- Що таке торговельні точки з точки зору Положення №148?
- Як документально оформити вилучення готівки з торговельної точки?
- Чи є порушенням, якщо в магазині не складаються касові ордери і не ведеться касова книга?
- Як головне підприємство має вести бухгалтерський облік отриманої готівки?
- Де почитати більше про документальне оформлення касових операцій?
Що таке торговельні точки з точки зору Положення №148?
Для Положення №148 торговельні точки – це відокремлені підрозділи. Положення №148 містить визначення поняття «відокремлений підрозділ», яке застосовується для потреб Положення №148, і воно є ширшим, аніж визначення цього поняття у ЦКУ. Але для потреб оприбуткування готівки нам потрібно саме те визначення відокремленого підрозділу, яке міститься у п. 3 Положення №148, а саме:
відокремлені підрозділи – це філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
За цим визначенням торговельні точки є відокремленими підрозділами для потреб Положення №148 як інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари та здійснюються розрахункові операції.
Вилучають готівку з торговельної точки для передачі до центральної каси у порядку, встановленому самим підприємством. Підприємство на підставі Положення №148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом (на практиці це часто наказ керівника) порядок оприбуткування готівки в касі підприємства, в якому максимально врахувати особливості роботи як підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку] (п. 12 Положення №148).
Про те, як скласти такий порядок, ми докладно розповіли тут.
Для відокремлених підрозділів підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюють та доводять внутрішніми документами підприємства. Розроблений порядок має відповідати вимогам Положення №148 та не суперечити законодавству України.
Як документально оформити вилучення готівки з торговельної точки?
Вилучення готівки з торгових точок оформляють в РРО операцією «службова видача» та прибутковим касовим ордером, який складає касир головного підприємства. Тобто, в самому магазині ані прибутковий (при вилучені коштів з РРО), ані видатковий (при безпосередній передачі готівки в головну касу) касові ордери складати не потрібно.
Увага!
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317 із змінами та доповненнями:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Про правила складання прибуткового ордеру у 2026 році ми докладно розповіли в статті за посиланням.
Сума готівки, що вилучається з торгової точки, може бути довільна, але з таким розрахунком, щоб загальний залишок готівки у всіх торговельних точках та в головній касі не перевищував ліміт каси з урахуванням п. 54 Положення №148:
- готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше ніж наступного робочого дня банку або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку й одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства;
- готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку й одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.
Важливо!
Хоч ми і навели вище вимоги Положення №148, за якими треба дотримуватись ліміту каси, на практиці за переліміт у 2026 році навіть не штрафують. Про це ми докладно розповіли в статті за посиланням.
На сьогодні фінансової відповідальності за перевищення ліміту каси не встановлено, а є тільки адміністративна відповідальність за ст. 164-4 КУпАП, та й то не за перевищення ліміту, а за порушення термінів здавання готівкової виручки до банку. Протоколи за порушення ст. 164‑4 КУпАП складають працівники Нацполіції (ст. 255 КУпАП). Про проблеми застосування поліцією адмінштрафу за ст. 164-4 КУпАП МВС писало ще 2008 року в листі від 19.06.2008 №12/6-1354. Тож можна зробити висновок, що ймовірність накладення адмінсанкцій органами поліції за несвоєчасне здавання виручки протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення практично нульова.
Таким чином, вже не залишилося відповідальності за власне перевищення ліміту каси, а відповідальність за несвоєчасне здавання виторгу до банку існує лише на папері і на практиці майже не застосовується.
Чи є порушенням, якщо в магазині не складаються касові ордери і не ведеться касова книга?
Кожне підприємство (юрособа), що має касу, повинно вести касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів) (п. 39 Положення №148).
Відокремлені підрозділи, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, теж ведуть касову книгу.
А от відокремлені підрозділи, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.
Тобто, якщо у магазинах зарплату та інші виплати працівникам виплачують безготівково, а готівку якщо і приймають, то тільки за товари від звичайних громадян, яким потрібна не квитанція від ПКО, а фіскальний чек – складати касові ордери немає потреби. А отже, немає потреби і вести окрему касову книгу. В цьому немає жодного порушення.
Приклад
Головна каса підприємства працює з 9 до 18 години з понеділка до п’ятниці. Торговельні точки (ТТ) працюють щодня з 5 до 23 години. Підприємство встановило у наказі, що готівка з торговельних точок вилучається до головної каси у разі потреби з 9 до 15 години, з головної каси готівка може здаватися до банку з 9 до 18 години. Ліміт каси, встановлений на підприємстві, – 25 000 грн.
Рух готівки у робочі дні 7 – 10 липня показано у таблиці.
Таблиця 1. Рух готівки у робочі дні 7 – 10 липня за даними прикладу
| Показник | 7 липня, п’ятниця | 8 липня, субота | 9 липня, неділя | 10 липня, понеділок |
| Залишок готівки в головній касі на початок дня | 2 580 | – | – | 580 |
| Залишок готівки в ТТ на початок дня | 1 420 | 11 950 | 66 620 | 127 900 |
| Виторг за день у ТТ | 50 530 | 54 670 | 61 280 | 32 540 |
| Здано з ТТ до головної каси до 15 години в межах виторгу, що був на цей час, оформлюється «службовою видачею» на ТТ і прибутковим касовим ордером у головній касі | 40 000 | – | – | 145 000 |
| Здано з головної каси до банку до 18 години, оформлюється видатковий касовий ордер | 42 000 | – | – | 140 000 |
| Залишок готівки в головній касі на кінець дня | 580 | – | – | 5 580 |
| Залишок готівки в ТТ на кінець дня (вечірній виторг та виторг вихідних днів) | 11 950 | 66 620 | 127 900 | 15 440 |
Як видно з таблиці, у суботу та неділю готівка з ТТ до головної каси не здається і зберігається у торгових точках, але відповідно до п. 54 Положення №148 вона не є понадлімітною.
Як головне підприємство має вести бухгалтерський облік отриманої готівки?
Нагадаємо, що 23.02.2024 Мінфін вніс зміни до Інструкції по застосуванню Плану рахунків №291 і ми отримали нові субрахунки до рахунку 30 «Готівка». Зараз їх загалом чотири:
- 301 «Готівка в національній валюті»;
- 302 «Готівка в іноземній валюті»;
- 308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО»;
- 309 «Готівка в іноземній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО».
Про цю зміну ми докладно розповідали тут.
Раніше для обліку всієї гривневої готівки існував один субрахунок – 301 «Готівка в національній валюті», на якому обліковувалася готівка і в касі підприємства, й у скриньках всіх РРО. Питання аналітичного обліку готівки в головній касі, в магазинах та в кожному РРО таких магазинів торгові підприємства вирішували на власний розсуд: хтось відкривав окремі субрахунки першого та другого порядків (303, 3011, 3012 тощо), а хтось обходився тільки аналітичним обліком на субрахунку 301 в розрізі кас і РРО. Рух готівки між касами та РРО відображався в обліку залежно від цього вибору: Д-т 3011 К-т 3012, Д-т 301/каса К-т 301/РРО тощо. Інструкція №291 не вимагала окремого обліку готівки в касах та в РРО, тож підприємство могло і взагалі не вести аналітичний облік у розрізі кас. Таким чином, на субрахунку 301 можна було вести облік усієї готівки загалом, і тоді виокремити розрахункові операції від інших можна було тільки вручну.
Але з 23.02.2024 р. облік готівки, що зберігається у місцях проведення розрахунків із застосуванням РРО, ведеться за субрахунком 308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО». Субрахунок 308 за дебетом кореспондує тільки з кредитом дохідних субрахунків 701, 702, 703 (іноді можливий рахунок 71), а за кредитом – з дебетом субрахунку головної каси (301) або з рахунком обліку коштів в дорозі (333), він застосовується у разі передачі готівки з магазину в банк напряму за допомогою інкасаторів. Дебетовий оборот за субрахунком 308 повинен відповідати даним Z-звітів РРО/ПРРО.
Таблиця 2. Відображення в бухобліку здачі готівки з магазину в головну касу
| Зміст господарської операції | Д-т | К-т |
| Отримано готівкову виручку із застосуванням РРО за даними Z-звітів | 308 | 70 |
| Готівку з магазину передано до головної каси підприємства, оформлено прибутковий касовий ордер | 301 | 308 |
Де почитати більше про документальне оформлення касових операцій?
- Прибутковий касовий ордер (ПКО) – 2026: правила складання та приклади заповнення згідно Положення №148
- Видатковий касовий ордер (ВКО) – 2026: правила складання та приклади заповнення згідно Положення №148
- Касова книга у 2026 році: норми Положення №148, поради редакції і приклад із заповнення
- Відомість на виплату готівки – 2026: правила, відповіді на питання та зразок заповнення
- Ліміт каси – 2026: створення, розрахунок, затвердження, перегляд та відповідальність за перевищення
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
