Позбавлення Інтернет-провайдерів спрощеної системи: позиція ДПС та судова практика у 2026 році

1. Як провайдери втрачають статус платника єдиного податку?
2. Яка аргументація підприємця?
3. Яка відповідь ДПС?
4. Чи може інтернет-провайдер оскаржити таку ІПК?
5. Чому НКЕК проти позиції ДПС?
6. Яка судова практика Верховного Суду з цього питання?
7. Висновки та практичні рекомендації для бізнесу
8. Де почитати більше про заборону Інтернет-провайдерам перебувати на єдиному податку?

Коментар до ІПК ДПСУ від 16.07.2026 №4103/ІПК/99-00-24-03-03

Як провайдери втрачають статус платника єдиного податку?

Підприємець працював на спрощеній системі (ІІІ група) з 01 січня 2022 року, надаючи послуги доступу до мережі Інтернет за КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» та КВЕД 62.09 «Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем». Згідно з Реєстром НКЕК підприємець офіційно реєстрував надання лише одного виду послуг – IA.S1 (послуга доступу до мережі Інтернет).

Однак ще 13 листопада 2024 року ДПС ухвалила рішення анулювати реєстрацію платника єдиного податку заднім числом (з 01 жовтня 2024 року). Підставою для анулювання за версією ДПС стало здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 5 пп. 298.2.3 ПКУ).

Яка аргументація підприємця?

Намагаючись захистити свій статус платника ЄП, ФОП звернувся до ДПС за ІПК з питанням: чи має ФОП провадити діяльність за КВЕД 61.90, перебуваючи на 3 групі, якщо він надає виключно послуги доступу до мережі Інтернет (IA.S1) і при цьому фактично не надає послуг третім особам з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж (OS.S1)?

Свою думку ФОП обґрунтував наступним чином.

1. Відсутність забороненого виду діяльності в ПКУ. Перелік заборонених для єдиного податку видів діяльності у сфері зв’язку чітко визначений (пп. 8 пп. 291.5.1 ПКУ). Зокрема, заборонено надавати послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. ФОП надавав інший від послуг – з доступу до мережі Інтернет.
2. Розмежування послуги та внутрішнього процесу. Підприємець визнає, що, дійсно, надання послуги інтернет-доступу (IA.S1) вимагає підтримки власної інфраструктури у робочому стані. Але підтримання власного обладнання – це внутрішній виробничий процес, а не надання послуг з обслуговування (OS.S1) третім особам. Аналогія проста: магазин ремонтує власні стелажі, ресторан – кухонні плити, а перевізник – свої авто. Жоден із них не стає від цього сервісним центром для сторонніх клієнтів.
3. Доказова база. ФОП доклав до запиту копії договорів з клієнтами та витяг з Реєстру НКЕК, які підтверджують відсутність запису про надання послуг з обслуговування мереж (OS.S1) та відсутність первинних документів на такі послуги.

Яка відповідь ДПС?

ДПС у своїй консультації зайняла категоричну позицію, фактично відмовивши ФОП у праві на єдиний податок, опираючись на таку нормативну логіку.

1. Нівелювання поняття «провайдер» у новому законодавстві. ДПС посилається на Закон України від 16.12.2020 №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон №1089), зазначаючи, що поняття «оператор» охоплює володіння, експлуатацію та управління мережами (п. 70 ст. 2 Закону №1089), а «постачальник» – це той, хто надає послуги на власних або чужих мережах (п. 87 ст. 2 Закону №1089). Податківці підкреслюють, що новий Закон №1089, на відміну від його попередника – Закону України від 18.11.2003 №1280-IV «Про телекомунікації», більше не виділяє окремо поняття «провайдер» (який раніше мав право працювати без технічного обслуговування мереж).
2. Класифікація послуг. Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 та Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держстату від 23.12.2011 №396 послуги доступу до мережі Інтернет належать до класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Висновок ДПС:

ФОП, які постачають електронні комунікаційні послуги за КВЕД 61.90, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, оскільки надання доступу до мережі в рамках цього КВЕД, на думку фіскалів, нерозривно пов’язане з її технічною експлуатацією.

Одночасно податкова додатково порадила звернутися до Держстату для уточнення видів діяльності.

Чи може інтернет-провайдер оскаржити таку ІПК?

Звісно, може. Адже в ній податківці змішали дві принципово різні речі. Перша – надання доступу до мережі Інтернет. Саме цим займається абсолютна більшість провайдерів. Друга – технічне обслуговування та експлуатація телекомунікаційних мереж. Це вже зовсім інша діяльність.

Сама ДПС радить звернутися до Держстату для того, щоб хтось інший, більш кваліфікований, встановив, які саме послуги надає ФОП і як вони називаються (який код вони мають за державною кваліфікацією). Тобто, не маючи висновку фахівців, податківці вже викреслили ФОПа з «єдинників».

Підпункт 8 пп. 291.5.1 ПКУ забороняє спрощену систему тим, хто займається технічним обслуговуванням і експлуатацією мереж. Простого доступу до Інтернету в цьому переліку немає. Проте роками ДПС діяла за логікою: «є код 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та/або 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», – значить, бути «єдинником» заборонено.

Чому НКЕК проти позиції ДПС?

У листі від 2 травня 2025 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК) прямо вказала:

Право надавати електронні комунікаційні послуги, зокрема доступ до Інтернету, не залежить від права на технічне обслуговування мереж.

Загаданий Закон №1089 теж чітко розрізняє статуси: постачальник електронних комунікаційних мереж і постачальник електронних комунікаційних послуг. Законодавець навіть використовує формулу «та/або», підкреслюючи, що це не одне й те саме (п. 71 ч. 1 ст. 2 Закону №1089). У профільному переліку НКЕК це закріплено окремими кодами:

• IA.S1 – послуга доступу до мережі Інтернет,
• OS.S1 – технічне обслуговування й експлуатація мереж,
• NA.N1 – доступ до елементів мережі для інших операторів.

Якщо у витягу з Реєстру НКЕК стоїть лише IA.S1, обмеження єдиного податку на такого суб’єкта не поширюється.

Яка судова практика Верховного Суду з цього питання?

Суди системно цю логіку податківців відкидали:

• Сам факт наявнсті у суб'єкта господарювання певного коду КВЕД нічого не доводить.
• Значення має те, яку діяльність суб’єкт господарювання фактично здійснює.
• Встановити фактичний вид діяльності може тільки документальна перевірка – камеральна або навіть фактична для цього не підходить.

Наведемо свіжі приклади. 

У постанові від 18.03.2025 у справі №160/21398/24 Верховний Суд прямо визнав дії податкової незаконними: сама наявність певних видів діяльності в державному реєстрі не є доказом їх фактичного здійснення, а виключення без документальної перевірки порушує процедуру.

Аналогічна логіка простежується також у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №260/8313/24: прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Враховуючи, що контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку проведено не на підставі документальної перевірки та встановлених в ході неї порушень, колегія суддів Верховного Суду погодилася з висновком суду першої інстанції, що ДПС не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку і єдино можливим наслідком вказаного порушення є визнання неправомірним та скасування відповідного рішення ДПС.

Проте висновки Верховного Суду, як бачимо не заважають ДПСУ видавати ІПК з роз'ясненням: суб’єкти з КВЕД 61.10, 61.20, 61.30 чи 61.90, які надають електронні комунікаційні послуги (включно з доступом до Інтернету), не мають права бути платниками єдиного податку. Тож очікувати, що територіальні органи ДПС раптом стануть м’якшими, не варто. До внесення змін до ПКУ з метою уточнення, на кого саме поширюється заборона, суперечки з податківцями триватимуть.

Висновки та практичні рекомендації для бізнесу

З позиції податківців будь-який ФОП як Інтернет-провайдер з кодом КВЕД 61.90 (як, наприклад, у згаданій ІПК) потрапляє під заборону пп. 8 пп. 291.5.1 ПКУ. Така трактовка ігнорує розрізнення між послугою для третьої особи та внутрішнім технологічним забезпеченням.

Як діяти підприємцям у подібній ситуації:

1. Оскаржуйте ІПК в судовому порядку. Ті, хто отримав ІПК з подібними висновками, мають право їх оскаржити. Якщо ДПС програє в суді, вона буде змушена скасувати стару хибну ІПК і видати нову, з урахуванням позиції суду.
2. Проаналізуйте первинної документації та договорів. Переконайтеся, що у ваших договорах із абонентами, актах та публічних офертах фігурує виключно «послуга доступу до мережі Інтернет» (IA.S1). Уникайте формулювань на кшталт «налаштування, технічне обслуговування або ремонт мережі/лінії». Особливо уважно ставтеся до договорів з іншими операторами. Якщо орендуєте канали або підключаєтеся до чужих мереж – формулюйте предмет так, щоб було зрозуміло: ви отримувач послуги, а не самостійний постачальник доступу до елементів мережі для третіх осіб. Усі документи мають говорити однією мовою. Акти, рахунки, технічні специфікації повинні послідовно підтверджувати один вид діяльності – доступ до Інтернету. Розбіжності у формулюваннях – саме те, на чому будуватимуть претензії.
3. Зверніться ще і до Держстату. Скористайтеся порадою самої ДПС та отримайте офіційний лист-роз'яснення щодо розшифровки вашого КВЕД та відсутності у вашій діяльності ознак надання послуг з технічного обслуговування третім особам. Це слугуватиме додатковим аргументом у суді.
4. Перевірте запис у Реєстрі НКЕК. Переконайтеся, що ви зареєстровані саме за кодом IA.S1.
5. У разі виключення з Реєстру платників ЄП – оскаржуйте без зволікань. Посилайтеся на сталу судову практику 2025–2026 років.

Де почитати більше про заборону Інтернет-провайдерам перебувати на єдиному податку?

• Надання послуги доступу до мережі Інтернет: чи можна перебувати на ЄП?
• Надання послуги доступу до мережі Інтернет на єдиному податку: які податкові наслідки