Виправлення помилок в Декларації з ПДВ у 2026 році: алгоритми, приклади та зразки заповнення звітності

1. Cтруктура уточнюючого розрахунку та зв’язок з декларацією
2. Алгоритм виправлення рядка 21 декларації
3. Зменшення рядка 21 через заниження податкових зобов’язань
4. Зменшення рядка 21 через завищення податкового кредиту
5. Алгоритми виправлення рядка 18 декларації
6. Збільшення рядка 18 внаслідок заниження податкових зобов’язань
7. Збільшення рядка 18 внаслідок завищення податкового кредиту
8. Числові приклади з формами звітності

У перші статті циклу, присвяченого виправленню ПДВ-помилок ми відповіли на такі запитання:

• Які існують загальні підходи до виправлення ПДВ-помилок?
• Які помилки неможливо виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку?
• Чи треба платити штраф у разі самостійного виправлення помилок в декларації з ПДВ?
• Як визначити граничний період, за який можна виправити помилки без штрафу?
• За які звітні періоди можна подати уточнюючі розрахунки у 2026 році?
• Як обчислюється зупинення перебігу строку давності для подання УР?

Зараз детально розглянемо виправлення, пов’язані з помилками при обчисленні податкового кредиту (далі – ПК) та податкових зобов’язань (далі – ПЗ).

Cтруктура уточнюючого розрахунку та зв’язок з декларацією

Нагадаємо універсальні правила заповнення уточнюючого розрахунку (УР):

Заголовна частина УР

• у полі 02 вказуємо звітний період, у якому подається УР;
• у полі 03 вказуємо період, який виправляємо.
• у полі 031 ставимо відмітку якщо показники періоду, що уточнюється, вже були уточнені раніше поданням УР.
• у рядках 04-06 зазначаємо реквізити платника податків. 

Також обов’язково ставимо відмітки про подання уточнюючих додатків – у спеціальному полі наприкінці форми УР.

Структура рядків УР

Більшість рядків УР є «подвоєними» та містять комірки для відображення двох показників: «Колонка А» та « Колонка Б» – у яких відображаємо показники «Колонка А» та «Колонка Б» відповідних рядків декларації, що уточнюється. Крім того, більшість рядків УР містить три графи для числових показників:

• графа 4: показники з декларації, що виправляється.
• графа 5: правильні (оновлені) показники.
• графа 6: різниця між графою 5 та графою 4 (абсолютне значення зі знаком «+» або «-». Знак «+» не зазначається). Логічно, ці графи також є «подвоєними», у них відображаються як показники декларації, що уточнюється, виправлені показники та арифметична різниця між ними, додатна або від’ємна.

Якщо показники окремо взятого рядка УР не змінюються (залишаються такими ж, як у декларації, що уточнюється) заповнити графи 4 та 5 слід обов’язково. Так як показники графи 4 та 5 однакові, у графі 6 – нуль «0».

Окремі рядки УР, не є «подвоєними». У них зазначаємо лише значення або «Колонки А», або «Колонки Б» – аналогічно відповідним рядкам декларації, для яких передбачено заповнення лише одної колонки, А чи Б, з відповідними виправленнями та різницею між ними у відповідних колонках.

Рядки розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період», як і відповідні рядки декларації, є розрахунковими (заповнюються на підставі показників інших рядків). Свою специфіку мають рядки для відображення виправлених показників та впливу на їх числове значення поточних (на дату подання УР) показників СЕА ПДВ.

Алгоритм виправлення рядка 21 декларації

Підсумковими рядками декларації з ПДВ є рядок 18, де зазначається сума податку до сплати за звітний період та рядок 19, у якому вказуємо від’ємне значення ПДВ за звітний період. Показник рядка 19 у наступних рядках декларації порівнюється з іншими показниками СЕА ПДВ та розшифровується за напрямами використання від’ємного значення. Результатом цих дій може бути заповнення рядка 21 – суми від’ємного значення, що буде зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (відображатиметься у рядку 16.1 наступної декларації). Уточнення саме такого випадку ми розглянемо нижче.

Увага!

Значення рядка 21 потребує заповнення додатка 2, отже «уточнити» слід і його також, як і показники інших додатків, що містили хибну інформацію, або будуть змінені в ході виправлення помилки.

До зменшення від’ємного значення рядка 21, зокрема, призводять дві причини – заниження ПЗ або ж завищення ПК. Розглянемо ці два випадки, які призводять до зменшення від’ємного значення рядка 21 шляхом подання Уточнюючого розрахунку (УР).

Зменшення рядка 21 через заниження податкових зобов’язань

У періоді, який виправляється, загальний підсумок декларації був від’ємним. Проте підприємство не врахувало або занизило свої податкові зобов'язання (ПЗ). Після виправлення сума ПЗ зростає та зменшує частину колишнього від’ємного значення, як наслідок – сума в рядку 21 зменшується.

Можливі причини:

• вчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна не була включена до Розділу І декларації;
• не нараховані «компенсуючі» чи «розподільчі» податкові зобов’язання за п. 198.5 або ст. 199 ПКУ.
• занижено базу оподаткування при ліквідації основних засобів чи безкоштовній передачі товарів.
• не відображено розрахунок коригування (далі – РК) на збільшення до ПН, виданої покупцю тощо.

Застосування уточнюючих додатків

Додаток Д1 (уточнюючий) обов’язковий. Згідно з Порядком №21, будь-які зміни в податкових зобов’язаннях у розрізі контрагентів або умов нарахування ПДВ вимагають подання Д1. Оскільки ПЗ збільшуються, у Розділі І уточнюючого Д1 додається рядок із плюсом «+» (або виправляється помилковий рядок методом «-/+») на суму заниження. Метод «-/+» полягає у тому, що: спочатку вноситься повністю помилковий рядок, де вартісні показники повторюються зі знаком мінус «-». Одразу під ним у наступному рядку прописуються правильні дані.

Додаток Д2 (Уточнюючий) також обов’язковий. Оскільки кінцевий результат рядка 21 зменшився, склад і структура від’ємного значення змінилися (ст. 200 ПКУ). В уточнюючому додатку Д2 за допомогою знака мінус «-» знімається сума ПДВ з періоду її виникнення.

Вплив на ліміт (показник ∑Накл). Згідно зі ст. 200-1 ПКУ, вплив залежить від факту реєстрації ПН/РК в ЄРПН:

Варіант 1. Податкова накладна (розрахунок коригування) зареєстрована вчасно, але не відображена в декларації: Показник ∑НаклВид зменшив ліміт ще в місяці реєстрації накладної. При поданні УР дані звітності наздоганяють дані системи. Ліміт не зміниться, оскільки СЕА ПДВ уже врахувала цю операцію раніше.

Варіант 2. Податкова накладна взагалі не була зареєстрована в ЄРПН. При поданні УР в системі ДПС податкові зобов’язання за декларацією стають більшими, ніж за ЄРПН. Миттєво виникає «штрафний» показник ∑Перевищ, який зменшує ліміт на суму прихованого ПДВ. Щоб повернути ліміт (прибрати ∑Перевищ), доведеться зареєструвати ПН (РК), але ліміт все одно залишиться зменшеним, тепер уже на підставі показника ∑НаклВид.

Заповнення уточнюючого розрахунку

Нам слід одночасно збільшити податкові зобов’язання (Розділ І УР) та зменшити від’ємне значення (рядок 21).

Розділ І (Податкові зобов’язання):

• знаходимо рядок, у якому було допущено помилку (наприклад, рядок 1.1 для стандартної ставки 20% або рядок 4.1/4.2 для «компенсуючих» ПЗ);
• вносимо у графу 4 значення з декларації, що уточнюється;
• вносимо у графу 5 правильну (збільшену) суму податкових зобов’язань;
• графі 6 вносимо суму збільшення (різниця між графою 5 та графою 4, знак плюс «+» не ставиться, просто додатне число).

Перераховуємо підсумковий рядок 9 (у графі 6 з’явиться загальний «плюс» по зобов’язаннях).

Заповнення Розділу ІІ (Податковий кредит):

• Усі рядки податкового кредиту (рядки 10–15) у графах 4 та 5 будуть однаковими, тому в графі 6 зазначаються нулі «0»).
• Підсумковий рядок 17 у графі 6 також буде дорівнювати нулю.

Заповнення Розділу ІІІ (Розрахунки за звітний період):

• Оскільки зобов’язання (рядок 9) зросли, а кредит (рядок 17) не змінився, система перераховує залишок.
• У рядку 19 (перевищення кредиту над зобов’язаннями) у графі 5 сума зменшиться порівняно з графою 4. Отже, у графі 6 рядка 19 зазначаємо суму зменшення, обов’язково зі знаком мінус «-».
• У рядку 21 (сума, що переходить на наступний період) у графі 6 також зазначаємо суму зменшення зі знаком мінус «-». Вона має відповідати сумі донарахованих зобов’язань із графи 6 рядка 9.

Зменшення рядка 21 через завищення податкового кредиту

Підприємство безпідставно завищило свій податковий кредит у минулому періоді, через що збільшилось від’ємне значення рядка 21. Під час виправлення зайвий кредит знімається, що автоматично зменшує від’ємний показник рядка 21.

Можливі причини:

• у декларацію помилково включили ПН від постачальника, яку він насправді не зареєстрував в ЄРПН (або заблоковану ПН).
• двічі відобразили одну й ту саму ПН у Розділі ІІ декларації (технічне подвоєння).
• включили до кредиту ПН, складену з помилками в обов’язкових реквізитах, або без первинних документів (порушення п. 198.6 ПКУ).
• не відобразили розрахунок коригування (РК) на зменшення від постачальника, який покупець зобов’язаний був включити до ПК у періоді його складання.

Застосування уточнюючих додатків

Додаток Д1 (Уточнюючий): – обов’язковий (якщо помилка пов'язана з конкретними накладними чи контрагентами). У Розділі ІІ уточнюючого Д1 зазначаємо ІПН постачальника та за допомогою знака мінус «-» прибираємо зайво задекларований податковий кредит (чи коригуємо суму методом «-»/«+»). Підсумок Д1 буде від’ємним.

Увага!

Якщо завищення ПК сталося через арифметичну помилку перенесення цифри з рядка 21 минулого місяця в рядок 16.1 поточного, Д1 не заповнюється, оскільки операції з контрагентами не змінювалися.

Додаток Д2 (Уточнюючий) також обов’язковий. Зменшення рядка 21 вимагає зменшення залишку в додатку 2: рядок, де розшифровувався завищений податковий кредит, повністю або частково відображається зі знаком мінус «-».

Вплив на ліміт (показник ∑Накл)

Регулюється механізмом взаємодії декларацій та ЄРПН у СЕА ПДВ (п. 200-1.3 ПКУ):

• До виправлення. Оскільки ми відобразили в декларації кредит, якого не було в ЄРПН (показник ∑НаклОтр не збільшився), система автоматично збільшила показник ∑Перевищ за період, що виправляється. Відповідно, ліміт був занижений на цю суму.
• В момент подання. Коли ми подаємо УР і знімаємо безпідставний кредит, дані звітності припиняють суперечити даним ЄРПН за період, що виправляється. Система перераховує показники, і показник ∑Перевищ за виправлений місяць зменшується на суму попереднього збільшення. Реєстраційний ліміт збільшиться (відновиться) на суму знятого податкового кредиту, оскільки з формули зник фактор, що спровокував зменшення ліміту.

Важливо!

Слід ретельно контролювати формування показника рядка 21 декларації. Адже зменшення від’ємного значення рядка 21 означає зменшення суми податкового кредиту принаймні наступного податкового періоду, а найчастіше кількох наступних періодів. Якщо цей перехідний залишок брав участь у формуванні показників декларації за наступні періоди – уточнювати слід усі декларації, аж до поточної.

Якщо подати УР лише за перший місяць і проігнорувати наступні періоди, система СЕА ПДВ зафіксує розбіжність між вже виправленим рядком 21 та рядком 16.1 наступної декларації. Наслідком цього буде збільшення показника ∑Перевищ у наступних періодах та зменшення ліміту реєстрації ПН. Також можливе застосування штрафних санкцій за заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками одного, або, найчастіше, кількох податкових періодів, що залишились невиправленими.

Заповнення уточнюючого розрахунку

Розділ І (податкові зобов’язання): усі рядки дублюються з декларації, що уточнюється: графа 4 дорівнює графі 5, у графі 6 – нулі «0».

Розділ ІІ (Податковий кредит):

• знаходимо рядок (рядки), у яких зменшуємо податковий кредит, наприклад, рядок 10.1 для ПН постачальників за ставкою 20%.
• вносимо у графу 4 значення рядка з декларації.
• вказуємо у графі 5 нове, зменшене значення податкового кредиту;
• у графі 6 вказуємо суму зменшення, обов’язково зі знаком мінус «-».

Перераховуємо підсумковий рядок 17 (у графі 6 з’явиться загальний «мінус» по податковому кредиту).

Розділ ІІІ (Розрахунки за звітний період): податкові зобов’язання (рядок 9) залишається без змін, податковий кредит (рядок 17) зменшився, отже

• у рядку 19 сума в графі 5 зменшується.
• у рядку 21 у графі 6 ви відображаємо зменшення перехідного від’ємного значення зі знаком мінус «-». Цей мінус буде дорівнювати мінусу з графи 6 рядка 17.

Важливо!

Сума, яка виникла внаслідок уточнення у графі 6 рядка 21 УР (із мінусом), повинна дорівнювати підсумковому рядку «Всього» уточнюючого Додатка Д2 ( у якому ця сума розписана по періодах виникнення). Якщо ж заповнювався Додаток Д1, його підсумок повинен збігатися з графою 6 виправленого рядка (або рядка 9 для податкових зобов’язань, або рядка 17 для податкового кредиту).

Алгоритми виправлення рядка 18 декларації

У рядку 18 декларації відображається позитивне значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9) та податкового кредиту (рядок 17), іншими словами сума ПДВ, що підлягає сплаті за підсумками податкового періоду.

Коригування цього показника можливе у разі виявлення у наступних періодах завищення чи заниження як податкового зобов’язання, так і податкового кредиту.

За наслідками коригування можливі два результати: збільшення або зменшення показника рядка 18, іншими словами збільшення або зменшення суми ПДВ до сплати за підсумками податкового періоду, що уточнюється. Саме випадок збільшення суми ПДВ до сплати ми розглянемо.

Важливо!

Порядком заповнення УР передбачено – у разі збільшення суми ПДВ до сплати (позитивне значення графи 6 рядка 18 УР), слід заповнити рядок 18.1, де відобразити суму самостійно нарахованого штрафу у розмірі 3% від суми недоплати, що виникла за результатами уточнення. Суму недоплати ПДВ, що виникла за результатами уточнення, та штрафні санкції слід сплатити до або підчас подання УР.

Однак врахуйте, що відповідно до пп. 69.38 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, платники ПДВ звільняються від нарахування та сплати штрафу, та пені. Проте, суму недоплати, у загальному випадку, слід сплатити.

Збільшення рядка 18 внаслідок заниження податкових зобов’язань

Суть та можливі причини помилки

Платник податку не відобразив або відобразив у меншому обсязі свої операції з продажу товарів чи послуг.

Можливі причини:

• своєчасно зареєстрована ПН не включена до декларації;
• помилково не нараховані компенсуючі ПЗ (п. 198.5 ПКУ) у випадку невиробничого використання товарів;
• ціна продажу нижче ціни придбання (п. 188.1 ПКУ);
• не нараховані ПЗ (рядок 6 декларації) по окремих операціях з нерезидентами, де місце постачання – митна територія України (ст. 208 ПКУ) тощо.

Застосування уточнюючих додатків

Додаток Д1 (уточнюючий): обов’язковий до подання. У ньому розшифровується, за якими саме покупцями (ІПН) чи операціями збільшуються зобов’язання. До уваги беруться лише документи чи операції, у яких допущено помилку. У першому рядку того чи іншого розділу додатку повторюється помилковий запис зі знаком мінус «-», у другому рядку – вказується правильний запис.

Якщо помилка вплинула на числові показники декларації, в уточнюючому Додатку 1 у підсумкових рядках «Усього за звітний (податковий) період» числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.

Якщо ж помилка, допущена у Додатку 1, не вплинула на числові показники декларації, в уточнюючому Додатку 1 підсумкові рядки «Усього за звітний (податковий) період» не заповнюються.

Додаток Д2 (уточнюючий): застосовується лише якщо у виправленому періоді спочатку був «мінус» у рядку 21, який тепер повністю або частково анулюється (перекривається сумою уточненого ПЗ).

Вплив на реєстраційний ліміт (показник ∑Накл)

На момент помилки: якщо ПН була зареєстрована вчасно, ліміт уже зменшився у момент її реєстрації. Проте через те, що ПН не включили до декларації, у системі СЕА виникає показник ∑Перевищ (перевищення ПЗ за виписаними ПН над ПЗ за декларацією). Цей показник додатково зменшує ліміт.

Після подання УР: показник ∑Перевищ зникає, оскільки дані декларації (через УР) відповідають даним ЄРПН. Ліміт відновлюється на суму цього перевищення, але одразу коригується через списання коштів Казначейством.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку

Розділ І: у рядку, де допущено помилку (наприклад, рядок 1.1), у графу 4 переносите дані старої декларації, у графу 5 – нову збільшену суму. У графі 6 фіксується позитивна різниця (сума збільшення ПЗ). Цей плюс переходить у підсумковий рядок 9 графи 6.

Розділ ІІ: переносимо показники декларації (у разі, якщо помилок в обчисленні ПК не було). Тобто, графа 4 = графа 5, графа 6 = 0.

Розділ ІІІ: розраховуємо рядок 18. У графі 5 та графі 6 з’являється сума недоплати. У рядку 18.1 – нуль «0» на підставі пп. 69.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Збільшення рядка 18 внаслідок завищення податкового кредиту

Суть та можливі причини помилки

Підприємство безпідставно або помилково включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, на які не мало права.

Можливі причини:

• двічі віднесено до складу ПК одну й ту саму ПН від постачальника;
• до ПК помилково внесено ПН, яка не зареєстрована контрагентом в ЄРПН;
• помилково відображено кредит за заблокованою чи анульованою ПН тощо.

Вплив на реєстраційний ліміт (показник ∑Накл)

Поданням УР ми зменшуємо суму відображеного ПК у декларації, що уточнюється. Як наслідок – може виникнути недоплата з ПДВ, яку органи Держказначейства спишуть з ПДВ – рахунку Це призведе до зменшення реєстраційного ліміту на суму недоплати, оскільки зменшиться показник ∑ПопРах (загальна сума поповнення рахунку після списання коштів у бюджет). Ось чому так важливо перерахувати суму недоплати на ПДВ-рахунок до або під час подання УР.

Застосування уточнюючих додатків

Уточнюючий додаток Д1: обов’язковий. У ньому розшифровується, від якого саме постачальника (ІПН) або за якою операцією зменшується зайво нарахований ПК. Уточнюючий додаток Д2: застосовується лише якщо у періоді, що виправляється був «мінус» у рядку 2 декларації, який тепер повністю або частково анулюється (перекривається) сумою зменшеного ПК.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку

Розділ І: заповнюється на підставі показників декларації, що уточнюється, без змін (графа 4 = графа 5, графа 6 – нуль «0»).

Розділ ІІ: у рядку помилки (наприклад, рядок 10.1) у графі 4 зазначаємо суму завищеного ПК з декларації, у графі 5 – зменшену, правильну суму ПК внаслідок виправлення помилки. У графі 6 зазначаємо суму зменшення (графа 5 мінус графа 4)зі знаком мінус «-». Цей мінус переходить у підсумковий рядок 17 (графа 6).

Розділ ІІІ: через зменшення ПК (рядок 17) автоматично виникає сума до сплати. У рядку 18 у графі 5 та графі 6 виводиться позитивне число (сума недоплати ПДВ без знаку мінус). Рядок 18.1 – нуль «0».

Числові приклади з формами звітності

Приклад 1

Ситуація. У липні 2026 року виявлено помилку у декларації за травень 2026 року – занижено ПЗ. Причина заниження – помилково не включено до складу податкових зобов’язань за травень 2026 року податкову накладну, оформлену в травні, але не зареєстровану у ЄРПН. Ця ж ПН також помилково не була відображена у додатку Д1 до декларації, у зв’язку з чим додаток Д1 не подавався (інших ПН, незареєстрованих у ЄРПН у травні оформлено не було).

ПН була складена для покупця у зв’язку з продажом товарів, що обкладаються ПДВ за ставкою 20%. Показники ПН: ІПН покупця: 1234567890; дата складання ПН 19 травня 2026 року; №123; обсяг постачання 10 000 грн., ПДВ 20% – 2 000 грн.,

Інші показники декларації за травень 2026 року були такими.

Розділ І «Податкові зобов’язання»: рядок 1.1. «колонка А» – 100 000, «колонка Б» – 20 000; «колонка Б» рядка 9 – 20 000. Розділ ІІ «Податковий кредит»: рядок 10.1 «колонка А» – 50 000, «колонка Б» – 10 000; «колонка Б» рядка 17 – 10 000.

Розділ ІІІ «Розрахунки за звітний період»: рядок 18 – 10 000.

Додатки до декларації не подавались. Сума ПДВ за травень 2026 року (10 000 грн., рядок 18 декларації) сплачена 30 червня 2026 року. На момент виправлення «забута» ПН залишалась незареєстрованою у ЄРПН.

Виправлення помилки

Помилку виявили після граничного терміну подання декларації за травень 2026 року, отже виправити її можливо лише шляхом подання УР. Оскільки ПН за момент подання УР залишалась незареєстрованою у ЄРПН, насамперед слід заповнити уточнюючий додаток Д1, відобразивши «загублену» ПН у таблиці 1.1., а саме у підрозділі «За операціями на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою».

Так як ПН помилково не була відображена у звітному додатку Д1, заповнюємо лише один рядок, з додатнім значенням числових показників: графа 6 – 10 000, графа 7 – 2 000.

Також заповнюємо підсумовуючий рядок «Усього за звітний (податковий) період (переноситься до рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.2 або 4.3 декларації)»: графа 6 – 10 000, графа 7 – 2 000.

УР заповнюємо наступним чином.

Розділ І «Податкові зобов’язання»:

• графа 4 «Показник, який уточнюється» рядка 1.1: «колонка А» – 100 000 грн., «колонка Б» – 20 000 грн. Це скопійовані показники «колонки А» та «колонки Б» рядка 1.1 декларації, що уточнюється;
• графа 5 «Уточнений показник» рядка 1.1: «колонка А» – 110 000 грн., «колонка Б» – 22 000 грн. Показники графи 5 це сума показників декларації та показників уточнюючого додатка Д1.
• графа 6 «Різниця» рядка 1.1: «колонка А» – 10 000 грн., «колонка Б» – 2 000 грн. (числа додатні). Показники графи 6 це різниця показників графи 5 та графи 4.
• рядок 9 «Усього за розділом І», у якому передбачено заповнення лише підсумовуючої «колонки Б»: графа 4 – 20 000; графа 5 – 22 000; графа 6 – 2 000.

Розділ ІІ «Податковий кредит»:

Оскільки за умовою прикладу ми не уточнювали показники розділу ІІ «Податковий кредит», копіюємо показники декларації до УР. У нашому випадку це рядок 10.1 УР. Робимо це наступним чином:

• графа 4 «колонка А» – 50 000, «колонка Б» – 10 000;
• графа 5 «колонка А» – 50 000, «колонка Б» – 10 000;
• графа 6 «колонка А» – нуль «0», «колонка Б» – нуль «0».

Показники граф 4 та 5 є однаковими саме тому, що показники розділу ІІ « Податковий кредит» декларації, що уточнюється, не було потреби уточнювати;

рядок 17 «Усього за розділом ІІ», у якому передбачено заповнення лише підсумовуючої «колонки Б»: графа 4 – 10 000; графа 5 – 10 000; графа 6 – 0.

Розділ ІІІ «Розрахунки за звітний період»:

Заповнюємо рядок 18. Показники рядка розраховується як додатна різниця між рядками 9 та 17 УР, послідовно по кожній графі:

• графа 4 – 10 000 грн;
• графа 5 – 12 000 (це різниця 22 000 – 10 000);
• графа 6 – 2 000 (це різниця 12 000 -10 000).

Таким чином, у графі 6 рядка 18 УР ми розрахували суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет після виправлення помилки. Рядок 18.1 у період дії воєнного часу не заповнюємо.

У заключній частині УР у таблиці «Відмітки про подання до уточнюючого розрахунку» ставимо позначку про подання уточнюючого додатку Д1.

Визначена за результатом уточнення сума ПДВ сплачена в бюджет 1 липня 2026 року, УР поданий органам ДПС 3 липня 2026 року.

Зразок 1. Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за прикладом 1

(Завантажити)

Приклад 2

Ситуація. У липні 2026 року виявлено помилку у декларації за травень 2026 року – завищено ПК. Причина завищення – помилково включено до складу податкового кредиту за травень 2026 року податкову накладну від постачальника, оформлену в травні, але не зареєстровану у ЄРПН.

Ця ПН була включена до таблиці 2.1 додатку Д1. Показники ПН: ІПН покупця: 1234567890; дата складання ПН 19 травня 2026 року; №123; обсяг постачання 10 000 грн., ПДВ 20% – 2 000 грн.

Інші показники декларації та умова такі ж, як у прикладі 1. Отже, ПК завищено на суму 2 000 грн.

Виправлення помилки

Насамперед слід заповнити таблицю 2.1 уточнюючого додатка Д1. Заповнюємо один рядок, числові дані ПН відображаємо зі знаком мінус «-» та дублюємо їх у підсумковому рядку таблиці 2.1 (також зі знаком мінус «-»). Від’ємні показники цього рядка разом з показниками декларації (рядок 10.1 розділу ІІ «Податковий кредит») будуть формувати графу 5 рядка 10.1 УР.

Заповнивши розділ ІІІ «Розрахунки за звітний період» УР отримуємо показник графи 6 рядка 18 УР, який буде меншим, ніж показник «колонка Б» рядка 17 декларації на суму 2000 грн. Це сума ПДВ, на яку ми зменшили ПК внаслідок виправлення помилки, що, у свою чергу, призвело до збільшення суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет. Зазначимо, рядок 17 передбачає можливість від’ємного показника, однак графа 6 рядка 18 може мати виключно позитивне значення (від’ємний показник графи 6 рядка 17 трансформується у додатній показник графи 6 рядка 18 УР).

Зразок 2. Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за прикладом 2

(Завантажити)