
- Про що запитав ДПС платник ПДВ?
- Що про це говорить ПКУ?
- Висновок ДПС: коли немає ПК – немає і коригуючого ПЗ
- Чи вирішує проблему таке роз’яснення ДПС?
- Чи звільняє зупинення реєстрації від штрафів?
- Висновки та практичні рекомендації
- Де почитати більше про блокування та розблокування ПН?
Коментар до ІПК ДПС від 17.07.2026 №4132/ІПК/99-00-21-03-02
Про що запитав ДПС платник ПДВ?
Підприємство здійснює операції, звільнені від ПДВ на підставі пп. 197.1.5 ПКУ. У квітні 2025 року постачальник склав на його адресу податкову накладну за товари, придбані саме для використання в неоподатковуваних операціях. Реєстрацію накладної зупинили. Лише у квітні 2026 року, після рішення комісії контролюючого органу, її зареєстрували в ЄРПН. При цьому в електронному кабінеті платника періодом реєстрації значиться квітень 2025 року.
Питання: у якому звітному періоді нараховувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ?
Що про це говорить ПКУ?
ПКУ визначає, що платник, який здійснює постачання, зобов’язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені строки (п. 201.1, 201.10 ПКУ).
Податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості і складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) протягом звітного періоду (п. 198.3 ПКУ). При цьому право на кредит виникає незалежно від того, чи вже почали використовувати товари в оподатковуваних операціях.
Увага!
До податкового кредиту не потрапляють суми ПДВ, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними (п. 198.6 ПКУ). Якщо платник не включив суму до кредиту вчасно, право зберігається протягом 365 календарних днів з дати складення накладної. І ключовий момент: у разі зупинення реєстрації перебіг цього строку переривається на весь період зупинення.
Тепер – про «умовні» податкові зобов’язання. Пункт 198.5 ПКУ прямо вимагає: якщо придбані з ПДВ товари призначаються (або починають використовуватися) в операціях, звільнених від оподаткування, зокрема за ст. 197 ПКУ, платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати її в ЄРПН.
Момент нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ традиційно визначається так:
- якщо товари придбані саме для неоподатковуваних операцій – на дату придбання;
- якщо спочатку планували оподатковувані, а потім почали використовувати в неоподатковуваних – на дату початку фактичного використання (за первинними документами).
Здавалося б, усе просто. Але в ситуації із зупиненою реєстрацією ПН з’являється важливий нюанс – всі умови п. 198.5 ПКУ виконуються, але у покупця поки що немає права на податковий кредит. То навіщо ж кого коригувати податковими зобов’язаннями?
Висновок ДПС: коли немає ПК – немає і коригуючого ПЗ
Податківці з нами згодні.
Щоправда, на початку коментованої ІПК ДПС каже про те, що ПКУ не встановлює залежності між нарахуванням зобов’язань за п. 198.5 ПКУ і фактом формування податкового кредиту. Тобто формально нараховувати ПЗ потрібно навіть тоді, коли права на ПК ще немає.
Однак далі в ІПК йде начебто лояльний для платника ПДВ, який замовив цю ІПК, поворот.
ДПС робить висновок:
Податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ щодо тих товарів/послуг, суми ПДВ за якими не були включені до податкового кредиту (зокрема через зупинення реєстрації), нараховуються у звітному періоді, в якому виникають підстави для включення цих сум до податкового кредиту. Тобто в періоді, на який припадає дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Чи вирішує проблему таке роз’яснення ДПС?
На жаль, ні. Адже право на ПК в разі розблокування ПН виникає з дати її внесення до ЄРПН. А це буде дата надсилання такої ПН на реєстрацію. Тобто, до ЄРПН вона потрапить заднім числом – на підставі рішення комісії ДПС або суду. Так робиться для того, щоб покупець не втрачав ПК саме в тому періоді, у якому він на нього розраховував.
Важливо!
Період зупинення реєстрації податкової накладної можна визначити через Електронний кабінет платника, де в режимі реального часу відображаються відомості з ЄРПН. Відповідно до п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок №1246) податкова накладна (розрахунок коригування), реєстрацію якої було зупинено, підлягає реєстрації в день набрання чинності рішенням про її реєстрацію. При цьому після набрання чинності таким рішенням ПН/РК вноситься до ЄРПН датою її первинного подання на реєстрацію до ДПС, що підтверджується квитанцією.
Про це ми писали раніше у нашій новині «Якою датою реєструються ПН/РК після розблокування?».
З відповіді ДПС зрозуміло, що якщо податкову накладну було своєчасно подано на реєстрацію, але її реєстрацію зупинено, обов'язок нарахувати податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ та скласти зведену податкову накладну після її розблокування виникає у звітному періоді, в якому складено таку податкову накладну. Якщо ж податкову накладну подано на реєстрацію з порушенням установлених строків, відповідні податкові зобов'язання слід нарахувати у звітному періоді, в якому податкову накладну зареєстровано.
Поки триває розблокування, покупець, який користується такою ІПК, може не визнавати ПЗ за п. 198.5 ПКУ, не відображати його в декларації з ПДВ і не реєструвати в ЄПРН відповідну податкову накладну.
Але потім, коли ПН від постачальника буде розблокована – право на ПК виникне заднім числом. І що ж тоді, сплачувати штраф за заниження ПЗ в декларації та за несвоєчасну реєстрацію ПН на «умовні» ПЗ?
Чи звільняє зупинення реєстрації від штрафів?
Окремо в ІПК ДПС нагадала про відповідальність. Порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (у тому числі складених за п. 198.5 ПКУ) тягне штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень (п. 120-1.1 ПКУ).
При цьому ПКУ не містить жодних спеціальних правил або винятків для випадків, коли зведена податкова накладна складається лише після реєстрації раніше заблокованої податкової накладної. Оскільки така ПН за п. 198.5 ПКУ буде складена за місяць реєстрації первинної податкової накладної, водночас реєстрація зведеної ПН відбудеться пізніше граничного строку, встановленого ПКУ, це утворює підстави для застосування штрафних санкцій. А якщо не показати такі ПЗ в місяці придбання товарів, платнику доведеться подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ і збільшувати ПЗ за такий місяць. Добре, хоч самоштрафи під час воєнного стану не застосовуються.
Такий висновок узгоджується з уже сформованим підходом ДПС.
Так, у роз'ясненні ДПС щодо реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, реєстрацію яких було відновлено після блокування, податківці прямо зазначили: якщо після розблокування покупець зареєструє розрахунок коригування з порушенням установленого строку, до нього застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію. Тобто сам факт попереднього блокування первинної податкової накладної не розглядається ДПС як підстава для звільнення від відповідальності після відновлення її реєстрації.
Більш детально ми розглянули дане питання у статті: «Несвоєчасна реєстрація РК до ПН через блокування: що зі штрафом».
Отже, є всі підстави очікувати аналогічного підходу і до зведених податкових накладних, складених за п. 198.5 ПКУ.
Висновки та практичні рекомендації
Проблема полягає в тому, що така ситуація законодавством окремо не врегульована. ПКУ не передбачає механізму перенесення строків складання та реєстрації зведеної ПН у разі, коли право на податковий кредит виникло лише після розблокування первинної податкової накладної.
Саме ця законодавча прогалина, найімовірніше, стане предметом майбутніх спорів із контролюючими органами та формування судової практики. Зараз сподіватися на те, що податківці налаштовані лояльно і не будуть штрафувати при документальній перевірці через несвоєчасне визнання ПЗ, не варто.
Які дії може зробити обережний покупець-платник ПДВ:
Для податкового кредиту
- ретельно відстежувати статус реєстрації вхідних накладних через електронний кабінет;
- фіксувати дату реєстрації;
Для податкового зобов’язання
- нараховувати зобов’язання за п. 198.5 ПКУ саме в тому періоді, коли теоретично має з’явитися можливість включити суму ПДВ до кредиту (в разі її розблокування та реєстрації) – незалежно від того, у якому місяці покупець реально скористається таким правом;
- не забувати про строки реєстрації власної зведеної накладної – штрафи за п. 120-1.1 ПКУ ніхто не скасовував;
- зберігати всі документи про зупинення і відновлення реєстрації – на випадок перевірок.
Де почитати більше про блокування та розблокування ПН?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
