшення чи збільшення від’ємного значення ПДВ).

Отже, зменшити показники рядка 18 декларацій за податкові періоди до лютого 2022 року немає можливості. Можливо, законодавці це виправлять в ПКУ ретроспективно.

Щодо решта показників декларації з ПДВ, то їх можна відкоригувати з урахуванням наступного:

1. Строки давності для подання УР визначено ст. 102 ПКУ.

2. Загальний строк давності складає 1095 днів з дня, наступного за днем граничної дати подання податкової декларації. 

Важливо!

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Норми п. 49.20 ПКУ про перенесення строків через вихідні (святкові) дні поширюється виключно на граничні строки подання «регулярних» податкових декларацій. Строк у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПКУ, є строком давності (абсолютним обмежувальним строком), а не граничним строком подання звітності. Отже, якщо останній 1095 день строку давності, протягом якого можна подати уточнення, припадає на неділю – УР слід подати саме в неділю, бо подовження цього строку через вихідний не буде.

3. Якщо декларація подана із запізненням (після спливу граничного терміну подання) строк давності обчислюється з дня, наступного за днем фактичного подання декларації.

4. У разі, якщо показники поданої раніше декларації виправлені шляхом подання УР, строк давності заново обчислюється з дня, наступного за днем подання УР. Якщо ж раніше поданий УР уточнюється поданням ще одного, наступного УР, строк давності знову «обнуляється» та обчислюється заново.

Як обчислюється зупинення перебігу строку давності для подання УР?

Зупинення перебігу строку давності для подання УР, зумовлене карантином, а пізніше воєнним станом, сумарно діє з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року включно (абзац 11 п. 52-2 та п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Цей термін складає 1231 день. Як ми зазначили вище, загальний строк давності для подання УР становить 1095 днів. Разом виходить 2326 днів.

Увага!

Цей період у 2326 днів слід віднімати від поточної дати для визначення звітного періоду який можливо виправити шляхом подання УР.

Цей алгоритм діє при дотриманні одночасно двох умов:

• своєчасне (у межах граничного терміну) подання декларації за минулий звітний період, який хочемо виправити шляхом подання УР;
• УР до такої декларації не був поданий органам ДПС.

Перебіг строку давності відновився з 1 серпня 2023 року. Таким чином, відновлений загальний строк давності (1095 днів, першим днем з яких є 1 серпня 2023 року) спливає 30 липня 2026 року.

Що випливає з цих «календарних» розрахунків? Підсумуємо в таблиці 2.

Таблиця 2. Податкові періоди, які можливо виправити поданням УР та граничні терміни виправлення

***

В цій статті ми розглянули правила подання Уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ, строки та порядок його подання, а також відповідальність при самостійному виправленні помилок. У наступній статті ми розглянемо безпосередньо алгоритми виправлення помилок з числовими прикладами та зразками заповнених на їх підставі УР та додатків.

• Бланк Уточнюючого розрахунку податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
  
  
• Форму Розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
  
  
• Інструкцію з заповнення і подання Уточнюючого розрахунку податкового зобов’язання з податку на додану вартість дивіться тут.
  
  
• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
  
  
• Всі новини від редакції «Дебет-Кредит» про ПДВ дивіться за посиланням.